Кличко вимагає негайного скликання РНБО: як Київ готується до зими

На початку року, а саме 3 березня 2026 року, було представлено Комплексний план стійкості Києва, життєво важливий документ для забезпечення функціонування міста в умовах можливих викликів. Згідно з вимогами РНБО, план мав бути затверджений головою КМДА, і після цього 10 березня він був ухвалений на сесії Київради та переданий до Кабінету Міністрів України та РНБО.

Однак, як зазначає Віталій Кличко у своєму дописі та в Telegram написав, відтоді діалог між міською владою та державою перетворився на низку безрезультатних нарад та взаємних претензій без конкретики. Попри активні обговорення, ключові домовленості залишаються невиконаними, особливо щодо фінансування заходів плану у співвідношенні 50/50, організаційних питань та правового врегулювання.

Наростання конфлікту посилили заяви про нібито виділення Києву 10 мільярдів гривень, які, за словами мера, не мають жодного документального підтвердження. Це створює додаткові сумніви у готовності держави взяти на себе відповідальність за стійкість столиці, хоча, як підкреслює Кличко, це питання стійкості всієї країни.

Міська влада, не чекаючи на державну підтримку, активно реалізує заходи комплексного плану стійкості за рахунок міського бюджету та залучених кредитних коштів. Столиця визначила та відкорегувала всі першочергові проєкти та необхідне фінансування, передавши оновлений перелік до уряду, Офісу Президента та РНБО, включаючи критичні моменти, які неможливо вирішити без допомоги держави.

Раніше Кабінет Міністрів виділив 12,85 мільярдів гривень у межах планів стійкості для регіонів, спрямованих на підготовку до наступної зими та захист 209 об'єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах та Київській області. Попри це, Київ, як окрема адміністративна одиниця, відзначає відсутність прямої підтримки для свого плану.

Загальна вартість необхідних робіт для Комплексного плану стійкості Києва становить близько 60 мільярдів гривень, тоді як місто готове виділити приблизно 20 мільярдів гривень. Частину коштів планується залучити за рахунок міжнародної допомоги від міст-побратимів та партнерів. Наразі увага всіх прикута до можливого засідання РНБО, від якого залежить, чи буде досягнуто конструктивної співпраці та чи Київ буде повністю готовий до викликів наступного холодного сезону.

Питання підготовки до зими є критичним не лише для Києва, а й для всієї України, враховуючи минулий досвід і загрози, що зберігаються. Експерти аналізують, наскільки країна готова до чергової воєнної зими, відзначаючи брак ресурсів у регіонів та дефіцит часу, а також іноді критикуючи керованість системи. Захист генеруючих потужностей столиці, наприклад, перебуває у компетенції Київської міської військової адміністрації, яка підпорядкована Президенту, що додає складності до процесу взаємодії.

Залишаються відкритими питання щодо того, наскільки центральна влада співпрацює з місцевою у ключових питаннях, таких як підготовка до зими. Це стало предметом обговорення не тільки на рівні мера, але й серед експертів та громадськості, які звертають увагу на політичні маневри та намагання перекласти відповідальність у тих випадках, коли державні структури не справляються зі своїми функціями.

«Київ наполягає на невідкладному проведенні Ради національної безпеки і оборони України. Та розгляді на ній частини спільних з державою кроків щодо втілення Комплексного плану стійкості столиці», – підкреслив Віталій Кличко.

«Домовленості — і щодо фінансування заходів плану 50/50, і щодо організаційних питань, і щодо правого врегулювання частини заходів, — держава не виконує», – додав міський голова, висловлюючи розчарування.

Напередодні чергового опалювального сезону доля столиці та її мешканців значною мірою залежить від ефективності взаємодії між міською та державною владою. Це випробування може стати тестом не лише для енергетичної системи, а й для спроможності державного управління забезпечити злагоджену роботу в умовах постійних викликів. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.