Трамп, гроші та Patriot: що Україна спробує вибити на саміті НАТО

На саміті НАТО в Анкарі позиція України буде менш помітною, ніж у попередні роки. Українське питання, ймовірно, відійде на другий план — частково через бажання уникнути зайвого роздратування адміністрації Трампа. За даними The Telegraph, лідери альянсу зіткнуться з трьома проблемами: виведенням військ США з Європи, розколом щодо фінансування України та загрозою провокацій з боку Росії.

На відміну від минулих років, як вважає оглядач видання Оуен Меттьюз, Зеленський просить не зброї, а грошей — на війну та на підтримку зруйнованої економіки. Але доброї волі союзників стає дедалі менше. Польща закликала не робити нових заяв про підтримку України й зосередитися на власних витратах. Словаччина відмовилася оплачувати військові потреби України. Чехія заблокувала кредит на 90 млрд євро та експорт літаків. Угорщина виключила можливість озброєння України.

На папері країни НАТО мають виділити Україні 70 млрд євро у 2026 році та стільки ж у 2027-му. Але це здебільшого перерозподіл старих коштів, а не нові гроші. 70 мільярдів євро об’єднують існуюче щорічне зобов’язання НАТО з фінансуванням, наданим у рамках кредиту ЄС, без будь-яких нових зобов’язань. Як зазначає автор, єдність Альянсу руйнується, а разом із нею — і підтримка, необхідна Україні для продовження опору наступу Росії.

Однак цього разу Зеленський не братиме участі у другому дні саміту і не виступить із промовою перед лідерами НАТО, як це було в попередні роки. При цьому, як пише Reuters, під час саміту НАТО запланована зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським. Орієнтовно в середу, 8 липня, вони обговорять, "як ми можемо покласти край війні".

НАТО приймає рішення, а Україна чекає

Незважаючи на натяки на те, що українське питання не буде першим на порядку денному, Україна на саміті НАТО порушуватиме питання щодо закупівлі та постачання ракет-перехоплювачів балістичних ракет. Це головне, стратегічне, серйозне і дуже актуальне питання, яке безпосередньо пов’язане з наслідками останніх ракетно-дронових ударів по Україні. Це перше, підкреслює політолог Олег Постернак у коментарі Фокусу.

По-друге — це питання ефективності внесків до програми PESCO (Постійне структуроване співробітництво з питань безпеки та оборони), а також діяльність інших програм у рамках НАТО.

По-третє — це питання, пов'язане із затвердженням військової допомоги в розмірі 70 мільярдів доларів до кінця 2027 року.

"Це важливе символічне питання, і ви знаєте, що є сумніви щодо того, чи всі країни його підтримують. Зокрема, Італія має свою думку з цього приводу, але це не є критичним — домогтися зміни позиції іншої країни цілком реально", — підкреслює політолог.

Далі — це питання особистої зустрічі з Трампом, який, за даними деяких інформаційних агентств, має зв’язатися з Путіним.

"Можливо, будуть якісь проміжні питання, пропозиції щодо мирного врегулювання. Я не думаю, що це буде щось системне, скоріше, це більше схоже на імпровізацію. Але Росія демонструє небажання йти на поступки, Україна продовжує робити ставку на стійкість — максимальну стійкість навіть в умовах таких страшних руйнівних ударів, як сьогодні по Києву. Тому, в принципі, Трамп, можливо, знову виконає якусь посередницьку роль, але вона закінчиться дуже формальними результатами", — вважає Постернак.

І, як підкреслює політолог, зустріч Трампа та Зеленського навряд чи дасть надію на мир, оскільки існували й більш серйозні способи налагодити мирний діалог як із Трампом, так і з Путіним. Навряд чи зараз цей контакт слід розглядати як щось революційне.

Україну не залишать без військової допомоги

Так, це поганий сигнал. Але тут ми, на жаль, не можемо змінити порядок денний. Адже там йдеться про саме існування НАТО. Для них головне питання — подальше співіснування: у якому форматі, чи буде взагалі альянс. Тому вони дивляться на нас не як на головну перспективу, підкреслює військовий експерт Олег Жданов. У цьому саміті є одна особливість. Вперше в історії Альянсу в проєкті підсумкового комюніке не вказано дату та місце проведення наступного саміту.

"Трамп хоче вивести війська з Європи, але є сила, яка йому заважає — так звана "глибинна держава". Це структури в американській системі, які розуміють: якщо США вийдуть з НАТО, вони втратять контроль над Європою. А цього вони допустити не хочуть", — зазначає військовий експерт Фокусу.

Але ці кроки США жодним чином не вплинуть на постачання озброєння Україні — і це головне, підкреслює експерт. Трамп зіграв нам на руку, коли домігся того, що основний тягар фінансової допомоги Україні тепер несе Європа.

"Його розрахунок був таким: Європа надасть кошти на озброєння для України, а потім замовить це озброєння в американських виробників — так гроші повернуться до США. Але глава НАТО Марк Рютте переграв Трампа. Європейці перенаправили 300 мільярдів доларів із допомоги Україні на замовлення для власних оборонних заводів. Уже зараз Volkswagen частково переходить на випуск військових автомобілів. Mercedes-Benz скорочує випуск цивільних і переходить на військові. Я вже не кажу про Rheinmetall, який збирає все, що може. Усі країни — Франція розгортає ВПК", — зазначає Жданов.

Як би цинічно це не звучало, підкреслює експерт, деякі країни відкрито заявляють, що дуже хочуть допомогти Україні, насамперед щоб побачити, як їхнє озброєння діятиме в умовах реального бою. Так заявляли, зокрема, шведи. А якщо завтра вони відмовляться нам допомагати, то потім воюватимуть з Росією. Навіть Польща, попри всі наші розбіжності, чудово розуміє, що завтра може стати жертвою російських провокацій. І не факт, що НАТО виступить єдиним фронтом відповідно до п’ятої статті статуту.

Підсумкове резюме щодо надання військової допомоги Україні узгоджено з усіма країнами. Вони не їдуть на саміт, доки не узгодять усі нюанси, а головне — підсумкове комюніке. Тобто на саміті мають затвердити військову допомогу на 70 млрд. Зеленський домовився з Трампом про переговори, зокрема й щодо засобів протиповітряної оборони. Тож у нас досить хороші перспективи, вважає Жданов.

Найкращі варіанти: власна українська програма, отримання ліцензії від США на виробництво або постачання від союзників. Але все це вимагає часу — найімовірніше, чимало. Тому поки що ми залишаємося в уразливому становищі.

Раніше Фокус повідомляв, що адміністрація Трампа розколота: одна частина хоче вивести війська з Європи, інша — блокує ці кроки. Тим часом Європа скоротила оборонні замовлення для американського ВПК на 300 мільярдів доларів і готується до забезпечення власної безпеки.

А після нічної атаки 6 липня головним сигналом для України стало те, що всі балістичні ракети пролетіли без перехоплення. Росія завдала основного удару по Києву та області й задіяла понад 400 засобів повітряного нападу. Жодну з балістичних і протикорабельних ракет перехопити не вдалося — і саме це, на думку експертів, порушує головне питання: як Україні захищатися, якщо ракет для Patriot не вистачає, а РФ нарощує ставку на балістику.