Рішення проти свободи слова: суд у Києві спробував заборонити журналістам викривати корупцію

Правовий прецедент проти свободи слова

Центр протидії корупції разом з журналістами "Слідство.Інфо" провели розслідування про понад 100 об'єктів нерухомості, які належать брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова та харківському бізнесмену. Суспільний інтерес до цієї особи виник через майновий стан родича, а саме через деталі набуття ним об’єктів нерухомості чи джерел їх фінансування. Про це повідомили в Центрі протидії корупції.

Так розслідувачі отримали рішення судді Печерського суду Сергія Вовка, в якому описано заборону "Центру протидії корупції", "Слідству.Інфо" та журналістці Аліні Стрижак на публікацію проведеного розслідування.

У ЦПК вважають, що таким чином суддя порушив право на свободу слова, а це своєю чергою – суттєвий крок проти євроінтеграційних зобов’язань України.

Суддя Вовк виніс рішення щодо забезпечення позову, яке винесено ще до подачі самого позову. Через суд планується взагалі заборонити журналістам отримувати інформацію про Олександра та Олексія Сухачова. А таке рішення фактично стає небезпечним прецедентом.

Розслідувачі вважають, що суд перевіряє механізм, згідно з яким журналістам можна було б заборонити викривати корупцію.

За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо це оскаржувати,
– розповіла директорка ЦПК Дар'я Каленюк.

Аргументація рішення суду банально проста: мовляв публікація може завдати невідворотної шкоди фізичній особі. Брат директора ДБР не надавав дозволу на поширення інформації про 143 об'єкти нерухомості. Крім того, в розслідуванні нібито порушена комерційна таємниця товариства "Парковий-2".

Проте така ухвала фактично є незаконною та порушує права журналістів і громадськості. Конституція України та Європейська конвенція з прав людини дає право на збір і поширення суспільно значущої та публічно доступної інформації, особливо якщо вона стосується вищих посадовців країни.

Що відомо про розслідування щодо брата Олексія Сухачова?

Журналістка Аліна Стрижак виявила чимало нерухомості у брата директора ДБР Олексія Сухачова. Було виявлено його зв'язки з 143 квартирами та офісами. А також розповіла, як це може бути пов'язано з ДБР.

Медіа просили коментар безпосередньо від самого Сухачова, а також у представника товариства "Парковий-2". Від запиту до рішення суду в Печерському суді пройшло навіть менше, ніж два тижні, бо журналістка звернулася лише 24 червня.

Дар'я Каленюк зауважила, що таким чином одіозний суддя Вовк блокує роботу журналістів і чинить тиск. Це не дивно, адже суддя й сам неодноразово фігурував у журналістських розслідуваннях.

Відтепер фігуранти журналістських розслідувань, зокрема близькі та родичі топ чиновників, зможуть через ручний суд забороняти ЗМІ висвітлювати інформацію про їхній майновий стан,
– коментує директорка ЦПК, додавши, що рішення Печерського суду Києва будуть оскаржувати.

Зауважимо, що позов має ознаки Strategic Lawsuits Against Public Participation, за допомогою чого блокують журналістську роботу і закривають рот громадськості.

До 2027 року Україна має запровадити закони проти таких позовів, які заважають викриттю корупції. Але зараз ця справа показала, що держава сама порушує свої обіцянки й євроінтеграційні зобов'язання.

Новий Цивільний кодекс може обмежити доступ до відкритих даних

Юристи розкритикували окремі норми законопроєкту №15150, вважаючи, що вони можуть створити ризики для прозорості, журналістських розслідувань і фінансового моніторингу. Найбільше застережень викликає так зване "право на забуття", яке дозволяє вимагати видалення інформації не лише через її недостовірність, а й через втрату суспільного інтересу. Також неправомірними вважаються норми про "приватність юридичних осіб" і "інформаційний спокій".

На думку експертів, вони можуть ускладнити доступ до відкритих даних про компанії, створити перешкоди для роботи аналітичних сервісів і журналістів.