Древні шахтарі користувалися кістяними знаряддями: це тривало сотні років

У ході дослідження, очолюваного Ольгою Загородньою з Британського музею та Гаррієт Вайт із "Great Orme Mines", було проаналізовано 150 кістяних знарядь, знайдених у мідних копальнях Грейт-Орм у Північному Уельсі. Команда вчених з'ясувала, як саме використовувалися різні кістки під час видобутку міді та переробки руди, пише Arkeonews.

Грейт-Орм, розташований поблизу Лландидно на узбережжі Уельсу, є одним із найбільших доісторичних гірничих об'єктів Європи. Археологи виявили майже 6000 метрів гірничих ходів бронзової доби, що охоплюють площу близько 24000 квадратних метрів і простягаються на глибину приблизно 55 метрів під сучасною поверхнею землі.

Радіовуглецеве датування деревного вугілля та кісткового колагену показало, що видобуток копалин відбувався приблизно між 1700 та 900 роками до н. е., що означає: ці кісткові знаряддя були частиною гірничої традиції, яка тривала століттями.

За десятиліття розкопок у Грейт-Орм було знайдено понад 30 тисяч фрагментів кісток. Хоча попередні дослідження вказували на те, що деякі кістки використовувалися як знаряддя, останнє дослідження надає набагато переконливіші докази їхніх конкретних функцій.

Дослідники виявили, що довгі кістки кінцівок, переважно великої рогатої худоби, були обтесані у форму клинів. Їхні загострені кінці мали сліди значного зносу та відколів, тоді як на протилежних кінцях були помітні сліди від багаторазових ударів молотком. Це свідчить про те, що їх вбивали в м'яку мідноносну породу, щоб розколоти її.

Найбільшу групу знарядь становили реберні кістки. Їхні відполіровані краї та дрібні подряпини вказували на багаторазовий контакт з абразивними матеріалами. На думку дослідників, ці знаряддя, ймовірно, використовувалися для зішкрібання породи, багатої на мінерали, або для перемішування та розрівнювання подрібненої руди під час її обробки.

Лопатки та тазові кістки перетворювали на знаряддя у формі черпаків, які, ймовірно, допомагали переміщувати сипучу руду або дрібно подрібнений матеріал. Команда також виявила кілька кістяних шил. Хоча вони не використовувалися безпосередньо для видобутку корисних копалин, вони, можливо, допомагали лагодити шкіряні мішки, дерев'яні ємності або захисне спорядження, яке використовували гірники під землею.

Одним із головних висновків дослідження є те, що кістка залишалася цінним матеріалом навіть після появи бронзи. У Грейт-Ормі вже знайдено свідчення про наявність кам'яних знарядь, деревного вугілля, що використовувалося для розпалювання вогню, та уламків мідних сплавів, пов'язаних із гірничою справою. Метал не замінив кістку, а став ще одним варіантом у різноманітному наборі знарядь.

Кістка мала кілька переваг. Вона була легкою, її легко було обробляти, а також її можна було легко отримати від домашніх тварин, таких як велика рогата худоба, вівці, кози та свині. Мідні родовища в Грейт-Ормі були виявлені у відносно м'якому вивітреному доломіті, що містив мінерали, зокрема малахіт і гетит. За таких умов кістяні знаряддя добре підходили для робіт, що не вимагали міцності бронзи.

Вапнякова та доломітова геологія Грейт-Орма також сприяла збереженню органічних матеріалів, які зазвичай піддаються розкладу. Завдяки цьому рідкісному збереженню археологи отримали цінні свідчення, яких часто бракує на інших доісторичних гірничих об’єктах, де збереглися лише кам'яні та металеві знаряддя.

Ці знахідки також узгоджуються з даними з інших гірничих об'єктів бронзової доби по всій Європі. Про подібні кістяні знаряддя повідомлялося в Україні, Австрії, Ірландії, Казахстані та Узбекистані. Дослідники зазначили, що кожна гірнича громада адаптувала свої знаряддя до місцевих умов, доступних тварин та типу гірської породи, що видобувалася. Проте повторюване виявлення кістяних клинів, знарядь із ребер та лопаток на такій великій території свідчить про те, що гірники обмінювалися практичними знаннями щодо того, як найкраще використовувати кістку.

Автори зазначили, що дослідження все ще перебуває на початковій стадії. Досліджено лише невелику частину з тисяч знайдених фрагментів кісток, і потрібні подальші експерименти, щоб точно визначити, наскільки ефективними були ці знаряддя.

Крім того, археологи ще не виявили у Грейт-Ормі спеціалізованої ділянки для переробки руди, тому деякі інтерпретації, особливо щодо знарядь із ребер, залишаються попередніми.

Дослідження показує, що технологічний прогрес визначався практичними рішеннями, а не простою заміною одного матеріалу іншим, що дає більш повне уявлення про повсякденне життя доісторичних гірничих спільнот.

Інші новини науки

• У Англії археологи виявили римські монети, вазу пізньої залізної доби та залишки кераміки. Артефакти знайшли в графствах Бедфордшир та Кембриджшир.
• Археологи в Кембриджширі виявили дерев'яну драбину, яка збереглася упродовж понад 2000 років після того, як була похована у заболоченому водоймищі. Цей предмет, знайдений у Вест-Кемборні, наразі вважається найдовшою доісторичною дерев’яною драбиною у країні.