Тарифи на воду злетіли до 158 грн за куб: влада переклала проблему водоканалів на місцеві бюджети

Українці в липні отримають платіжки за воду з новими цифрами — і для багатьох вони стануть неприємним сюрпризом. У переважній більшості міст тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення суттєво зросли, а подекуди ціна кубометра підскочила більш ніж удвічі. Як повідомляє BBC News Україна, причина такого стрибка — не лише економічні фактори, а й законодавчі зміни, які переклали відповідальність за тарифи з центральної влади на місцеву.

Найвищий тариф зафіксовано в Умані на Черкащині: з 1 липня місцевий водоканал встановив плату 79,49 грн за кубометр водопостачання та 78,84 грн за водовідведення — разом 158,33 грн за куб. У Бородянці Київської області загальний тариф сягнув майже 140 грн, в Обухові — близько 130 грн, у Павлограді Дніпропетровської області — понад 113 грн. Серед обласних центрів найбільше платитимуть в Ужгороді — 91,24 грн за кубометр.

Чому тарифи на воду зросли саме зараз

Корінь проблеми — у законі, який Верховна Рада ухвалила близько пів року тому. Документ позбавив Національну комісію з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) повноважень встановлювати тарифи на воду для населення, залишивши їй лише регулювання цін для бізнесу. Право формувати тарифи для побутових споживачів передали органам місцевого самоврядування — міськрадам і громадам. Норма діє на період воєнного стану та ще 12 місяців після його завершення.

Асоціація міст України (АМУ), до якої входять понад 1000 територіальних громад, різко розкритикувала таке рішення. «Держава роками через підконтрольну їй НКРЕКП тримала штучні, економічно необґрунтовані тарифи, заганяючи водоканали у мільярдні борги перед обленерго. Тепер, коли ситуація стала критичною, центральна влада просто переклала відповідальність за наслідки на мерії», — йдеться у заяві АМУ. За даними асоціації, сукупний борг водоканалів сягає семи мільярдів гривень.

Київ, Львів і Харків: де тарифи поки не зросли

Не всі міста підвищили ціни на воду. У Києві досі діє старий тариф — 30,38 грн за кубометр, у Львові — 25,88 грн, у Хмельницькому — 27,39 грн. Ці міста покривають збитки водоканалів із власних бюджетів, як і рекомендує робити Кабінет Міністрів. Харків і Миколаїв утрималися від підвищення через прифронтовий статус — витрати компенсують коштом місцевих бюджетів, державної та міжнародної допомоги.

Втім, пауза може бути тимчасовою. 3 липня міськрада Львова заявила про намір підвищити тариф до 56,38 грн за кубометр, визнавши, що навіть ця цифра недостатня для якісного оновлення інфраструктури — реальна потреба оцінюється у близько 100 грн за куб. У Полтаві та Кропивницькому зростання у 2–2,5 раза очікується вже з серпня — там тривають громадські обговорення.

Чому мовчить уряд: історичний контекст

Ситуація нагадує події трирічної давнини. У липні 2023 року НКРЕКП уже намагалася підвищити тарифи для 34 водоканалів у середньому на 32%. Тоді президент Володимир Зеленський назвав це рішення «ганебним і непрофесійним», а Кабмін швидко його скасував. Цього разу ані Офіс президента, ані уряд ситуацію не коментують, а на заклики АМУ про компенсацію різниці з держбюджету відповіді не було.

Місцеві водоканали пояснюють необхідність підвищення зростанням вартості електроенергії для насосного обладнання, подорожчанням пального, реагентів для очищення води та необхідністю ремонту зношених мереж. «Ми не просимо людей любити це рішення. Просимо лише оцінювати його, спираючись на реальні цифри, економіку та важливість роботи системи», — заявили в Уманському водоканалі.

Що робити, якщо платіжка за воду різко зросла

Для українців, які отримали платіжки з новими сумами, є кілька практичних кроків. Насамперед варто перевірити, чи не змінився розмір субсидії: у Пенсійному фонді України наголошують, що після підвищення тарифів перерахунок державної допомоги відбувається автоматично — жодних додаткових заяв подавати не потрібно. Якщо сума у платіжці викликає сумніви, можна звернутися до місцевого водоканалу за роз'ясненням або подати заявку на встановлення квартирного лічильника — споживачі без приладів обліку ризикують отримувати завищені нарахування через розподіл загальнобудинкових втрат.

Більше деталей читайте у матеріалі: в Україні можуть підвищити тарифи на світло на 25%.