Саміт НАТО в Анкарі: на що сподіватися Україні — чотири головні питання, які залежать від Трампа

У вівторок, 7 липня, в Анкарі стартував саміт НАТО. До столиці Туреччини з’їхалися лідери всіх 32 країн-членів Альянсу. Прибув і президент України Володимир Зеленський. У середу, 8 липня, о 14:30 на полях саміту він зустрінеться з Дональдом Трампом. Переговори відбуватимуться на тлі гострої нестачі у Києва ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot. Під час масованої атаки Росії 6 липня, основним напрямком удару якої був саме Київ, не вдалося збити жодної балістичної ракети.

Ракет немає, як і запасів. Україна давно звернулася до США із запитом щодо отримання ліцензії на виробництво «петріотів». Червнева декларація саміту G7 у Франції, де Володимир Зеленський мав зустріч із Дональдом Трампом, засвідчила, що лідери «готові розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшити військове виробництво». А низка західних ЗМІ обнадійливо написали, що в Білому домі не мають категоричних заперечень щодо цього.

Проте напередодні саміту в Анкарі, коли Україна вчергове звернулася з проханням допомогти з «петріотами», щоб захиститися від російських ударів, генсек НАТО Марк Рютте заявив, що союзники не мають нескінченних запасів. За його словами, Альянс працює над цим «з усіх боків». Водночас, Рютте не дав жодних гарантій щодо нових поставок «петріотів» Україні.

Як пише Bloomberg, на саміті НАТО в Анкарі про передачу Україні «петріотів» може оголосити Німеччина. Про інші країни поки що невідомо. Всього за рік США можуть виробити до 650 перехоплювачів до систем ППО Patriot із можливістю масштабування до 2 тис. до 2030 року. Японія має американську ліцензію на виробництво цих ракет. Щоправда обсяги доволі низькі — лише до 50 одиниць на рік. На кінець 2027 року спільне виробництво «петріотів» буде розгорнуте в Німеччині. Щоправда обсяги теж не будуть значними — до 180 ракет на рік.

Що робити з Росією. Україна наполягає на отриманні американської ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів до систем Patriot не лише для покриття власних потреб, щоб захиститися від постійних російських атак, які забирають життя цивільних. Під час масованих ударів по Києву 2 та 6 липня загинули 50 людей. Минулого тижня британська The Telegraph та польське видання Onet повідомили, як США попередили Варшаву, що Росія розглядає варіант збройної провокації проти Польщі, щоб перевірити рішучість НАТО вже протягом кількох найближчих місяців.

Українці прекрасно пам’ятають попередження американської розвідки щодо неминучості російського вторгнення напередодні 24 лютого 2022 року. Загроза для східного флангу НАТО стає ще більш нагальною на тлі скорочення американської військової присутності в Європі. Так, цього тижня більшість солдатів США вже покинули Естонію. За словами міністра оборони країни Ханно Певкура, невдовзі має прибути новий американський контингент, який пробуде в Естонії до кінця року. Втім це ще не точно, як і те, чи перекинуть США додаткових військових до Польщі.

На тлі глибокої образи на союзників по НАТО, які відмовилися доєднатися до війни США проти Ірану, Трамп оголосив про вивід 5 тис. американських військових із Німеччини, а глава Міністерства війни Піт Гегсет заявив про запуск піврічного аудиту американської військової присутності в Європі під назвою NATO 3.0 Review. ТСН.ua вже писав, що це частина стратегії «НАТО 3.0», яку просуває заступник очільника Пентагону Елбірдж Колбі. Якщо коротко, зводиться вона до наступного: оборона Європи — це проблема самої Європи, а США забезпечуватимуть лише ядерну парасольку. Власне, саме ця концепція і передбачає суттєве скорочення американської військової присутності на європейському континенті.

Розвідки країн Балтії також підтверджують, що Росія готується до гібридних дій та дронових провокацій, щоб протестувати статтю 5 НАТО про колективну оборону та змусити Альянс припинити підтримку України. Щоправда тамтешні спецслужби впевнені, що про звичайну війну не йдеться, бо зараз у Росії для цього немає ресурсів. У свіжому інтерв’ю для Bild міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що 2029 рік може стати моментом, коли Росія матиме достатньо військового потенціалу для обмеженого нападу на території країн-членів НАТО.

«Чи піде на це Путін ми не знаємо», — додав Пісторіус.

Марк Рютте своєю чергою також не знає, як змусити Путіна сісти за стіл переговорів і припинити війну. А це саме те, разом зі збільшенням підтримки України, що може вберегти НАТО від можливої майбутньої війни з Росією, за спиною якої стоїть Китай, Іран, Північна Корея та Білорусь.

«Я не можу передбачити, що має статися, щоб Путін сів за стіл переговорів. Я думаю, що ніхто в цій кімнаті не може цього передбачити. Очевидно, що для танго потрібні двоє. Зеленський готовий сісти за стіл із Путіним у будь-якому форматі, щоб вирішити цю жахливу війну. Поки що Путін відмовляється», — сказав Рютте в Анкарі перед початком саміту НАТО.

Збираючись на саміт Альянсу в Туреччині Трамп заявив, що Путін відчуває тиск і хоче закінчити війну. Він підтвердив, що США перебувають у перемовинах, хоч тристоронній процес США-Україна-Росія у глухому куті. Навіть віцепрезидент США Джей Ді Венс, який скептично ставиться як до України, так і до Європи в цілому, визнав, що наступальні можливості росіян наближаються до нуля. Втім, наразі незрозуміло, чи стане адміністрація Трампа ризикувати залишками свого рейтингу після провалу в Ірані й напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді, намагаючись всадити Путіна за стіл переговорів.

Зробити Трампа щасливим. Як пише CNN, Трамп вирушив на саміт НАТО до Анкари в поганому настрої. Видання стверджує, що він став ще більш скептично налаштованим до Європи, яка відмовилася допомогти йому з війною на Близькому Сході. У квітні Трамп навіть погрожував виходом США з НАТО, називаючи його «паперовим тигром», а за зачиненими дверима всерйоз обговорював створення списку «неслухняних» країн Альянсу й миттєвим скороченням американської військової присутності на європейському континенті.

Аудит солдатів та баз США в Європі в Пентагоні пообіцяли завершити до грудня цього року. А покращити настрій Трампа на саміті НАТО в Анкарі Марк Рютте сподівається за допомогою двох досягнень.

По-перше, генсек Альянсу заявив, що держави-члени вже витрачають на оборону 4% ВВП. Саме це питання розколювало Альянс ще під час першого президентського терміну Трампа, коли він навіть погрожував виходом США з НАТО, якщо союзники не збільшать свої оборонні витрати.

В інтерв’ю Politico Марк Рютте в своїх лестощах Трампу, якого на минулорічному саміті НАТО в Гаазі називав «татком», навіть пішов ще далі, закликавши союзників визнати, що президент США мав рацію.

«Мені просто подобається ця людина. Думаю те, що він робить для НАТО — це чудова новина. Президент Трамп досягає того, чого намагалися досягти американські президенти від часів Ейзенхауера. А саме — вирівнювання витрат на оборону між США та Європою», — зазначив Марк Рютте.

По-друге, показати Трампу, що європейські гроші перетворюються на реальні багатомільярдні контракти для американського ВПК.

Щоправда, не всім європейським країнам, які виступають за більшу безпекову та оборонну автономію Європи з локалізацією виробництва, подобається ідея Рютте. Так, генсек НАТО анонсував антидронову ініціативу Drone Edge на $40 млрд з огляду на досвід воєн Росії проти України та на Близькому Сході. Вона передбачатиме розширення можливостей Альянсу з виявлення, ідентифікації та нейтралізації БПЛА, які можуть вторгнутися у повітряний простір союзників, зокрема й за рахунок закупівель відповідних розвідувальних дронів в американського виробника. Щоправда літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS Європа куплятиме не в американської Boeing, а у шведської Saab.

Газон / © Credits Дженніфер Лопес / © Getty Images Принцеса Жозефіна / © Getty Images Ентоні Гопкінс / © Associated Press