Рютте готується до складного саміту НАТО через вимоги Трампа про лояльність — AP

На тлі підтвердженої Білим домом двосторонньої зустрічі президента Сполучених Штатів Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським під час саміту НАТО в Анкарі, участь у ньому США набуває окремого політичного значення. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні саміту Альянсу в Туреччині зіткнувся з новим викликом: Дональд Трамп наполягає на політичній "лояльності" союзників. Про це повідомляє The Associated Press.

Відтоді як Марк Рютте майже два роки тому очолив НАТО, значна частина його роботи полягала в тому, щоб утримати США всередині найбільшого військового альянсу світу. Для цього він неодноразово вдавався до відвертих компліментів на адресу президента США Дональда Трампа, намагаючись відмовити його від погроз залишити НАТО.

Однак перед самітом Альянсу в Туреччині цього тижня ситуація знову ускладнилася. Вимоги Трампа до союзників змінюються, і це підвищує ставки для Рютте, який має зберегти єдність організації.

Спершу головною проблемою були гроші. Трамп багато років критикував членів НАТО за те, що вони витрачають надто малу частку своїх національних бюджетів на оборону. Це питання, здавалося, вдалося закрити на торішньому саміті. Тоді союзники США погодилися інвестувати в оборону стільки ж, скільки Америка, якщо рахувати у відсотках до ВВП.

Нині справжня проблема НАТО полягає вже не лише в обсязі фінансування. Альянсу потрібно перетворити ці гроші на реальні військові можливості, особливо на тлі занепокоєння європейських країн через можливий напад Росії.

Минулого місяця Рютте спробував остаточно зняти залишкові побоювання під час зустрічі в Білому домі. Він представив нову аргументацію з використанням графіка під назвою "The Trump Trillion", написаною золотими літерами. На цьому графіку було показано 1,2 трлн доларів витрат європейських союзників і Канади з 2017 року. Рютте намагався продемонструвати, що партнери США справді різко збільшили оборонні вкладення.

Однак Трамп, схоже, не був переконаний. Він заявив, що все ще розчарований відмовою частини союзників по НАТО долучитися до війни проти Ірану, яку США розпочали разом з Ізраїлем без попередніх консультацій із ними.

"Нам не потрібні їхні гроші — нам нічого не потрібно. Я просто хочу лояльності", — сказав Трамп.

Трамп також натякнув, що міг би взагалі пропустити майбутній саміт, якби його не приймав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Це свідчить про те, що навіть Ердогану та Рютте, яких Трамп, здається, поважає більше за багатьох інших іноземних лідерів, доведеться докласти значних зусиль, щоб утримати зустріч у конструктивному руслі.

Історично головні завдання цивільного керівника НАТО, яким завжди є європеєць, а не американець, полягали у формуванні консенсусу в організації, що ухвалює рішення одностайно, та в представленні позиції всіх 32 членів Альянсу. Проте за обох термінів Трампа Рютте і його попередник Єнс Столтенберг витрачали величезну частину енергії просто на те, щоб США залишалися в НАТО.

Трамп погрожував вийти з Альянсу, розглядав можливість виведення американських військ із Європи та заявляв про намір узяти під контроль острів Гренландія, який є напівавтономною частиною союзної Данії. Він також ставив під сумнів, чи захищатиме члена НАТО, який витрачає недостатньо на оборону, що підірвало довіру всередині Альянсу.

Підхід Рютте значною мірою ґрунтувався на лестощах. Його ретельно підготовлена презентація в Овальному кабінеті минулого місяця, з атрибутами, що відсилали до американського прапора, встановила нову планку навіть для політика, якого вже критикували за те, що він порівняв Трампа з «татом».

Показані Рютте графіки мали довести, що завдяки закупівлям європейських союзників у США створюються десятки тисяч робочих місць. Також ішлося про портфель європейських замовлень на американське військове обладнання на 300 млрд доларів.

Усе це, за словами Рютте, стало можливим завдяки «лідеру вільного світу». Так він намагався подати збільшення оборонних витрат союзників як особисте досягнення Трампа.

Водночас Рютте обережно відреагував на скарги Трампа щодо того, що НАТО не підтримало США проти Ірану. Він зазначив, що до 5000 американських літаків вилітали з баз у Європі до квітневого припинення вогню.

НАТО не може ефективно функціонувати без свого найбільшого й найпотужнішого союзника. При цьому Європу дедалі сильніше підштовхують до самостійного забезпечення власної оборони саме тоді, коли Росія, історична причина існування Альянсу, становить дедалі більшу загрозу.

Минулого місяця Пентагон несподівано для союзників по НАТО оголосив, що скорочує кількість військ, кораблів, літаків і безпілотників, які США готові надати в разі нападу на одну з країн Альянсу. Трамп також надсилав суперечливі сигнали щодо того, чи буде кількість американських військових у Європі зменшена або, навпаки, збільшена.

Скорочення та неоднозначні заяви послабили єдність Альянсу. Це сталося саме тоді, коли Росія, за даними дослідження, оприлюдненого в четвер, перевіряла оборону Європи польотами безпілотників поблизу військових баз у кількох країнах.

Минулого року лестощі спрацювали. Однак тепер перед Рютте стоять нові виклики.

Кожен саміт НАТО має демонструвати відданість колективній безпеці, тобто принципу "один за всіх і всі за одного", закріпленому у статті 5 договору Альянсу. Цю статтю застосовували лише один раз — після терактів 11 вересня, коли союзники прийшли на допомогу США.

Попередній саміт НАТО відбувся в Гаазі, рідному місті Рютте, який раніше був прем’єр-міністром Нідерландів. Нідерландська королівська родина влаштувала вечерю, а Трамп залишився на ніч у королівському палаці.

Тоді Рютте домігся від союзників важливого зобов’язання щодо оборонних витрат. Трамп залишив саміт задоволеним і назвав партнерів по НАТО «приємною групою людей».

Цього року саміт прийматиме Ердоган — ще один ключовий член НАТО з незалежним політичним курсом. Його близькі відносини з Трампом можуть допомогти втримати американського президента за столом переговорів, але навряд чи самі по собі усунуть розбіжності.

Рютте намагався переконати Трампа, що європейські партнери витрачають набагато більше, а отже США можуть безпечніше зосередитися на викликах з боку Китаю, поки Європа бере на себе більшу роль у війні в Україні. Це відповідає прагненню Вашингтона переорієнтувати увагу на Індо-Тихоокеанський регіон.

Однак тепер Трамп хоче більшого. Його вимогу «лояльності» неможливо легко показати на жодному графіку. Попередник Рютте на посаді генсека НАТО Єнс Столтенберг у своїх мемуарах згадував, як у 2018 році під час головування на саміті Трамп ледь не зірвав зустріч. Цей досвід залишається важливим нагадуванням для Альянсу про те, наскільки непередбачуваною може бути участь США за нинішнього президента.

Нагадаємо, що Вашингтон раніше давав зрозуміти, що союзники по НАТО, які швидше збільшують оборонні витрати, можуть отримати більше переваг від США. Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що саміт в Анкарі стане "мірилом прогресу" у виконанні зобов’язання щодо витрат на оборону на рівні 5% ВВП. За його словами, країни, які роблять більше, можуть розраховувати на вигоди — від більшого часу на зустрічах із лідерами до пріоритету в закупівлях і постачанні. Вітакер також зазначив, що США окремо обговорюватимуть із союзниками доступ до баз і проліт над їхньою територією.