Суд заборонив «Слідству.Інфо» та ЦПК публікувати розслідування про брата директора ДБР Сухачова

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про заборону проєкту «Слідству.Інфо» та Центру протидії корупції опублікувати спільний матеріал із даними про майно, угоди та інвестиції брата директора Державного бюро розслідувань, харківського бізнесмена Олександра Сухачова. Рішення суду з’явилось 6 липня, коли журналісти та активісти готували матеріал про 143 обʼєкти нерухомості Олександра Сухачова до публікації.

В обох організаціях заявили, що трактують це рішення суду як  тиск на журналістів та наступ на свободу слова та планують оскаржувати рішення.

«Одіозний суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк в найкоротші терміни взяв і заборонив публікувати наше розслідування про директора ДБР і його брата. Вовк вирішив, що публікація про майно брата Сухачова, деталей набуття ним нерухомості, «може завдати невідворотної шкоди фізособі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу», - йдеться у повідомленні ЦПК.

Співавтор розслідування, журналіст «Слідства.Інфо» Максим Савчук розповів, що над матеріалом працювали кілька місяців та виявили чимало об’єктів нерухомості, які належать Олександру Сухачову та зв’язки з Державним бюро розслідувань,  яке очолює його брат Олексій Сухачов

Відповідно два тижні тому  журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала запит до ДБР з проханням про коментар директора бюро Олексія Сухачова щодо встановлених фактів. Схожий запит надіслали і до ТОВ «Парковий-2», яке пов’язане з Олександром Сухачовим. Водночас компанія замість відповіді на коментар подала заяву до Печерського суду. Журналісти вказують, що заява надійшла до суду у пʼятницю, 3 липня, а вже у понеділок вранці, 6 липня, її задовольнив суддя Сергій Вовк.

«З цього рішення ми розуміємо, що заявники готують позов до суду щодо нашого розслідування, яке ще навіть не вийшло. І, гадаю, для того, щоб воно точно не вийшло, забороняють нам публікувати будь-що про бізнес-діяльність брата очільника ДБР. Певно, вони дуже добре усвідомлюють, скільки цікавого і важливого для суспільства ми знайшли», — заявила радакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець.

Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк у свою чергу заявила, що це рішення є прямим обмеженням свободи слова і на цьому прикладі тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію.

«За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо його оскаржувати», — наголосила вона.  

Адвокатка та медіаюристка Людмила Панкратова зазначила, що заборона на публікацію розслідування, яке ще навіть не вийшло, виглядає як втручання у діяльність незалежних медіа. Вона додала, що українське законодавство допускає заборону поширення матеріалу до його оприлюднення, але суд має ретельно проаналізувати, чи не призведе така заборона до порушення прав журналістів і ЗМІ.

У «Слідство.Інфо» та ЦПК вказали, що Україна зобов’язалась до 2027 року ухвалити законодавство, яке унеможливить блокування роботи журналістів. Водночас це конкретне рішення блокує роботу журналістів, які розслідують діяльність оточення керівника одного із ключових правоохоронних органів, що вказує на порушення державою євроінтеграційних зобов’язань.

Нагадаємо, директор Державного Бюро розслідувань потрапив у скандал під час розкриття даних про корупційну справу «Мідас». За озвученою в суді інформацією НАБУ та САП фігурант корупційної справи «Мідас» Ігор Миронюк, який займався легалізацією коштів злочинної організації, та колишній виконавчий директор «Енергоатома» Дмитро Басов обговорювали залучення до схеми з розкрадань в енергетиці працівників ДБР. Також на записах НАБУ згадується особа на ім’я «Льоша» на «вокзалі». Низка аналітиків припустили, що мова йде про Олексія Сухачова, а «вокзал» - ДБР, через його територіальне розміщення.

На засіданні ТСК в ДБР підтвердили, що фігуранти справи «Мідас» дійсно відвідували будівлю Державного бюро розслідувань. Водночас зазначили, що «зустріч проходила у фойє» і не була запротокольована.