Коли фінтех зустрічає ШІ. Трильйонні можливості для світових фінансів і шахраїв

Штучний інтелект структурно змінює модель сучасного фінтеху. Точніше, не сам ШІ, а технології, які породжуються його розвитком. Як і завжди під час науково-технічної революції, це несе як можливості, так і системні виклики.

Зокрема, це стосується і питань безпеки фінансової системи. ШІ відкриває тут нові можливості для захисту, але водночас і величезні варіанти для тих, хто хоче «хакнути систему».

Це нагадує постійне змагання зломщика та інженерів, які виготовляють нові версії замків: на кожен новий замок зломщик готує нову відмичку.

Та спочатку розберемось, як працює нова криптовалютна міжнародна фінансова система.

Стара Бреттон-Вудська модель спиралася на сильний долар і золотий стандарт долара. Ямайська валютна система, яка прийшла на зміну Бреттон-Вуду у 70-х роках минулого сторіччя, формувалася вже пулом світових резервних фіатних валют і механізмом «ринкового курсоутворення».

Насправді глобальна фінансова модель спиралася на той самий долар і доларові фінансові інструменти, насамперед на трежеріс (облігації казначейства США). Певну підтримку долару формував його статус як валюти «нафтових розрахунків» — петродолара.

Однак останніми роками низка світових центробанків активно скидали трежеріс.

При цьому світові центральні банки активно купували золото. У структурі їхніх резервів золото обігнало трежеріс: за даними Європейського центрального банку, до кінця минулого року золото досягло 27% валютних резервів світових центробанків, а частка трежеріс скоротилася до 22%. Що стосується трежеріс, то, наприклад, Китай на піку мав портфель цих цінних паперів у розмірі 1,4 трлн дол. Наразі у нього в резервах залишились облігації США вартістю 640 млрд дол. Трежеріс активно продають частина країн Глобального Півдня — Індія, Китай, Бразилія.

Загроза великих воєн змушує країни накопичувати золото та коригувати резерви у трежеріс.

Чому центробанки скидають трежеріс і купують золото

Загроза ліквідності для фінансової системи США є цілком очевидною: наприклад, відплив глобальної ліквідності з доларових активів спостерігався на піку запровадження Трампом системи імпортних мит. Або на піку війни на Близькому Сході: саудити та ОАЕ продавали свої портфелі американських облігацій. Як США хочуть компенсувати відплив глобальної ліквідності з доларової фіатної системи? Передусім за рахунок розвитку механізму квазіприватних грошей — стейблкоїнів.

Тобто за рахунок розвитку фінансових «лінків» між фіатом і криптою. Саме тому Трамп подав до Конгресу низку законів: про випуск криптовалют, про розвиток механізму квазіприватних грошей і про заборону Федеральній резервній системі емітувати цифровий долар (аби він не став конкурентом стейблкоїнам).

Нинішній міністр торгівлі в адміністрації Трампа Говард Лютник, будучи власником легендарної після 11 вересня 2001 року фінансової компанії, неодноразово наголошував на необхідності створити фінансові лінки між криптою та фіатом і розвивати стейблкоїни, які мали стати основою нової світової фінансової системи.

Що таке стейблкоїн і як працює Tether: USDT, EURT, CNHT, XAUT

Стейблкоїн забезпечується певним базовим активом. Це можуть бути долар, євро, золото, юань, трежеріс (доларовий інструмент).

Наприклад, компанія Tether та її однойменний криптовалютний стейблкоїн USDT (курс до долара США — один до одного). Це один із яскравих фінансових лінків між фіатними грошима та ринком криптовалют.

Крім токена, прив'язаного до долара (USDT), компанія випускає стейблкоїни і для інших валют: євро (EURT), юаня (CNHT), а також криптовалюту, забезпечену фізичним золотом (XAUT). Наразі вартість токенізованого золота Tether перевищила 23 млрд дол.

Стейблкоїн XAUT — це один токен, який дорівнює одній тройській унції золота. Компанія спільно з Ledn (найбільшим криптовалютним кредитором) запускає платформу з видачі кредитів у фіатних валютах під заставу USDT та XAUT, тобто стейблів у доларі та золоті.

Кредитування, забезпечене золотом, — це раніше була прерогатива центральних банків. Нині ця технологія йде «у народ».

Токенізація національних активів стає ключовим чинником глобальної конкурентоспроможності.

Через п’ять-десять років значна частина приватних інвестицій йтиме в токени, забезпечені різними видами активів тих чи інших країн світу.

Прямі іноземні інвестиції поступатимуться місцем токенізованим інвестиціям.

Це урок і для українського бізнесу: хочете залучати інвестиції — токенізуйте активи.

Проте повернімося до Tether. Ця компанія має вже 140 метричних тонн золота і є найбільшим корпоративним власником цього дорогоцінного металу, обганяючи і деякі країни, наприклад, Україну.

Tether токенізує проєкти штучного інтелекту, бігдати, а також проєкти відновлюваної енергетики. В останньому випадку взагалі безпрограшна модель: інвестиції в ШІ стимулюють попит на чисту енергію.

Портфель Tether у трежеріс може обігнати Японію та Британію до 2030 року

Також такі компанії, як Tether, стають фінансовими насосами для прокачування ліквідності в систему трежеріс. І ця модель не залежить від санкцій і відносин між країнами. Зараз компанія під свій стейбл у доларі сформувала портфель трежеріс у розмірі 117 млрд дол. Це вже перевищує вкладення багатьох країн світу у цей актив.

За різними оцінками, портфель компанії в трежеріс до 2030 року може становити 1,4 трлн дол. і обжене портфель нинішніх ключових інвесторів американського боргу — Японії та Британії. Прокачування ліквідності в трежеріс не залежить і від відсоткової політики центральних банків.

Наприклад, очікуючи зниження базових відсоткових ставок ФРС, усі інвестори очікують скорочення прибутковості трежеріс і зростання їхньої ціни. Тому активно купують і навпаки.

Однак Tether купує трежеріс, виходячи з підвищення попиту на свій стейблкоїн у доларі з боку клієнтів, стратегія зростання або падіння прибутковості впливає на його політику лише опосередковано.

Тобто більше ніякого кері-трейду, коли інвестори фондувалися, наприклад, в Японії майже під нуль та інвестували в американські боргові цінні папери (довгий час ставка японського центробанку була від’ємною).

Тепер потоки ліквідності до системи американського держборгу не залежатимуть від монетарної політики інших держав. Ідеальна модель. У рамках цієї моделі скидання трежеріс можливе лише у разі закриття власниками своїх токенів у доларах.

У цьому випадку клієнти вимагатимуть фіатний долар, і Tether буде змушена продати частину портфеля трежеріс, щоб отримати необхідну готівку. Але це можливо лише у разі глобального цифрового та енергетичного блекауту, який вразить світову бігдату. Але тоді «ляже» все, не лише Tether.

Ну, а поки що прогноз полягає в такому: до 2030 року значна частина фіатних валют перейде в стейбли, тобто в систему блокчейн, що, до речі, суттєво вдарить по традиційних системах банківських розрахунків.

Будь-яка велика компанія прагнутиме токенізувати свої активи та випустити власний стейблкоїн. Відбудеться злиття CeFi та DeFi, тобто централізованих фінансових систем і децентралізованих.

Ця нова характеристика глобального фінтеху необхідна для розуміння таких тенденцій:

1) сучасний розвиток фінансових технологій буде нерозривно пов'язаний із продуктами та технологіями ШІ. Час фіатних валют стрімко видозмінюється;

2) ШІ буде «движком» нової цифрової моделі розвитку фінтеху;

3) використання ШІ нестиме суттєві ризики щодо безпеки операцій, і це більш складні виклики, ніж навіть «кол-центри» з механізмами «кидків за телефоном»;

4) злиття CeFi та DeFi, тобто централізованих фінансових систем і децентралізованих, позбавить можливості заблокувати зовнішні атаки з використанням ШІ в рамках умовно ізольованих фінансових кластерів;

5) ШІ може поставити режим атак на фінтех на «промисловий рівень».

Що каже McKinsey про ШІ в банківському секторі

McKinsey у своєму аналітичному звіті з питань застосування ШІ в секторі фінтеху «Ухвалення рішень на основі штучного інтелекту для банку майбутнього» зазначає:

«Банки вже зміцнюють відносини з клієнтами та знижують витрати, використовуючи штучний інтелект для керування взаємодією з ними.

Успіх вимагає, щоб стеки можливостей включали правильні елементи ухвалення рішень.

Поточний перехід до цифрових каналів створює для банків можливість обслуговувати більше клієнтів, розширювати частку ринку та збільшувати дохід за менших витрат.

Найголовніше, що банки, які використовують цю можливість, також мають доступ до більших, багатших наборів даних, необхідних для роботи механізмів ухвалення рішень на основі розширеної аналітики (AA) і машинного навчання (ML).

Розгорнуті у великих масштабах, ці можливості ухвалення рішень на основі штучного інтелекту можуть дати банку вирішальну конкурентну перевагу, створюючи значну додаткову цінність для клієнтів, партнерів і банку.

Банкам, що прагнуть конкурувати на глобальних і регіональних ринках, на які дедалі більше впливають цифрові екосистеми, знадобиться всебічний стек можливостей ШІ та аналітики, що складається з чотирьох основних рівнів: переосмислення взаємодії, ухвалення рішень на основі ШІ, базова технологічна та інформаційна інфраструктура, а також передова операційна модель».

Штучний інтелект може допомогти виявляти шахрайські операції, формувати технології нової алгоритмічної торгівлі фінансовими інструментами, створювати новий рівень сервісу для клієнтів.

McKinsey вважає, що ШІ може принести у фінтех приблизно трильйон доларів додаткової капіталізації щороку.

Проте інтеграція ШІ в ядро фінтеху несе системні ризики для кібербезпеки.

Тут може виникнути феномен «умовного шахрайства», наприклад, у контексті маніпулювання алгоритмами торгівлі в інтересах певних гравців. Це буде, так би мовити, «шахрайство в законі».

Але може посилитись і класичне шахрайство: мовні моделі на базі ШІ можуть призвести до витоку персональних даних клієнтів. Хмарну інфраструктуру можуть атакувати хакерські моделі на базі ШІ. Особливо вразливими будуть складні, структуровані хмарні системи фінтеху.

Можливості ШІ у секторі фінтеху:

• алгоритми машинного навчання, які аналізують мільйони транзакцій за секунду для виявлення аномалій і превентивного блокування підозрілих операцій;
• оцінка кредитоспроможності: ШІ знижує ризики повернення коштів банками, враховуючи сотні параметрів при оцінці платоспроможності клієнта;
• комплаєнс (KYC): автоматизована перевірка клієнтів і верифікація документів із баз даних.

На противагу цьому, ризики ШІ для фінтеху — це:

• дипфейки та соціальна інженерія: шахраї генерують переконливі голосові повідомлення та відеодзвінки (наприклад, «від імені керівника» або «родича»), щоб змусити переказати гроші;
• розумний фішинг: ШІ дає можливість створювати граматично бездоганні персоналізовані фішингові листи та шкідливі сайти;
• атаки на алгоритми: спроби зламати чи обдурити самі банківські системи захисту за допомогою інших алгоритмів.

Звісно, що таке змагання зломщика та інженера замка — це вічний процес. Ніхто не відмовлятиметься від можливостей ШІ, так само, як ніхто не відмовився від Інтернету через хакерські атаки чи від мобільних телефонів унаслідок «кидків із кол-центрів».

На кону стоїть один трильйон доларів на рік додаткової капіталізації, і від цих грошей ніхто не відмовиться.