"СВО" закінчилось: в Кремлі вперше заявили про війну проти України і назвали винних

Про що йдеться у матеріалі:

У Кремлі дедалі помітніше змінюється офіційна риторика щодо війни проти України. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков публічно заявив, що те, що раніше називали "спеціальною військовою операцією", тепер є "справжньою війною", пояснивши це підтримкою України з боку західних держав.

Главред з'ясував, чому Кремль назвав війну проти України "справжньою війною" замість так званої "СВО".

Чому Пєсков назвав "СВО" справжньою війною

Прессекретар Кремля заявив, що Росія нібито більше не веде лише спеціальну військову операцію, а бере участь у повномасштабній війні. За його словами, причиною такого трактування стало те, що Україна отримує масштабну військову підтримку від західних союзників, які, як стверджує Москва, безпосередньо допомагають Києву під час бойових дій.

"Триває війна, це справжня війна. Ви знаєте, чому війна? Тому що все починалося як спеціальна військова операція. Триває як війна, тому що за Києвом стоять і Берлін, і Париж, і Гаага, і Осло, і, на жаль, Вашингтон. Тому що їм допомагають цілитися через їхні супутники, їм допомагають наводити закордонне озброєння на наші цілі через усю їхню інфраструктуру", - сказав Пєсков.

Крім цього, представник Кремля вкотре спробував применшити ефективність українських ударів по території Росії. Він стверджував, що українська влада лише намагається сформувати вигідну інформаційну картину для своїх західних партнерів та союзників по НАТО. За його словами, такі дії не здатні реально вплинути на ситуацію, а ті, хто, за його твердженням, добре розуміє перебіг війни, нібито усвідомлюють безперспективність такого підходу.

"Київський режим відбивається, намагається створити інформаційну картину для своїх кураторів і союзників по НАТО. Але ті, хто добре розуміє ситуацію, бачать безглуздість таких спроб", - сказав Пєсков.

Окремо прессекретар Кремля повторив традиційні заяви російської пропаганди щодо ситуації на фронті. Він стверджував, що російські війська нібито планомірно просуваються вперед, а одним із ключових напрямків назвав район Костянтинівки, який, за його словами, має стратегічне значення для подальших дій російської армії.

"Наші війська просуваються. Костянтинівка - це дуже важливий рубіж, він є найважливішим кроком на шляху до захоплення загального укріпленого району Краматорська та Слов'янська. Тут ні в кого не повинно бути сумнівів, що наші військові планомірно просуваються, і ми бачимо конкретні результати", - зазначив представник Кремля.

Як Україна відреагувала на заяву Пєскова про війну

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко різко відреагував на слова Дмитра Пєскова. Він наголосив, що Москва роками намагалася приховати справжній характер агресії, використовуючи термін "спеціальна військова операція", хоча фактично йшлося про повномасштабну загарбницьку війну.

Він підкреслив, що саме Росія ще у 2014 році порушила міжнародне право, незаконно окупувавши Крим, після чого розпочала бойові дії на сході України, а у 2022 році здійснила повномасштабне вторгнення. На його думку, Кремль помилково розраховував, що міжнародна спільнота проігнорує ці дії та погодиться із російською інтерпретацією подій.

Коваленко також звернув увагу, що Кремль роками намагався переконати власне населення та світ, ніби Захід не повинен реагувати на масові злочини російської армії. Він наголосив, що російське керівництво досі живе логікою сфер впливу часів Варшавського договору, хоча сучасна Європа давно функціонує за зовсім іншими принципами міжнародної безпеки.

"Дивно, чому ж Європа і Захід не стали на бік Росії та не закрили очі на постійні вбивства людей російською армією. Ну ок, ляже нафтопереробка, логістика і ще дуже багато чого ляже, аж поки не зрозуміють", - заявив він.

Яка мета зміни риторики Кремля щодо війни

Колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії Микола Маломуж вважає, що зміна кремлівської риторики стала закономірним наслідком того, що приховувати справжній характер війни більше неможливо. Він нагадав, що від самого початку дії Росії відповідали всім міжнародно-правовим ознакам агресивної війни.

"Першим озвучив це не Пєсков, а сам Путін. Він уже заявляв, що триває війна, але нібито не з Україною, а з країнами НАТО. Таким чином він намагався представити ситуацію так, ніби не Росія напала, а проти неї ведеться війна силами Альянсу", - зазначив Маломуж в коментарі 24 каналу.

Генерал підкреслив, що Кремль спочатку свідомо використовував термін "спеціальна військова операція", щоб применшити масштаби власної агресії перед російським суспільством та міжнародною аудиторією. Проте багаторічна війна, масові руйнування українських міст, численні воєнні злочини та рішення міжнародних інституцій фактично зробили таку риторику нежиттєздатною.

За словами Маломужа, Путін уже давно просуває тезу про те, що Росія нібито воює не проти України, а проти всього Північноатлантичного альянсу. Такі аргументи він використовував як у внутрішній пропаганді, так і під час контактів із міжнародними лідерами, зокрема Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном. Водночас ця позиція не знаходить підтвердження у міжнародному праві та не відповідає фактичним обставинам початку війни.

"Пєсков сьогодні озвучує новий формат, бо Путін уже дав стратегічний меседж, що нібито саме Захід перевів "СВО" у війну. Хоча насправді саме Росія розпочала її без будь-якої "спецоперації". Це головна маніпуляція Кремля", - наголосив генерал.

Маломуж також звернув увагу, що резолюції Генеральної Асамблеї ООН давно кваліфікували дії Росії як агресію проти України. Саме тому нинішні заяви Кремля, на його думку, лише підтверджують очевидне, хоча Москва й надалі намагається перекласти відповідальність на Україну та її союзників.

Чому Путін розглядає європейські країни як прямих супротивників

Політичний філософ, викладач Карлового університету в Празі та керівник Інституту вільної Росії Олександр Морозов вважає, що слова Пєскова були не випадковою заявою, а елементом ширшої зміни кремлівської стратегії. На його думку, прессекретар фактично озвучив новий політичний курс, який формується особисто Володимиром Путіним.

"Пєсков явно натякав на те, що транслює нову точку зору самого Путіна. Йдеться про перегляд переліку недружніх держав і визначення їх як прямих військових союзників України, які беруть участь у війні", - пояснив Морозов в ефірі "The Breakfast Show".

Експерт зазначив, що ця концепція добре узгоджується з останніми заявами російських високопосадовців, зокрема Миколи Патрушева, який також просував тезу про те, що Росія нібито веде війну одразу проти великої групи держав. За словами Морозова, дедалі частіше у Кремлі називають конкретні країни, серед яких Франція, Швеція та інші європейські держави.

На його думку, у перспективі може бути офіційно сформований список держав, які Москва почне розглядати як потенційних військових противників. Це може означати новий рівень ескалації політичного протистояння між Росією та країнами Заходу.

"Можна очікувати, що Кремль складатиме перелік країн, які розглядатиме як військових супротивників, щодо яких теоретично можливі військові дії", - зазначив він.

Водночас Морозов не вважає самі заяви Пєскова визначальними. На його переконання, значно важливіше те, що європейські держави вже давно сприймають російські погрози серйозно, активно розширюють оборонні програми, модернізують військову логістику та готуються до можливих довгострокових ризиків.

"Європа сьогодні більше орієнтується не на слова Пєскова, а на власні довгострокові оборонні плани, нову систему військової логістики та рішення щодо зміцнення безпеки", - підкреслив Морозов.

Коли Путін вперше назвав війну війною

Оглядач The Telegraph Геміш де Бреттон-Гордон звернув увагу, що ще раніше сам російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін почав використовувати слово "війна", відмовляючись від звичної кремлівської формули про "спеціальну військову операцію". На його думку, це стало непрямим визнанням того, що українська кампанія ударів по території Росії створює дедалі серйозніші проблеми для Кремля.

Журналіст наголошує, що українські безпілотники та ракети дедалі успішніше діють у глибокому російському тилу, а російські системи протиповітряної оборони вже не здатні повністю захистити навіть Москву чи Санкт-Петербург. Крім цього, окупований Крим зіткнувся з дефіцитом пального та перебоями в електропостачанні, що стало публічним свідченням погіршення ситуації.

"Ще одним помітним відхиленням від звичної риторики стало те, що Путін назвав конфлікт "війною", а не "спеціальною військовою операцією", - зазначає автор.

Ознакою наростаючих труднощів Путіна, на думку де Бреттон-Гордона, стало й рішення керівництва незаконно анексованого Криму. Губернатор півострова оголосив надзвичайний стан після того, як Севастополь охопили дефіцит пального та відключення електроенергії.

Журналіст назвав цей крок публічним визнанням того, що російські збройні сили більше не можуть гарантувати безпеку території, яку Путін довгий час зображував як недоторканну. Ситуація в Криму, за його словами, розгорталася на тлі кількох тижнів, протягом яких українські дрони діяли над Москвою та Санкт-Петербургом майже безкарно, попри передислокацію найсучасніших систем протиповітряної оборони РФ з лінії фронту для захисту столиці.

Найбільшої шкоди російській економіці, на переконання автора The Telegraph, завдає систематична кампанія України проти нафтової інфраструктури РФ. Роками доходи від продажу нафти фінансували військову машину Путіна, а тепер вони перебувають під дедалі більшим тиском.

Дефіцит пального, стрімке зростання цін та наростаюча економічна невизначеність змушують пересічних росіян, які досі були значною мірою захищені від наслідків війни, зіткнутися з реальністю конфлікту. Журналіст пов'язав ці процеси з тим, що Кремль наближається до так званої кульмінаційної точки - етапу, коли наступальні сили вже не можуть підтримувати темп і ризикують зазнати стратегічної поразки без кардинальної зміни умов.

Скільки військових втрачає Росія щомісяця

За оцінками західних розвідок, наведеними в статті The Telegraph, Росія щомісяця втрачає близько 30 000 військовослужбовців, поповнюючи ці втрати лише частково. Автор зауважив, що перспектива розширеної мобілізації та примусового призову стає для Москви дедалі реальнішою проблемою.

Досі тягар бойових дій, за спостереженням журналіста, несли переважно етнічні меншини, ув'язнені та контрактники, тоді як призов синів і доньок міського середнього класу та впливових еліт може стати для Путіна зовсім іншою історією. Якщо він втратить підтримку цих груп населення, його позиція, на думку автора, може стати нестійкою досить швидко.

Чи застосує Путін ядерну зброю проти України

Автор статті зазначив, що прихильники жорсткого курсу в російському Telegram роками вимагають застосування ядерної зброї, однак сам Путін розуміє реальність можливих наслідків такого кроку. Використання навіть однієї ядерної боєголовки, за його оцінкою, майже напевно спровокує масштабну відповідь Заходу.

Журналіст наголосив, що самі лише звичайні сили НАТО здатні завдати руйнівних ударів по вже перенапружених збройних силах Росії, і ця перспектива обговорюватиметься на саміті Альянсу наступного тижня в Туреччині. Тож, за словами автора, у Путіна фактично залишається два варіанти - ескалація або переговори, а нічні атаки на житлові квартали Києва можуть означати початок саме ескалаційного сценарію.

Чи піде Путін на переговори з Україною

Мир зараз, на думку де Бреттон-Гордона, може бути для Путіна найкращим шансом зберегти і власний режим, і особисту безпеку. Водночас його переговорні позиції зараз значно слабші, ніж рік тому, коли президент Зеленський перебував під величезним тиском, а майбутня підтримка України видавалася невизначеною.

Журналіст підкреслив, що сьогодні стратегічна ініціатива перейшла до України, а сам Крим більше не можна вважати безпечною територією для Росії. За його словами, Київ може не бачити підстав погоджуватися на угоду, за якою значна частина української території залишиться під окупацією, тоді як улюблена формула Путіна про "заморожування" конфлікту за нинішньою лінією фронту стає дедалі важчою для реалізації.

Окремо автор розкритикував тези деяких коментаторів про те, що завдані Росії втрати нібито дозволяють Заходу скоротити оборонні витрати. За його оцінкою, така логіка ґрунтується на фундаментальному нерозумінні суті стримування, адже саме провал стримування агресії свого часу сприяв виникненню цієї війни.

"Президент Трамп все ще може зіграти вирішальну роль, і, можливо, він це зробить на саміті наступного тижня", - зазначив журналіст The Telegraph.

За словами автора, якщо Москва остаточно переконається в непохитності підтримки України з боку Вашингтона та в марності сподівань на прихильність до Росії з боку можливої майбутньої адміністрації США, тиск на Путіна щодо початку серйозних переговорів різко посилиться. Зрештою, підсумував журналіст, диктатору потрібна стратегія виходу - можливість представити будь-яку угоду російському народу не як поразку, а як контрольоване завершення війни.

Читайте також: