Заява Медіаруху щодо тиску на розслідувальну журналістику

Медіарух, а також медійні та громадські організації, що приєдналися до цієї заяви, стурбовані ознаками системного тиску на розслідувальну журналістику з боку державних правоохоронних структур і закликають Державне бюро розслідувань до відкритої комунікації, а органи влади й суди — до неухильного дотримання гарантій свободи слова. 

Протягом кількох днів в Україні відбулися дві події, які, на нашу думку, складаються в тривожну тенденцію тиску на медіа, що розслідують діяльність владних і правоохоронних інституцій. 

7 липня Державне бюро розслідувань провело обшуки у співзасновника онлайн-видання «Бабель» Олексія Бабенка і членів його родини, а також в офісі компанії «Вирій», яка йому належить. Поки що офіційної інформації про причини уваги правоохоронців до «Вирію» і його власника немає, однак редакція вважає, що вона може бути пов’язана з резонансним розслідуванням «Бабеля»про смерті й тортури у штурмовому полку «Скеля». Зокрема журналісти звертають увагу на те, що обшукам передувала масштабна дискредитаційна кампанія, спрямована проти «Бабеля» і Олексія Бабенка. В матеріалах, опублікованих анонімними телеграм-каналами й сайтами з сумнівною репутацією, Бабенку закидали навмисні дії на шкоду обороноздатності країни. Також напередодні обшуків було поширене фейкове повідомлення про обшук у помешканні Бабенка, під час якого нібито знайшли велику суму валюти. 

Раніше військовослужбовець полку «Скеля» Микола «Киянин» Хархан записав відео, в якому назвав авторку розслідування Катерину Лихогляд «журнашлюшкою», звинуватив у виконанні замовлення, а також погрожував, що «грошики доведеться виригувати». Крім того, серед коментарів до відео є й такі, що можна розцінювати як погрози розправою, фізичним та сексуальним насильством. Такі висловлювання можуть мати на меті створення атмосфери залякування по відношенню до журналістки. Зокрема, «Гарні дівчатка, московським гвалтівникам сподобаються», а також «Журнашлюх, які опублікували неперевірену інформацію і паскудять імʼя кращого підрозділу ЗСУ…треба самих привʼязати до квадроциклів» та інші. Як зазначила головна редакторка видання Катерина Коберник, після виходу розслідування їй та авторці матеріалу, Катерині Лихогляд довелося найняти охорону, що вплинуло на їхнє життя.

Паралельно 6 липня Печерський районний суд Києва (суддя Сергій Вовк) заборонив Центру протидії корупції, «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова — рідного брата директора ДБР Олексія Сухачова. Заборону накладено як захід забезпечення позову — ще до подання самого позову, за заявою пов'язаної з бізнесменом компанії ТОВ «Парковий-2», поданої у відповідь на журналістський запит про коментар. Ідеться про попередню заборону (prior restraint) ще не опублікованого матеріалу, ухвалену за один робочий день, в інтересах лише однієї сторони, за відсутності відповідача, й до відкриття основного провадження. Ця конструкція має характерні ознаки SLAPP — стратегічного позову проти громадської участі, а сам механізм є непропорційним і сумнівним за законністю з погляду статті 34 Конституції та статті 10 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. 

Зважаючи на сукупність цих подій, ми вбачаємо у раптових і не прокомунікованих із суспільством діях проти співвласника «Бабеля», а також у судовій забороні розслідування про оточення керівника ДБР можливі ознаки тиску на медіа з метою припинення суспільно важливих розслідувань — зокрема щодо порушень закону та прав людини в Силах оборони й можливих корупційних ризиків у правоохоронній системі. 

Закликаємо Державне бюро розслідувань до відкритої комунікації з суспільством щодо причин обшуків в Олексія Бабенка і компанії-виробника дронів «Вирій». 

Застерігаємо органи влади, правоохоронні органи та окремих представників Сил оборони від будь-яких спроб тиску на редакцію видання, зокрема через тиск на власника. Редакція «Бабеля» заявляє, що слідчі дії щодо її співзасновника не вплинуть на перебіг журналістського розслідування щодо подій у полку «Скеля», яке триває. 

Закликаємо командування Сил оборони висловити свою позицію щодо погроз, які лунали на адресу медійників із боку представника полку «Скеля», і гарантувати відсутність будь-якого тиску чи насильства на адресу журналістів «Бабеля» та інших медіа, які розслідують імовірні порушення закону і прав людини у війську. 

Закликаємо правоохоронні органи забезпечити ефективне розслідування погроз фізичним і сексуальним насильством, які лунали на адресу журналісток «Бабеля», та надати цим фактам належну правову оцінку.

Наголошуємо, що попередня судова заборона публікації ще не оприлюдненого розслідування є прямим обмеженням свободи слова й небезпечним прецедентом. Закликаємо апеляційну інстанцію скасувати ухвалу Печерського суду, а суди — утриматися від нормалізації такої практики. Нагадуємо, що Україна взяла на себе зобов'язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP-законодавство за стандартами ЄС, і рішення, що блокують роботу журналістів ще до публікації, суперечать євроінтеграційним зобов'язанням держави. 

Медіарух

Інститут масової інформації

ГО «Детектор медіа»

ГО «Українер»

ГО «ДІІ-Україна»

ГО «Жінки в медіа»

Антикорупційний центр «Межа»

ГО «Львівський медіафорум»

«Тексти»

Наталія Соколенко

Центр прав людини Zmina

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

Анна Калюжна, воєнна кореспондентка

Людмила Тягнирядно, Українське радіо

Liga.net

Альона Романюк, фактчекерка, проєкт «НотаЄнота»

ГО «Український інститут медіа та комунікації»

Довідково:

Медіарух ― спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух було започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали Перший канал Суспільного, «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», «Ліга.net», «Дзеркало тижня. Україна», НВ, «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Національна асоціація медіа, Донецький інститут інформації, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Центр прав людини Zmina.

Згодом приєдналися інші організації та окремі журналісти ― загалом понад 70 учасників. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа закликали журналістів об'єднуватися у професійну спільноту «Медіарух» для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів, їхні імена доступні за посиланням.