Довіра до НАТО падає, а симпатії до Росії зростають: опитування

Менше половини американців вважають, що НАТО прийде на допомогу США у разі нападу. Про це свідчить внутрішнє опитування Альянсу, з яким ознайомилося Politico.

Такі результати з'явилися після неодноразової критики НАТО з боку президента США Дональда Трампа.

Лише 43% дорослих американців позитивно відповіли на запитання, чи виконає НАТО свої зобов'язання щодо захисту їхньої країни у разі нападу. Це найнижчий показник серед усіх 32 держав-членів Альянсу. Для порівняння, середній показник по НАТО становить 57%.

«Це може бути реакцією на риторику Трампа, який ставить під сумнів солідарність навколо статті 5 НАТО», — пояснила незалежна експертка з питань безпеки та колишня багаторічна співробітниця Альянсу Герлінде Нігус.

За її словами, саме така риторика є найбільш логічним поясненням падіння довіри серед американців.

Протягом останніх місяців Трамп неодноразово критикував союзників по НАТО, які, за його словами, недостатньо підтримали США під час війни з Іраном. Він погрожував союзникам наслідками, називав НАТО «паперовим тигром» і стверджував, що європейські країни не прийдуть на допомогу США у разі потреби.

Також Трамп погрожував анексувати Гренландію, яка належить Данії, ставив під сумнів незалежність Канади, висловлював сумніви щодо готовності США виконувати зобов'язання за статтею 5 Північноатлантичного договору та висміював внесок союзників у військову операцію в Афганістані, заявляючи, що їхні військові «трималися трохи позаду» від лінії фронту.

Минулого тижня президент США знову посилив критику Альянсу напередодні саміту лідерів НАТО в Анкарі.

«Для США абсурдно й надалі рухатися цим одностороннім шляхом, коли відносини не є взаємними», — написав він.

Опитування, з яким ознайомилося POLITICO, не містить прямого порівняння з попередніми роками.

Однак, за словами одного дипломата НАТО та ще одного співрозмовника, який бачив результати минулорічного дослідження, середній рівень підтримки Альянсу серед країн-членів знизився приблизно на 8 відсоткових пунктів порівняно з 2025 роком.

Обидва джерела, які погодилися говорити на умовах анонімності, зазначили, що головною причиною цього стало саме різке падіння підтримки у США.

За всю історію НАТО статтю 5 про колективну оборону застосовували лише один раз — після терористичних атак 11 вересня 2001 року, коли союзники підтримали Сполучені Штати.

Попри це, більшість громадян країн Альянсу й надалі підтримують НАТО.

Згідно з опитуванням:

• 62% респондентів вважають, що членство в НАТО знижує ймовірність нападу на їхню країну;
• 65% проголосували б за збереження членства своєї держави в Альянсі;
• 72% назвали трансатлантичне партнерство важливим.

Опитування проводилося серед понад 31 тисячі респондентів у березні-квітні цього року.

НАТО проводить такі дослідження двічі на рік. Востаннє скорочену версію результатів Альянс оприлюднював у 2024 році, ще до вступу Трампа на посаду президента.

Представник НАТО, коментуючи інформацію для Politico, заявив, що Альянс «не коментує документи або дані, призначені для внутрішнього користування».

Зростає підтримка Росії та Китаю

Опитування також зафіксувало зростання позитивного ставлення до Росії та Китаю серед громадян країн НАТО.

Частка респондентів, які позитивно оцінюють Росію, зросла з 12% торік до 17% цього року.

Водночас негативне ставлення до Москви знизилося з 62% до 56%.

Найбільшу підтримку Росія має в:

• Чорногорії;
• Болгарії;
• Північній Македонії;
• Туреччині;
• Греції.

Підтримка України також дещо зменшилася — із 59% у 2025 році до 55% нині.

Найбільшу підтримку серед опитаних отримала гуманітарна допомога Україні, далі — дипломатична підтримка та санкції проти Росії.

Позитивне ставлення до Китаю також зросло.

Якщо торік Пекін позитивно оцінювали 17% респондентів, то тепер — 22%.

Водночас частка тих, хто негативно ставиться до Китаю, скоротилася з 47% до 39%.

Найвищий рівень підтримки Китаю зафіксували у:

• Північній Македонії;
• Чорногорії;
• Болгарії;
• Словенії;
• Туреччині.

У НАТО Росію офіційно визначають як загрозу, тоді як Китай характеризують як «системний виклик».

На думку Герлінде Нігус, зростання симпатій до Москви та Пекіна може бути пов'язане зі зниженням авторитету США серед європейської громадськості.

«Це потрібно розглядати в контексті погіршення репутації Сполучених Штатів, а також, ймовірно, впливу російської дезінформації та пропаганди на громадян країн НАТО», — підсумувала вона.