Куди дивилася контррозвідка: "незручні" запитання після трагедії у Вишневому 6 липня

Президент Володимир Зеленський заявив, що Служба безпеки України та розвідка мають детально встановити обставини подій у Вишневому Київської області, де після нічної російської атаки 6 липня сталася вторинна детонація вибухонебезпечних предметів.

За словами глави держави, ситуація у місті залишається складною. Він повідомив, що міністр внутрішніх справ Ігор Клименко регулярно інформує його про перебіг рятувальної операції, розбір завалів і ліквідацію пожеж.

Зеленський наголосив, що очікує від СБУ та розвідки повного з'ясування того, що саме сталося у Вишневому після удару РФ.

Водночас після цієї трагедії в публічному просторі почали лунати й інші запитання — не лише про сам російський удар, а й про те, чому потенційно небезпечний об'єкт узагалі опинився поруч із житловою забудовою.

Підприємець і громадський діяч Владислав Смірнов звернув увагу, що Вишневе стало не тільки наслідком атаки РФ, а й приводом говорити про стару проблему українських міст: небезпечні склади, військові або промислові об'єкти роками залишалися всередині населених пунктів, тоді як навколо них з'являлися приватні будинки, багатоповерхівки, дороги й торгові приміщення.

На його думку, якщо на території об'єкта справді зберігалося вибухонебезпечне майно, держава має пояснити, що саме було поруч із житлом, хто відповідав за цей об'єкт, чи проводилися перевірки, чи існували буферні зони та хто дозволяв забудову навколо. Смірнов вважає, що після Вишневого потрібен не лише розбір конкретної трагедії, а й аудит по всій країні — щоб зрозуміти, де ще подібні об'єкти опинилися всередині житлових районів і яку небезпеку це може становити для людей.

Втім, опитані Фокусом експерти пропонують дивитися на трагедію у Вишневому ширше. На їхню думку, питання про те, чому потенційно небезпечний об'єкт міг перебувати поруч із житловою забудовою, важливе, але не єдине.

Не лише склад серед будинків: яке головне запитання має поставити держава

На думку військово-політичного експерта Дмитра Снєгирьова, перше питання після таких атак має бути іншим: звідки російська сторона отримує інформацію про місця базування особового складу, склади з боєкомплектом, паливно-мастильними матеріалами, ремонтні бази, оборонні підприємства та людей, пов'язаних із військовою сферою.

"Чому на п'ятому році війни у нас настільки низький контррозвідувальний рівень захисту стратегічних об'єктів, що окупанти мають можливість отримувати інформацію щодо місць базування особового складу, складів з БК, паливно-мастильними матеріалами тощо? З цього треба починати", — каже Фокусу Снєгирьов.

За його словами, у випадку з Вишневим ключове питання полягає не лише в тому, чи могли там бути склади з боєкомплектом, а в тому, як про це могли дізнатися росіяни.

"Звідки в окупантів інформація про те, що у Вишневому були розташовані склади з БК? Оце перша причина, а не тільки те, що розташували склади з БК. Основний момент — звідки витік інформації й чому військова контррозвідка допустила сценарії, які зараз відбуваються: знищення складів і численні людські жертви", — наголошує експерт.

Снєгирьов вважає, що удар по Вишневому не можна розглядати як одиничний епізод. За його словами, це вписується у ширший контекст, коли російська сторона демонструє обізнаність щодо українських військових об'єктів, фахівців та інфраструктури, пов'язаної з обороною.

Як приклад він згадує удар безпілотниками по будівлі, пов'язаній із радником міністра оборони та спеціалістом у сфері військових технологій Сергієм "Флешем" Бескрестновим.

"Звідки в окупантів інформація про місце проживання радника міністра оборони? Причому це людина, яка задіяна в питаннях захисту держави, у впровадженні інноваційних технологій. Це спеціаліст військового профілю, таких одиниці. Якщо окупанти знають не тільки місце проживання, а й графік його пересування, то в мене питань ще більше", — зазначає Снєгирьов.

Ще один кейс, який він згадує, — так званий "голосіївський стрілець". Снєгирьов звертає увагу, що, попри спроби представити його як агента російських спецслужб, ця людина проходила службу в Збройних силах України.

"І знову питання до військової контррозвідки: яким чином проросійськи налаштована людина взагалі проходила службу в лавах ЗСУ? Чому він не став об'єктом оперативної розробки співробітників СБУ?" — каже експерт.

На думку Снєгирьова, ці питання стають ще гострішими з огляду на чисельність Служби безпеки України та обсяг завдань, які вона має виконувати під час війни.

"Це при тому, що у нас Служба безпеки України за чисельністю співробітників більша, ніж спецслужби Німеччини, Франції чи низки європейських країн разом узятих", — додає він.

Витік інформації: як ворог дізнається де розташовані важливі об'єкти

Окремо експерт звертає увагу на російські Telegram-канали, які після таких ударів посилаються на українські відкриті джерела, зокрема судові рішення. За його словами, це створює одразу дві проблеми: по-перше, ворог може отримувати або підтверджувати інформацію про місця розташування об'єктів; по-друге, Росія може використовувати ці дані для інформаційно-психологічних операцій проти України.

Як приклад Снєгирьов каже про публікації російських пабліків щодо рішення українського суду, де фігурує ДП "Завод 410 ЦА" у Києві. У судовому документі, на який посилаються російські джерела, йдеться про факт знищення 4 липня 2025 року місця тимчасового зберігання боєприпасів військової частини на території цього заводу внаслідок влучання ворожого БПЛА типу Shahed. У документі також зазначено, що, крім боєприпасів до стрілецької зброї, там зберігалися боєприпаси великих калібрів, що у матеріалах справи названо грубим порушенням вимог безпеки та наказів вищого командування.

Крім того, у справі фігурує, що після попереднього удару 17 червня 2025 року були організовані заходи з переміщення майна: частину підготували або вивезли, однак повторне ураження 4 липня сталося раніше, ніж цей процес завершили. У матеріалах також ідеться, що логістичні дії проводилися, але не вистачало транспорту, спеціальних засобів, водіїв та особового складу. Окремо суд зазначає, що територія ДП "Завод 410 ЦА" використовувалася військовою частиною з 2022 року.

Снєгирьов підкреслює: такі речі не можна подавати лише з посиланням на російські пабліки як доведений факт у ширшому контексті, однак сама наявність чутливої інформації у відкритих судових документах потребує реакції держави.

"Якщо виявиться, що інформація відповідає дійсності, і український суд фактично дав можливість окупантам розуміти місця розташування складів з БК, а головне — дав можливість проводити інформаційно-психологічні операції зі звинуваченням України в порушенні правил і норм ведення війни, це дуже серйозна проблема", — каже експерт.

За його словами, розташування складів боєкомплекту, особового складу чи техніки в місцях концентрації цивільного населення Росія може використовувати як аргумент у своїй пропаганді. Саме тому, вважає Снєгирьов, удар по Вишневому міг мати не лише військову мету.

"Чому вони вдарили по Вишневому? Я не виключаю, що був розрахунок. Вони прекрасно розуміли, що може бути вторинна детонація, яка призведе до загибелі цивільного населення. Але всі спроби звинуватити Російську Федерацію в ударах по цивільній інфраструктурі вони потім намагатимуться нівелювати самим фактом розташування складів з БК безпосередньо в міській забудові. Тобто це може вдарити бумерангом уже по українській стороні", — пояснює Снєгирьов.

Він вважає, що такі удари можуть бути багатовекторними. Перший елемент — знищення складів або військового майна. Другий — жертви серед цивільного населення. Третій — створення соціальної напруги всередині України. Четвертий — спроба звинуватити українську сторону в порушенні правил і норм ведення війни. П'ятий — провокування конфлікту всередині українського силового блоку.

На думку Снєгирьова, додаткову проблему створюють публічні коментарі посадовців, якщо вони підтверджують чутливі деталі, які потім можуть бути використані ворогом. Він згадує заяви про вторинну детонацію і вважає, що такі речі мають коментуватися максимально обережно, аби не посилювати інформаційну операцію противника.

"Якщо посадовець коментує такі події й фактично підтверджує вторинну детонацію, це може створювати штучний конфлікт між представниками силового блоку. Тут великі питання: хто уповноважував розкривати такі деталі?" — зазначає Снєгирьов.

Експерт наголошує, що проблема не обмежується Вишневим чи заводом №410. За його словами, у відкритому доступі можуть залишатися дані про компанії, які виконують оборонні замовлення, виробництва БПЛА, ремонтні бази, приватні оборонні підприємства та навіть людей, які там працюють.

"П'ятий рік війни. Що відбувається? Чому вони б'ють вибірково по підприємствах, виробництвах БПЛА, ремонтних базах? Тому що інформація є у відкритих джерелах. Російські пабліки іноді прямо пишуть, хто де проживає з генеральних конструкторів тих чи інших приватних підприємств, і напряму попереджають: мовляв, ми будемо бити по житловому будинку, сусіди, виїжджайте. До такого доходить", — каже він.

Снєгирьов вважає, що це свідчить про відсутність належного контррозвідувального режиму в оборонній сфері. Йдеться не лише про фізичну охорону складів чи заводів, а й про захист інформації, перевірку людей, обмеження чутливих даних у відкритих реєстрах, судових документах та публічному просторі.

У цьому контексті він згадує й інші кейси, які, на його думку, демонструють проблеми зі спецперевірками. Серед них — історія з Арестовичем.

"Чому лише після моїх публікацій було прийнято рішення про відставку Арестовича? Він проходив спецперевірку СБУ. Що це була за спецперевірка?" — ставить питання експерт.

Також Снєгирьов згадує Філіпова — колишнього російського офіцера-прикордонника, який, за його словами, був інфільтрований російськими спецслужбами в середовище, пов'язане з "Азовом", і також пройшов спецперевірку.

Третій приклад, який наводить експерт, — Миронов, російський політтехнолог, який, за словами Снєгирьова, позиціонував себе як "жертва путінського режиму", але у 2014 році був пов'язаний із "Батальйонним братством", що пікетувало Міністерство оборони.

На думку експерта, усі ці історії — від ударів по складах і підприємствах до питань спецперевірок окремих осіб — ведуть до одного висновку: Україні потрібно переглядати не лише правила розміщення військового майна, а й увесь контррозвідувальний супровід оборонної сфери.

"Запитань більш ніж достатньо до контррозвідувального супроводу — як економічного, так і захисту стратегічних об'єктів, і взагалі до режиму контррозвідувальної діяльності", — вважає Снєгирьов.

Водночас частина експертів застерігає: розслідування подій у Вишневому не має перетворитися лише на пошук винних. Поруч із питаннями про витоки інформації, роботу контррозвідки та відповідальність посадовців є ще один не менш важливий блок — як Україна зберігає критично важливе озброєння під час великої війни й що потрібно змінити, аби такі удари не призводили до нових трагедій.

Не "кого посадити", а де зберігати ракети: головний урок Вишневого?

Військовий аналітик Олексій Гетьман вважає, що після трагедії у Вишневому головне завдання держави — не знайти "цапа-відбувайла", а зрозуміти, як змінити систему зберігання і захисту озброєння, щоб подібне не повторилося.

Аналітик пропонує починати з базових речей: чи був склад або військовий об'єкт на цій території ще до повномасштабного вторгнення, чи його облаштували вже після 24 лютого 2022 року. Це, за його словами, суттєво змінює акценти в оцінці ситуації.

Гетьман нагадує, що військові частини в українських містах — не виняток. Вони є, зокрема, і в Києві. А військова частина не може функціонувати без певного боєзапасу, набоїв, паливно-мастильних матеріалів чи іншого майна. Саме тому питання не завжди можна звести до простого "чому склад був поруч із людьми".

На думку Гетьмана, склади теоретично варто виносити за межі міст, але на практиці це складне технічне й логістичне питання. Великий склад неможливо просто перенести "в чисте поле": його треба охороняти, обслуговувати, забезпечувати транспортом і персоналом. Тому ключове питання — не лише де розташований склад, а наскільки він захищений.

"Якщо ставити питання, де мають бути такі склади, відповідь може бути — під землею. Тоді виникає питання не локації складу, а його захищеності. Що ми мали зробити з цим складом? Захистити", — каже Фокусу аналітик.

Окремо Гетьман погоджується, що потрібно з'ясувати, як ворог міг знати точну локацію об'єкта. Це вже питання до контррозвідки. Але паралельно, наголошує він, треба швидко перевірити інші склади, ухвалити рішення щодо їхнього укріплення, перенесення або зміни логістики.

"Наскільки у нас працює контррозвідка? Як так сталося, що знали точну локацію цього підприємства, цього складу? Тут дійсно треба розібратися", — зазначає Гетьман.

За його словами, якщо на об'єкті справді зберігалося важливе озброєння, йдеться не лише про трагедію та руйнування, а й про втрату техніки або ракет, які могли бути потрібні Україні для ударів по російських військових цілях. Водночас він підкреслює: виробники озброєння не мають відповідати за його подальше зберігання після передачі державі. Це вже зона відповідальності замовника та відповідних служб у системі Міноборони.

"Люди, які виробляють ракети, не мають замислюватися над тим, як укріпити склад, де ці ракети будуть зберігатися. Вони ракетами займаються, а не зберіганням. Коли ракета вироблена, пройшла випробування і прийнята, Міністерство оборони має приймати рішення, де і як цю зброю зберігати", — пояснює експерт.

Гетьман наголошує: розслідування має встановити, хто ухвалив рішення зберігати озброєння саме там, чи був склад підготовлений належним чином і чи можна було перемістити майно в більш захищене місце. Але, за його словами, навіть найбільш захищені сховища мають сенс лише тоді, коли не руйнують логістику: ракети та боєприпаси мають бути в досяжності для оперативного використання.

На його думку, найгірший сценарій — якщо після Вишневого знайдуть одного умовного винного, покарають його і на цьому все завершиться. Тоді система не зміниться, а ризик нових ударів і детонацій залишиться.

"Я категорично проти того, щоб зараз знайти цапа-відбувайла і на нього все повісити. Якщо винним зроблять якогось майора, полковника чи прапорщика, і на цьому все заглохне, то очікуйте наступний вибух", — попереджає аналітик.

Гетьман підсумовує: після Вишневого Україні треба не змагатися в публічному пошуку винних, а відповісти на практичні питання — де зберігати озброєння, як його захищати, як змінити логістику і як зробити так, щоб наступний удар не призвів до нової масштабної детонації.

"Ми зараз ставимо питання не в той бік. Ми не шукаємо, як зробити, щоб такого не відбулося. А рухаємося в напрямку, де знайти винних і як їх сильніше покарати. Правильно поставлене питання — це половина відповіді", — резюмує він.

Раніше Фокус писав, що атака 6 липня показала головну проблему української ППО: попри високу результативність проти дронів і крилатих ракет, балістика фактично пройшла без перехоплень. Саме тому експерти називали ключовим викликом не лише нові поставки Patriot, а й захист тилових об'єктів, логістику озброєння та удари по російських підприємствах, які виробляють ракети.