Європа готується до нападу Росії, але зіткнулася з несподіваною проблемою, - The Economist

У Європі спостерігається бурхливе зростання оборонної промисловості, оскільки регіон поспішає виконати укладену рік тому угоду НАТО про збільшення витрат на оборону до 3,5% ВВП до 2035 року. Європейські країни-члени Альянсу прагнуть відновити свої збройні сили, щоб протистояти потенційному нападу з боку Росії.

Як пише The Economist, Європа готується до протистояння з РФ без підтримки США. До цього європейські країни підштовхнуло повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

У виданні зазначили, що завод Hagglunds у Швеції, який належить оборонній компанії BAE Systems, ще 10 років тому скорочував витрати, щоб вижити. Зараз же британська компанія збільшує свої виробничі потужності в п’ять-шість разів, щоб задовольнити стрімко зростаючий попит.

Виручка BAE Systems зросла з 211 млн доларів у 2018 році до 1,1 млрд доларів у 2025 році і наближається до позначки понад 2 млрд доларів на рік, як заявив генеральний директор компанії Томмі Густафссон-Раск.

У виданні нагадали, що BAE Systems виробляє бойові машини піхоти CV90, які експлуатують, зокрема, українські війська. 21-а окрема механізована бригада навіть подарувала компанії український прапор із написом "Дякуємо, завжди" на знак вдячності за підтримку.

Не всі країни встигають збільшити витрати на оборону

Однак інша сторона цієї лихоманки переозброєння проявилася на нещодавній демонстрації в Брюсселі, де тисячі людей вийшли на вулиці під гаслом "Добробут, а не війна", підкреслили у виданні. Також минулого року в Італії профспілки вивели на вулиці близько 500 000 осіб на знак протесту проти збільшення витрат на оборону.

У виданні зазначили, що Європі в будь-якому разі доведеться піти на компроміс, якщо вона хоче мати більш боєздатні збройні сили. Для цього знадобиться збільшення державних запозичень, підвищення податків, скорочення соціальних витрат або поєднання всіх трьох заходів.

Журналісти додали, що далеко не всі європейські країни-члени НАТО зможуть досягти цільового показника витрат на оборону в 3,5 % від ВВП, якщо вони продовжуватимуть збільшувати їх нинішніми темпами. Це стосується навіть Великої Британії та Франції.

У виданні вважають, що це може викликати запеклі суперечки на саміті НАТО 7–8 липня в Анкарі. Раніше президент США Дональд Трамп і американський міністр оборони Піт Хегсет уже критикували європейських членів НАТО, заявляючи, що вони користуються гарантіями безпеки США, водночас надаючи своїм громадянам щедрі пільги та тривалі відпустки.

Які країни наближаються до омріяного показника

У виданні підкреслили, що країни, які вже майже досягли цільового показника витрат на оборону в 3,5% від ВВП, – це переважно ті, які відчувають найбільшу загрозу з боку Росії, такі як країни Балтії та Польща. Литві заради цього довелося запровадити новий податок – "внесок на забезпечення безпеки", а Фінляндія різко скоротила витрати на охорону здоров’я та соціальні послуги.

За оцінками рейтингового агентства Fitch, загалом 11 європейських країн фінансують щонайменше половину збільшення своїх витрат на оборону за рахунок підвищення податків або скорочення витрат. Як показують опитування аналітичного центру "Європейська рада з міжнародних відносин", це, як правило, простіше в країнах, що знаходяться ближче до лінії фронту, де більшість населення підтримує скорочення соціальних витрат для фінансування оборони.

У виданні додали, що також є країни, які мають широкі можливості для запозичень – Данія, Швеція та Німеччина. Вони планують досягти показника у 3,7 % від ВВП до 2030 року.

Хто не встигає досягти необхідного показника

Крім того, є країни, які прагнуть досягти поставленої мети, але мають мало можливостей для запозичень і низький рівень підтримки підвищення податків або скорочення соціальних виплат. До їх числа входять Велика Британія та Франція.

У виданні зазначили, що Велика Британія зараз перебуває в настільки скрутному становищі, що минулого місяця міністр оборони Джон Хілі подав у відставку через мізерне заплановане збільшення бюджету. У результаті подальших суперечок було узгоджено невелике збільшення на 0,1% ВВП до 2030 року, що в сумі дасть 2,7%. Аналітики сумніваються, що Велика Британія досягне 3,5% до 2035 року.

Франція відстає від плану ще більше, підкреслили у виданні. Париж планує збільшити витрати на оборону лише до 2,5% ВВП до 2030 року, але навіть це вимагатиме компромісів у вигляді підвищення податків або скорочення бюджету в інших сферах.

Байдужі країни

Є й країни, які виявляють байдужість до підвищення витрат на оборону, зазначили у виданні. Наприклад, Іспанія домоглася для себе винятку, заявивши, що обмежить витрати на рівні 2,1% ВВП.

Крім того, є й Португалія, яка витрачає на оборону ледь 2% від ВВП. У країні запевняють, що досягнуть цільового показника до 2035 року, але не докладають жодних зусиль для цього, зазначили журналісти.

Італія раніше повідомила про 39-відсоткове збільшення витрат, щоб минулого року досягти 2% ВВП. Однак, як підкреслили у виданні, фактичне зростання витрат склало всього 7%, а решта – бухгалтерські хитрощі.

Недостатні витрати не є єдиною проблемою

У виданні зазначили, що проблема полягає не лише в тому, що країни можуть не досягти цільових показників щодо витрат, а в тому, що вони часто нераціонально витрачають кошти.

Багато європейських країн витрачають занадто багато на вітчизняну промисловість, що призводить до фрагментації, підкреслили у виданні. У Європі експлуатується 12 типів танків і виробляється п’ять різних моделей гаубиць, тоді як в Америці – по одній моделі кожного виду.

Є й безглузді розтрати. Наприклад, минулого місяця Німеччина скасувала програму суднобудування вартістю 10 млрд євро, оскільки вона відставала від графіка, а витрати злетіли до 18 млрд євро. У платників податків є всі підстави для обурення: 2,3 млрд євро було витрачено на фрегати, які військово-морський флот так і не отримає.

"Замість того щоб просто стежити за витратами, країни повинні звертати увагу на те, що саме купується за ці гроші, і чи забезпечують ці закупівлі ті можливості (такі як бронетанкові бригади), які вони зобов’язалися надати НАТО. Багато з цих цілей зі зрозумілих причин оповиті таємницею, але якби завісу секретності привідкрили хоча б трохи, це підвищило б рівень підзвітності", – йдеться у статті.