Квартиру за комунальні борги продають з аукціону: поріг від 346 тис. грн

Примусове стягнення житла за комунальні борги перестало бути рідкістю. Лише за останні місяці кількість таких справ суттєво зросла — і тепер під загрозою опиняються навіть ті, хто роками сумлінно платив за все, крім одного-двох рядків у платіжці.

Найгучніший випадок стався у Дарницькому районі Києва: у пенсіонера конфіскували та продали на аукціоні квартиру за борг перед житлово-будівельним кооперативом у 875 тисяч гривень. Понад половину цієї суми ЖБК нарахував у прискореному темпі — через відсутність у помешканні приладів обліку.

Прискорив процес законопроєкт №14005, ухвалений у квітні. Він спростив процедуру стягнення завдяки автоматизації виконавчого провадження та синхронізації державних реєстрів. Як повідомляє ТСН із посиланням на «Мінфін», тепер виконавці можуть оперативно блокувати банківські рахунки та накладати арешт на майно боржника.

Коли можуть забрати житло за комунальні борги

Конфіскація єдиного житла залишається крайнім заходом, однак механізм уже налагоджено. Юристи виділяють кілька ключових умов, за яких нерухомість справді можуть виставити на торги:

• Судове рішення. Без нього конфіскувати майно неможливо. Але постачальники послуг дедалі частіше використовують спрощене наказне провадження — суд ухвалює рішення без виклику сторін. Боржник може навіть не знати, що справа вже розглядається.
• Грошовий поріг. Продаж єдиного житла заборонено, якщо сума боргу менша за 40 мінімальних заробітних плат — це приблизно 346 тисяч гривень. Усе, що вище, — уже підстава для арешту нерухомості.
• Черговість стягнення. Спершу виконавча служба зобов'язана перевірити кошти на рахунках, відрахування із зарплати чи пенсії, наявність автомобіля. І лише коли жодних інших активів немає — квартира йде з молотка.

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, у зоні найбільшого ризику — українці без квартирних лічильників. Чинне законодавство дозволяє управителям розподіляти загальнобудинкові втрати ресурсу (небаланси) саме на таких мешканців. Це призводить до стрімкого зростання сум у платіжках.

Що робити, аби не втратити житло

Юристи радять дотримуватися кількох простих, але дієвих правил:

1. Встановіть лічильники на всі комунальні послуги — газ, воду, тепло, електроенергію. Саме відсутність приладів обліку найчастіше стає причиною лавиноподібного зростання боргу.
2. Регулярно перевіряйте пошту за місцем реєстрації. Наказне провадження дозволяє суду ухвалити рішення без вашої присутності — копію надішлють поштою, і якщо ви її не отримаєте, строк на оскарження збіжить непомітно.
3. Контролюйте нарахування. Як зазначив голова КП «Тепловик» Олександр Душенко, обсяги небалансів розподіляють між тими, у кого немає лічильників. Вчасно робіть повірку приладів — прострочений лічильник юридично прирівнюється до відсутнього.
4. Не доводьте до суду. Якщо борг уже є — домовляйтеся про реструктуризацію з постачальником. Судові витрати та послуги адвокатів (від 3 до 5 тисяч доларів) лише збільшать загальну суму.

Експерти попереджають: судитися з комунальниками через несправедливі нарахування надзвичайно важко. У постачальників — величезні штати юристів, тоді як пересічному споживачеві адвокат обійдеться в суму, співмірну із самим боргом. Тому єдиний надійний спосіб захистити своє житло — не допускати критичної заборгованості.