Ціна затяжної війни: західні аналітики пояснили, чому Україна перемагає попри російський терор

Масована повітряна атака на Київ та можливе розширення гібридних загроз у Європі свідчать не про сильну позицію окупаційної армії РФ, а про відчай агресора на тлі відчутних фронтових успіхів українського війська. Успішне застосування новітніх роботизованих систем і регулярні дальні удари по стратегічній інфраструктурі ворога дозволили змінити хід бойових дій та завдати нищівного удару по економіці нападників.

Про це пише Foreign Policy.

Переломний етап: інновації замість живої сили

Видання зазначає, що липневий повітряний удар по Києву був очевидною спробою російського військово-політичного керівництва продемонструвати власну перевагу. Проте постійне покладання Москви на такі жорстокі стратегії є радше ознакою слабкості, адже українське командування, армія та суспільство вже довели, що жоден терор не здатен їх зламати. Протягом останніх місяців ситуація на полі бою зазнала кардинальних змін завдяки інноваційному підходу до ведення збройної боротьби.

Міністр оборони України Михайло Федоров запровадив ефективну стратегію із масового використання роботизованих систем, щоб максимально зберегти обмежені людські резерви. Ця автоматизація збройних сил дозволила сповільнити російський наступ до «кривавого повзання», а на багатьох ділянках — навіть відвоювати втрачені території. Співвідношення втрат наразі змінюється на користь українських захисників, а сама країна здобула унікальний статус глобального інноватора у сфері сучасної конвенційної війни.

Циклічність війни: від стагнації до блискавичних проривів

Нинішній конфлікт розвивається за чітким патерном: місяці жорстокої стагнації, яка зазвичай грає на руку ворогу, змінюються блискавичними українськими проривами. У лютому 2022 року нападники сподівалися на швидку перемогу, але після провалу були змушені відступити на півночі та перейти до виснажливого наступу на сході. Тоді ситуацію докорінно змінили перші постачання західної високоточної зброї, зокрема систем HIMARS, та своєчасні розвідувальні дані.

«Як наслідок, тотальний український колапс виглядає все менш імовірним. Але все ще існує багато можливих неідеальних варіантів закінчення війни, включно з припиненням вогню, яке слугувало б російським інтересам», — застерігають західні аналітики.

Восени 2022 року оборонці провели вражальний контрнаступ, звільнивши околиці Харкова та деокупувавши Херсон. Однак під час літньої кампанії 2023 року відсутність сучасної бойової авіації та далекобійної зброї призвела до кривавої патової ситуації, де чисельна перевага ворога зіграла ключову роль. У 2024 році відбулося нове загострення через зухвалий наступ українських сил на російську територію, який Москві вдалося стримати лише завдяки затяжній контратаці та прямій допомозі з боку Північної Кореї.

Економічний зашморг та суспільні настрої в РФ

Нова фаза конфлікту суттєво відрізняється від попередніх етапів. Оскільки США та Європа тривалий час забороняли бити своєю зброєю по ворожій території, українські фахівці самостійно розробили потужний далекобійний ударний комплекс. Тепер вітчизняні дрони та крилаті ракети щоночі знищують військові та промислові об’єкти за сотні кілометрів углиб російської території. Завдяки прицільним ударам по нафтовій інфраструктурі Росія не змогла отримати фінансову вигоду від глобального стрибка цін на нафту, який виник через напруженість між США, Ізраїлем та Іраном.

Перенесення бойових дій на територію агресора стало єдиним дієвим інструментом для підриву режиму російського диктатора Володимира Путіна. Покірність російського населення опинилася під загрозою через зростання ціни війни та ізоляцію від світу.

Нещодавні масові відключення інтернету в країні яскраво продемонстрували зневажливе ставлення російської влади до базових потреб своїх громадян. За даними незалежного «Левада-Центру», у державі-агресорці стабільно зростає кількість людей, які вважають, що країна рухається у хибному напрямку.

«Я не думаю, що в країні є бодай одна людина, чиї турботи полягали б у чомусь іншому, крім якнайшвидшого завершення бойових дій», — відверто зізнався багаторічний очільник російського банку «Сбербанк» Герман Греф.

Гібридна загроза для Європи та ризики перемир’я

Російський диктатор категорично не налаштований на деескалацію, адже це несе для нього прямі особисті ризики. Натомість військово-політичне керівництво агресора може вдатись до горизонтальної ескалації конфлікту. Прямий конвенційний напад на європейські держави залишається малоймовірним через виснаженість окупаційних військ, проте Заходу варто готуватися до потужних гібридних атак: політичного тиску, кібервтручань, спонсорованого саботажу, атак на інфраструктуру та цілеспрямованих убивств.

Експерти наголошують, що будь-яке передчасне перемир’я стане пасткою. Росія неодноразово відкидала мирні плани, прагнучи залишити за собою окуповані землі та нав’язати сусідній державі статус нейтралітету без західної підтримки. Заморожування конфлікту дозволить російській мілітаризованій економіці відновитися для нових нападів на Європу, тоді як західні суспільства вимагатимуть скасування санкцій та зменшення оборонних бюджетів. Саме тому міжнародні партнери повинні не послаблювати підтримку, а продовжувати боротьбу за справедливий мир, адже стратегічна перевага вже переходить до Києва.

Атака дронів у Краснодарському краї / © скриншот з відео PAC-3 MSE Лікарі назвали звичку, яка заважає схуднути навіть без переїдання / © Unsplash Атака РФ на Одесу 7 липня / © Олег Кіпер / Одеська ОВА