Історичне рішення: Німеччина позичить 800 мільярдів євро на переозброєння — FT

На тлі намірів Берліна швидко збільшити чисельність Бундесверу без повернення до загальної мобілізації, Німеччина переходить і до значно ширшого перегляду оборонної політики. Країна розпочала історичну реформу бюджетної політики, яка дозволить суттєво збільшити фінансування оборони в межах європейської програми ReArm Europe загальним обсягом майже 800 млрд євро. Ініціатива, представлена президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, передбачає мобілізацію коштів держав-членів ЄС. Про це повідомили Financial Times.

Програма ReArm Europe була представлена 4 березня 2025 року президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Вона має на меті мобілізувати майже 800 млрд євро для посилення оборонних можливостей країн Європейського Союзу до 2030 року. Центральну роль у цій стратегії відіграє Німеччина, яка змінює закріплене в Конституції правило щодо обмеження державного боргу, відкриваючи можливість для додаткових оборонних витрат обсягом до 400 млрд євро.

Водночас сума у 800 млрд євро не означає, що саме Німеччина братиме такі запозичення. Йдеться про загальноєвропейський механізм, який поєднує національні бюджети, програми спільних закупівель та фінансування на рівні ЄС. Із цієї суми приблизно 150 млрд євро планується позичити безпосередньо від імені ЄС для підтримки держав-членів у закупівлі систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та безпілотників.

Найрадикальніші зміни стосуються саме Німеччини. Берлін реформує так зване правило Schuldenbremse — конституційне обмеження державного боргу, яке з 2009 року було одним із головних принципів фінансової політики країни. Запропоновані зміни передбачають, що оборонні витрати, які перевищують 1% валового внутрішнього продукту, більше не враховуватимуться під час розрахунку боргового ліміту.

Поштовхом до такого перегляду стала повномасштабна війна Росії проти України, яка остаточно зруйнувала уявлення про неможливість масштабних сухопутних воєн у Європі після завершення холодної війни. Додатковим фактором стали дедалі менш однозначні сигнали адміністрації Дональда Трампа щодо готовності США й надалі гарантувати безпеку союзників по НАТО. У результаті європейські лідери дійшли висновку, що континенту необхідно самостійно зміцнювати власну оборону.

Фінансові ринки вже відреагували на оголошені зміни. Дохідність Bund, німецьких державних облігацій, помітно зросла після презентації плану. Це має особливе значення, адже саме прибутковість Bund є базовим орієнтиром для оцінки вартості запозичень практично всіх європейських держав.

Протягом багатьох років оборонні витрати європейських країн залишалися предметом критики. Більшість членів НАТО систематично не виконували цільового показника Альянсу, який передбачає витрати на оборону на рівні 2% ВВП. Німеччина також тривалий час відставала від цього орієнтира, витрачаючи на оборону приблизно 1,5% ВВП ще у 2023 році.

Аналітики очікують, що найбільшу вигоду від нової політики отримають європейські оборонні компанії. Насамперед ідеться про виробників ракет, безпілотників, систем ППО та іншої військової техніки, які можуть отримати масштабні державні замовлення. Витрати вже передбачені під конкретні напрями переозброєння, тому йдеться не про гіпотетичні плани, а про визначені фінансові пріоритети.

Разом із цим суттєве збільшення державних запозичень Німеччини та Європейського Союзу може підтримувати подальше зростання дохідності облігацій, номінованих у євро. Такий сценарій здатен вплинути на курс європейської валюти, оцінку акцій європейських компаній, а також на міжнародні потоки капіталу.

Нагадаємо, що паралельно з переглядом оборонного фінансування уряд Німеччини 1 липня схвалив два законопроєкти для зміцнення Бундесверу — про обов’язкове навчання резервістів і прискорення будівництва військової інфраструктури. За новими нормами резервісти, які пройшли щонайменше шість місяців добровільної військової служби, будуть зобов’язані проходити навчання до 45 років, а колишні кадрові військові або контрактники зі стажем від року — до 65 років. Другий законопроєкт передбачає надання військовим будівельним проєктам статусу "першорядного суспільного інтересу", а обидві ініціативи уряд передасть на розгляд Бундестагу.