Не Польщею єдиною: які ще країни під загрозою гібридних атак Росії

Наступною мішенню агресора може стати не лише Польща. США попередили Варшаву про те, що Росія готує напад на територію цієї країни. Про це повідомило британське видання The Telegraph із посиланням на власні джерела, наближені до президента Польщі та польської розвідки. Мета ймовірної провокації – принизити НАТО, посіяти панічні настрої в Європі та змусити європейців скоротити допомогу Україні в обмін на припинення агресії.

Але чи справді йдеться лише про Польщу?

Так зване обмежене вторгнення може мати різні сценарії. Один з варіантів розвитку подій: російські БпЛА знову можуть "заблукати" через нібито збій навігації. Або ж разом із дронами "заблукає" певний контингент сухопутних військ. У разі такого сценарію Кремль може представити вторгнення як випадковий перетин кордону через збій GPS чи як "рятувальну операцію". Варіантів багато, але якщо занурюватись у деталі, є ризик не побачити велику картину.

Після резонансної публікації світові медіа зосередилися переважно на "польському напрямку". Складається враження, що з поля зору випали інші країни, які межують із недоімперією. 

А тим часом загроза нападу на країни Балтії є не меншою, а, можливо, навіть більшою, ніж загроза для Польщі.

Щоб зрозуміти це, не потрібно мати таємних інформаторів у Варшаві чи інших столицях, достатньо уважно стежити за офіційними заявами Москви. Зокрема, днями Міністерство закордонних справ Росії вкотре звинуватило країни Балтії у нібито сприянні ударам українських безпілотників по російській території. Мовляв, Москва має якісь "верифіковані дані", що підтверджують цю маячню.

Дипломатичною мовою це називається casus belli – формальний привід для початку військових дій. Теоретично ніщо не заважає Кремлю висунути аналогічні звинувачення Варшаві чи Гельсінкі. Але поки що під прицілом інформаційно-дипломатичної кампанії саме країни Балтії. Та й із військового погляду Естонія, Латвія та Литва виглядають більш уразливими для потенційного вторгнення східної орди.

У разі повномасштабної агресії проти однієї з балтійських держав Росії знадобилося б значно менше ресурсів, ніж для війни проти Польщі. Натомість політична мета могла б залишитися тією самою, про яку пише The Telegraph: принизити Північноатлантичний альянс, деморалізувати європейців і схилити їх до згортання підтримки України. Цілком можливо, саме так кремлівський режим і уявляє собі свою "перемогу над НАТО".

Насправді сьогодні під загрозою перебувають не лише Польща та країни Балтії, а всі держави, що межують із так званою Російською Федерацією. Навіть колишні радянські республіки, які входять до Організації Договору про колективну безпеку і формально вважаються союзниками Москви. Агресор розуміє, що програє війну, і поводиться як поранений хижак, загнаний у глухий кут. Уже очевидно, що Україна виявилася йому не по зубах, тому він шукає нову жертву.

Що в цій ситуації мають робити європейці? Насамперед – не поводитися як потенційна жертва, а готуватися до бою пліч-о-пліч з Україною.

Ми вже бачимо, що країни Північної Європи – і не лише Балтії – посилюють свою оборону. Європейці починають згадувати, що в їхніх жилах тече кров суворих лицарів, які століттями захищали північно-східні рубежі європейської цивілізації від московських варварів.

Україна вже довела, що готова ділитися найціннішим ресурсом сучасної війни – власною експертизою. Чотири з половиною роки тому господар Кремля фатально недооцінив здатність українців до спротиву. Не виключено, що сьогодні він так само недооцінює потенціал інших європейських народів, дедалі більше відривається від реальності та переоцінює власні сили.

Також можна припустити, що найближчими тижнями або місяцями бункерний дід припуститься своєї фінальної помилки.

Ми не можемо достеменно передбачити хронологію майбутніх подій. Але знаємо, чим вони завершаться: перемогою України. Перемогою добра над злом, світла над пітьмою, цивілізації над варварством.

Тримаймо стрій. Слава Україні!

Оригінал