«Саміт НАТО в Анкарі: від ракет для Patriot до деокупації Криму», — Ганна Гопко

Напередодні саміту НАТО в Анкарі Україна має перейти від дискусій про підтримку до конкретних рішень щодо посилення обороноздатності, розвитку оборонної промисловості та наближення до членства в Альянсі. Саме ці питання стали центральними під час круглого столу «Україна – НАТО напередодні саміту в Анкарі: від взаємовигідного партнерства до членства», організованого Мережею захисту національних інтересів «АНТС». У дискусії взяли участь представники Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, провідних аналітичних центрів та громадянського суспільства. Учасники обговорили очікування України від саміту НАТО, внесок нашої держави у безпеку євроатлантичного простору та ключові рішення, необхідні для зміцнення спільної безпеки. 

Голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко наголосила, що саміт НАТО в Анкарі має стати майданчиком для ухвалення рішень, які дадуть змогу посилити українську обороноздатність уже сьогодні та визначать довгострокове бачення безпеки в Чорноморському регіоні. За її словами, Україна має максимально використати цей саміт, щоб донести до союзників свої першочергові потреби — насамперед у сфері протиповітряної оборони, а також сформувати стратегічний порядок денний, у центрі якого — перемога України та деокупація Криму.

«Напередодні саміту НАТО ми маємо говорити не лише про політичні декларації, а про конкретні рішення. Наше першочергове завдання — закрити найнагальніші потреби України, насамперед отримати додаткові ракети для систем Patriot та інші засоби протиповітряної й протиракетної оборони. Це питання життя українців. Але ми повинні говорити і про стратегічну мету. Саміт відбувається в Туреччині — країні, яка добре пам'ятає уроки Кримської війни. Як 170 років тому Російська імперія програла Кримську війну, так і сьогодні Росія повинна зазнати поразки, а український Крим — бути деокупованим. Саме таке бачення має лежати в основі довгострокової політики союзників щодо безпеки в Чорноморському регіоні».

Гопко також зазначали, що чергова масована російська атака напередодні саміту НАТО вкотре продемонструвала: питання посилення протиповітряної оборони України не може більше відкладатися. За її словами, союзники вже сьогодні мають усі можливості для того, щоб передати Україні додаткові системи ППО та ракети до них, адже саме швидкість ухвалення рішень визначає, скільки життів вдасться врятувати.

Посол з особливих доручень, керівник Офісу НАТО Міністерства закордонних справ України Андрій Праведник звернув увагу на тому, що майбутній саміт в Анкарі є важливим не лише з точки зору політичної підтримки України, а й як свідчення зміни ролі нашої держави у системі євроатлантичної безпеки. За його словами, участь Президента України в саміті, засідання Ради Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ, а також Форум оборонних індустрій демонструють, що союзники дедалі більше сприймають Україну як рівноправного партнера, який не лише отримує допомогу, а й робить вагомий внесок у зміцнення безпеки Альянсу. Важливим сигналом є й те, що підтримка України та інвестиції в українську оборонну промисловість зараховуватимуться до нових оборонних зобов'язань країн-членів НАТО.

«Україна сьогодні є не лише державою, яка потребує підтримки. Ми вже стали важливою складовою європейської безпеки та робимо власний внесок у створення нової архітектури безпеки. Те, що допомога Україні та інвестиції в нашу оборонну промисловість враховуються як частина нових оборонних зобов'язань країн НАТО, свідчить про принципово нове сприйняття України. Альянс дедалі більше розглядає нас як партнера, який зміцнює спільну безпеку та робить внесок у розвиток європейської оборонної спроможності».

Народний депутат України  Андрій Левус зазначив, що, попри важливість міжнародної підтримки, подальше просування України до членства в НАТО значною мірою залежить від виконання власних реформ. За його словами, сьогодні Україна має унікальне вікно можливостей, однак його необхідно підкріпити конкретними кроками всередині країни. Йдеться насамперед про реформування сектору безпеки і оборони, посилення демократичного та парламентського контролю над спеціальними службами, оновлення законодавства відповідно до стандартів Альянсу та формування широкого політичного консенсусу щодо євроатлантичної інтеграції незалежно від внутрішньополітичної конкуренції.

«Є чинники, які від нас не залежать — міжнародна ситуація, політичні процеси в країнах-партнерах, рішення союзників. Але є й наше домашнє завдання. Ми повинні завершити реформи сектору безпеки, посилити демократичний контроль, оновити законодавство відповідно до стандартів НАТО та виробити спільну політичну позицію щодо євроатлантичної інтеграції. Питання національної безпеки та членства в НАТО мають залишатися поза межами внутрішнього політичного протистояння».

Перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий представив результати соціологічного дослідження щодо ставлення українців до НАТО, звернувши увагу на важливу тенденцію — попри стабільно високий рівень підтримки вступу України до Альянсу, рівень довіри до НАТО останнім часом знижується. За його словами, головною причиною є не зміна ставлення українців до євроатлантичної інтеграції, а очікування більш рішучих і практичних дій від союзників. Водночас результати дослідження свідчать, що довіру можна відновити завдяки посиленню військової підтримки, довгостроковим безпековим гарантіям та кращій комунікації щодо ролі НАТО у допомозі Україні.

«Майже 70% українців підтримують членство України в НАТО, однак довіра до Альянсу сьогодні безпосередньо залежить від конкретних рішень наших партнерів. Для українців надзвичайно важливо бачити не лише політичні заяви, а практичну підтримку, довгострокові фінансові та безпекові зобов'язання. Наше дослідження також показало, що майже третина тих, хто сьогодні не довіряє НАТО, готові змінити свою позицію, якщо більше знатимуть про реальний масштаб допомоги, яку Альянс уже надає Україні. Це ще раз доводить, що стратегічні рішення та відкрита комунікація є не менш важливими, ніж постачання озброєння».

Керівниця офісу реформ Міноборони, Співзасновниця та Директорка SAHAIDACHNYI Security Center Леся Огризко наголосила, що повномасштабна війна докорінно змінила місце України в євроатлантичній системі безпеки. Якщо раніше Україна розглядалася передусім як держава, яка потребує підтримки союзників, то сьогодні саме українські Сили оборони стримують головну загрозу, визначену Стратегічною концепцією НАТО, — Росію. За її словами, це означає, що Україна вже є невід'ємною складовою європейської безпеки, а майбутні рішення Альянсу мають враховувати не лише потреби України, а й її реальний внесок у захист євроатлантичного простору. Саме тому одним із ключових результатів саміту в Анкарі мають стати рішення щодо подальшого посилення української протиповітряної оборони, розвитку спільного виробництва озброєння та збільшення інвестицій у вітчизняний оборонно-промисловий комплекс.

«Саме українські військові стримують головну загрозу, яку НАТО визначило у своїй Стратегічній концепції. Ми вже є не споживачем безпеки, а її постачальником. Саме тому союзники мають інвестувати не лише в оборону України, а й у власну безпеку — через підтримку українського оборонно-промислового комплексу, виробництва дронів і ракет, а також посилення протиповітряної оборони. Настав час, щоб внесок України у безпеку Альянсу був відображений у конкретних рішеннях».

Керівниця напрямку міжнародної співпраці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Марія Ковач акцентувала, що повномасштабна війна довела: інформаційна стійкість є такою ж складовою національної безпеки, як і військова спроможність. За її словами, Україна змогла вибудувати систему стратегічних комунікацій, яка сьогодні вивчається міжнародними партнерами. Саме український досвід координації державних інституцій, громадянського суспільства, медіа та міжнародних партнерів став одним із прикладів того, як демократичні країни можуть протидіяти інформаційним загрозам під час війни.

«Україна довела, що стратегічні комунікації — це не лише про інформаційну політику, а й про національну стійкість. Наш досвід протидії російській дезінформації, боротьби з інформаційними операціями та побудови довіри між державою і суспільством уже сьогодні є цінним для країн НАТО. Ця стійкість стала можливою завдяки співпраці державних інституцій, громадянського суспільства, незалежних медіа та міжнародних партнерів. Саме така модель дозволила Україні не лише вистояти в інформаційній війні, а й сформувати практики, які можуть посилити стійкість усього демократичного світу».

Підсумовуючи дискусію, учасники круглого столу дійшли згоди, що саміт НАТО в Анкарі має стати майданчиком для ухвалення конкретних рішень, які посилять безпеку як України, так і всього євроатлантичного простору. Серед ключових очікувань — зміцнення української протиповітряної оборони, підтримка розвитку оборонно-промислового комплексу та виробництва озброєння в Україні, розширення співпраці у сфері оборонних інновацій, а також подальше просування України на шляху до повноправного членства в НАТО. Учасники також наголосили, що український досвід ведення сучасної війни, розвитку оборонних технологій, забезпечення суспільної стійкості та протидії дезінформації вже сьогодні є важливим внеском у трансформацію Альянсу та зміцнення колективної безпеки. Модераторка заходу, членкиня Молодіжноі ради при МЗС України та керівниця молодіжного клубу Мережі «АНТС» Дарія Панова наголосила, що сьогодні партнерство України та НАТО виходить на якісно новий рівень, а українська молодь має бути активною частиною цього процесу.

«Саміт в Анкарі — це можливість закласти основу для нової моделі партнерства, у якій Україна виступає не лише як держава, що потребує підтримки, а як країна, яка формує нові підходи до безпеки, оборонних інновацій і суспільної стійкості. Саме тому надзвичайно важливо, щоб до цієї дискусії були залучені не лише політики та військові, а й експертна спільнота, громадянське суспільство та молодь, яка вже сьогодні працює над майбутнім євроатлантичної України».

Фото: УКМЦ