Паспортистки міняли літери без дозволу: як СРСР переписував прізвища українців

Ви дізнаєтеся:

Головний герой п'єси "За двома зайцями" Свирид Голохвостий навмисно називав себе на російський манір, бо вважав, що так виглядає солідніше, і приховував своє справжнє прізвище. Так само за часів імперії та Радянського Союзу чинили десятки тисяч реальних українців. Дехто змінював прізвище добровільно, а більшість - під тиском системи, яка десятиліттями перекроювала українську ідентичність.

Главред з'ясував, чому українцям змінювали прізвища й робили схожими на російські.

Звідки з'явилися перші українські прізвища

Історики фіксують, що право мати сталу другу назву в Україні спершу поширювалося не на все населення, а лише на вузьке коло станів. Про це на своєму YouTube-каналі розповіла журналістка та дослідниця історії Ольга Сидоренко.

"Українські прізвища – одні із найдавніших у Європі. Перші з'являються в українських документах у 14-15 століттях. Але тоді прізвища мали лише шляхетні роди, монархи та священнослужителі, наприклад, князі Острозькі", - зазначила Сидоренко.

Далі прізвища почали утворювати від імен батьків, професій, зовнішності та рис характеру простих людей. Найпоширенішими для української мови стали закінчення на -енко, -юк, -чук, як-от Сидоренко, Гнатюк чи Гребенчук.

Русифікація прізвищ за часів імперії та більшовиків

Українські прізвища не влаштовували російську владу ще з часів імперії: спершу цар спрощував дворянські прізвища, а після приходу до влади більшовиків русифікація торкнулася вже всіх верств населення. До прізвищ українців почали додавати чужі для нашої мови закінчення -ов, -ев, -ін: так Щербак ставав Щербаков, Запорожець - Запорожцев, Шульга - Шульгін, Чумак - Чумаков, а Хрущ - Хрущов.

Дивіться відео про те, як зросійщували українські прізвища:

Ця практика мала й особистий вимір для конкретних родин. Предок українського громадського діяча Сергія Єфремова, який служив православним священником, змушений був змінити своє українське прізвище Охріменко на російське Єфремов, щоб отримати парафію.

Найгучнішим прикладом опору став випадок відомого силача.

"Прізвище відомого силача Івана Піддубного навмисно записали Поддубний. Ще й поставили національність русскій. Але спортсмен власноруч виправив на Піддубний і українець. І за це був заарештований НКВС", - розповіла Сидоренко.

Як зросійщували прізвища військових і чиновників

Русифікація прізвищ значно посилилася у роки Другої світової війни, коли радянська армія масово роздавала звання та переводила людей на партійну роботу. Офіцеру та партійному функціонеру в такій системі належало відповідати образу "своєї" людини, навіть якщо його справжнє прізвище було суто українським.

"Особливо це явище набирає обертів у 40-х роках, коли совєцька армія починає масово роздавати звання і одночасно переводити людей на партійну роботу. А якщо ти вже офіцер і партійна людина, ну то обов'язково мусиш бути ще й рускім чоловєком. А з українським прізвищем Бондар так не пійде. Тому мусиш стати Бондарєв", - пояснила журналістка.

За словами Сидоренко, ці історичні механізми можна простежити навіть у сучасній Росії.

"До речі, представник Міноборони Російської Федерації має прізвище Конашенков. Це говорить про те, що ймовірно його дід або батько були переписані в армії. До прізвища Конашенко додали літеру В. Для того, аби прізвище звучало російським. Результат цього зросійщення ми з вами бачимо", - наголосила дослідниця.

Паспортизація 70-х років і фальсифікація прізвищ

Новий виток русифікації прізвищ припав на 70-ті роки, коли паспорти нарешті почали видавати селянам. Для радянських чиновників це стало зручною нагодою змінювати українські закінчення буквально одним розчерком пера.

"Русифікація прізвищ набрала нових обертів у 70-х роках, коли селянам почали видавати паспорти. Це був просто золотий час для фальсифікацій. Здавалося б така дрібничка, змінити одну-дві літери і от ти вже етнічний росіянин", - зазначила Сидоренко.

Так Сидір перетворювався на Сидорова, Петренко - на Петрова, а Іванів - на Іванова. Дослідниця наголошує, що ці зміни не завжди були наслідком неписьменності паспортисток.

"Але якщо ви думаєте, що малограмотних паспортісток гризла совість за це, то ні. Бо за цим також стояла цілеспрямована політика. Адже вони свідомо прибирали українські закінчення і писали російські", - переконана журналістка.

Чому самі українці змінювали своє прізвище

Не лише держава нав'язувала нові прізвища - частина людей йшла на це добровільно заради власного майбутнього. Переїзд до великого міста часто ставив українців перед жорстким вибором між кар'єрою та власним іменем.

"Українці, які переїжджали у великі міста, опинялися перед тяжким вибором. Бо якщо вони хотіли будувати кар'єру, вони не могли зробити цього, будучи Остапенком. Тому змінювали прізвище на Остапенков. З російським прізвищем легше було просуватися по службі. З російським прізвищем ти виглядав своїм у цій системі", - розповіла Сидоренко.

Масштаб і послідовність цієї політики, на думку дослідниці, промовисто свідчать про її справжню мету.

"Русифікація прізвищ була частиною масштабної політики асиміляції. Стерти всіх навколо і створити нову людину СРСР. Звісно, що за подобою старшого брата", - наголосила Сидоренко.

Читайте також: