Не лише зброя: Україна готує "дронові угоди" із 7 країнами НАТО до кінця року

Навесні, коли іранські "шахеди" вперше атакували деякі держави Близького Сходу, ці країни зіткнулися з новою для них загрозою. Вони звернулися до західних компаній за перехоплювачами, розробленими у співпраці з українськими виробниками. Після постачання виникла нагальна потреба в консультаціях щодо оптимальної експлуатації отриманих систем, оскільки сам дрон-перехоплювач без відповідних знань і досвіду виявився неефективним проти "шахедів".

Давид Алоян, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України та один з відповідальних за нову ініціативу, розповідає, що Київ запропонував комплексні оцінки для забезпечення ефективності цієї зброї. Цей підхід включає не лише самі безпілотники, а й допоміжні компоненти, сенсори, наземні станції та радарні системи. У підсумку Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар підписали "дронові угоди" з Україною.

Ініціатива, відома як Drone Deal, охоплює значно більше, ніж просто дрони. В її основі лежить обмін досвідом і знаннями, а також доступ до всіх компонентів системи. Угода також передбачає спільну розробку, виробництво та локалізацію випуску безпілотних систем, засобів РЕБ, ракетного озброєння та інших оборонних технологій. Україна передає бойовий досвід застосування безпілотних систем і конструкторські рішення.

Окрім країн Перської затоки, Україна вже уклала подібні угоди з Азербайджаном, Латвією та Литвою. У випадку Латвії та Литви, інтерес до українського досвіду виник після інцидентів, коли російська РЕБ збила з курсу українські дрони, викликавши повітряну тривогу на їхніх територіях. Це підкреслило вразливість перед дроновими атаками навіть для країн НАТО, розташованих близько до Росії та України. На кінець червня 2026 року Drone Deal укладено також з Нідерландами, а реалізація формату триває з Данією. Аналогічні домовленості готують із Німеччиною, Канадою та США.

Україна, що є найдосвідченішою країною світу як у відбитті дронових атак, так і у використанні безпілотників для ударів, вважає, що має унікальні знання. Київ постійно отримує запити щодо консультацій з експлуатації систем. Тепер основна увага зосереджена на партнерах по НАТО, особливо на тих, що розташовані ближче до Росії чи самої України. Кілька інших країн НАТО вже виявили зацікавленість, і деякі угоди можуть бути підписані на саміті Альянсу в Анкарі, запланованому на 7-8 липня.

До кінця року Україна планує укласти оборонні угоди щонайменше з сімома країнами НАТО. Постачання самих дронів поки що не є частиною цих угод, оскільки українська промисловість перебуває під суворим контролем і орієнтована на оборонні потреби країни. За словами дипломатів та аналітиків, ця "дипломатія дронів" є спробою знайти нових союзників та забезпечити, щоб Україна залишалася в центрі уваги, навіть коли міжнародна увага зміщується на Близький Схід.

Саміт НАТО в Анкарі зосередиться на нарощуванні виробництва зброї. Очікується, що союзники підтвердять зобов'язання надати Україні близько 70 млрд євро військової підтримки у 2026 році і стільки ж у 2027-му. Раніше НАТО розглядало перехід до масового виробництва дешевих дронів і перехоплювачів замість дорогих систем ППО, що повністю збігається з пропозиціями України.

Ініціатива Drone Deal є частиною ширшої ініціативи "Build with Ukraine". Вона базується на взаємних інвестиціях, обміні технологіями та інтеграції українських розробок у виробничі потужності партнерів. Головна мета – посилити інноваційну співпрацю та спільну обороноздатність.

Давид Алоян, заступник секретаря Ради безпеки України, у коментарі для The Guardian зазначив: "Ініціатива називається Drone Deal, але насправді вона охоплює набагато більше, ніж просто дрони… Ще важливішими є досвід і знання, а також доступ до всіх компонентів, що складають цю систему тут, в Україні".

Такий підхід дозволить не тільки вдосконалити оборонні технології, а й зміцнити глобальні партнерства, демонструючи, що Україна здатна виступати не лише як отримувач, а й як цінний постачальник військової експертизи та інновацій.