Україна розгорнула кампанію ударів по російській енергетиці на небаченому досі рівні

Повітряні сили та далекобійні підрозділи України впродовж першої половини 2026 року завдають безпрецедентних за масштабом ударів по стратегічній енергетичній інфраструктурі Російської Федерації. Ця інтенсифікована кампанія із застосуванням безпілотників уже спровокувала найглибшу паливну кризу в Росії за останні десятиліття. Масовані атаки, про закінчення яких ніхто не повідомляв, вже змусили Кремль запроваджувати жорсткі обмеження на продаж пального для цивільного населення, пише Financial Times.

Виснажена російська ППО

Інтенсивність українських повітряних атак досягла історичного максимуму, серйозно підірвавши нафтопереробну галузь країни-агресора. За даними, які надала Rochan Consulting (авторитетна польська аналітична група, яка спеціалізується на моніторингу воєнних дій та безпекових ризиків):

• У травні 2026 року було зафіксовано абсолютний місячний рекорд — 16 успішних влучань по російських нафтопереробних заводах (НПЗ).
• З початку 2026 року російські НПЗ зазнали щонайменше 194 ударів, що свідчить про карколомне 11-разове зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Обидві сторони конфлікту вивели далекобійну війну на найвищий рівень з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Міністерство оборони РФ традиційно стверджує, що перехоплює абсолютну більшість українських безпілотників. Проте статистика перехоплень та реальних влучань демонструє протилежне: величезна кількість та частота пусків дозволяють українським силам регулярно пробивати повітряну оборону ворога та знищувати стратегічні енергооб'єкти.

Динаміка навантаження на російську ППО є показовою: майже половина всіх заявлених Москвою перехоплень відбулася за останні два місяці. Російська сторона звітувала про знищення 14 195 дронів у травні та 17 832 у червні. Для порівняння, у січні та лютому ці показники не перевищували 6 000 на місяць. Така інтенсивність ставить протиповітряну оборону окупантів під надзвичайний тиск, позбавляючи Москву можливості ефективно захищати критичні промислові та військові активи, які забезпечують роботу її воєнної машини.

Стратегічний прорахунок Кремля

Економічні наслідки цієї операції безпосередньо відчули звичайні громадяни РФ. Через дефіцит пального понад половина російських регіонів була змушена запровадити суворі ліміти на роздрібний продаж бензину, а на заправках вишикувалися багатогодинні черги.

Ці удари остаточно зруйнували ретельно виплекану Кремлем ілюзію того, що повсякденне життя в Росії ніяк не змінилося через війну, констатує Руслан Пухов, директор московського Центру аналізу стратегій і технологій. За його словами, Путін припустився чергової фатальної стратегічної помилки, оскільки помилково вважав, що час грає виключно на його користь. Замість того, щоб змусити Україну капітулювати, глава Кремля дав Києву достатньо часу для розгортання масового виробництва зброї для здійснення deep strikes (удари далекобійним озброєнням по об'єктах у глибокому тилу ворога). Тепер РФ змушена витрачати колосальні ресурси на модернізацію ППО, відчуваючи серйозний брак самих комплексів та ракет-перехоплювачів.

Крім того, українські сили продемонстрували здатність атакувати на значно більші відстані та концентрувати велику кількість БпЛА на одній цілі, що повністю виснажує оборонні системи ворога. Як зазначив директор Rochan Consulting Конрад Музика, українська повітряна кампанія еволюціонувала з вузькоспрямованих ударів по нафтовій інфраструктурі у масштабну стратегічну операцію з ізоляції та придушення. Її метою є одночасне руйнування енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Російської Федерації.

Окрему роль у взірцевій ефективності українських атак грає американська розвідка. Видання повідомляє, що саме розвіддані зі Штатів допомагають складати найоптимальніші маршрути для БпЛА, які оминають російську ППО.

Літній тиск ЗСУ

Поточна інтенсифікація відбувається на тлі заяв Володимира Зеленського про підготовку потужного літнього тиску, який має змусити главу Кремля припинити агресивну війну. Президент України оголосив про початок «40-денної операції впливу», яку реалізують українські підрозділи далекобійної авіації та безпілотних систем.

Попри очевидні економічні проблеми, Путін відмовляється сідати за стіл переговорів. У своєму інтерв'ю на державному телебаченні 28 червня він визнав, що українські атаки створюють певні «проблеми», але продовжив наполягати, що російська армія нібито зберігає ініціативу, а всі воєнні цілі залишаються досяжними. На підтвердження цього Кремль оприлюднив відео з візиту Путіна до командного пункту, де заявлялося про нібито захоплення прифронтового міста Костянтинівка на Донбасі. Володимир Зеленський спростував цю інформацію, наголосивши, що за місто тривають запеклі бої.

Терор українських міст

Водночас Росія продовжує активно використовувати свою авіацію та ракетне озброєння для ударів по цивільних об'єктах в Україні. Починаючи з лютого 2026 року, сукупна кількість російських ракет і дронів, випущених по українських містах, перевищує 5 тисяч одиниць щомісяця.

Черговим проявом цього терору став масований удар у четвер, коли окупанти випустили по Києву 74 ракети та майже 500 безпілотників. Силам оборони вдалося перехопити 48 ракет та 476 безпілотників. Внаслідок цієї жорстокої атаки 31 людина загинула, а понад 90 дістали поранення.