Археологи знайшли в Узбекистані сліди грецького військового табору

Міжнародна команда археологів виявила на півдні Узбекистану залишки грецького військового табору, який існував понад 2 тис. років тому та належав до елліністичного періоду.Чеські та узбецькі дослідники під керівництвом археолога Карлового університету Ладислава Станко дослідили пам'ятку Іскандар-Тепа поблизу долини Лойлаган. Пагорб розташований на кордоні між давніми Бактрією та Согдіаною і відкриває широкий огляд навколишнього оазису, повідомляє Arkeo News.Іскандар-Тепа вперше виявили у 2017 році. Перші розкопки підтвердили, що поселення існувало в елліністичний період. Водночас планування пам'ятки залишалося незрозумілим, оскільки на поверхні не було ознак військового об'єкта.Ситуація змінилася після застосування магнітометрії та георадара. Дослідники виявили овальний рів завдовжки майже 400 метрів, який оточував вершину пагорба та охоплював площу близько 1,2 гектара. Цей об'єкт був непомітний із землі та на супутникових знімках. Його вдалося зафіксувати лише завдяки геофізичним методам.Подальші розкопки підтвердили існування рову. На різних ділянках його ширина сягала від 4 до 7 метрів, а глибина становила від 85 сантиметрів до 1 метра. Уздовж внутрішнього краю археологи також знайшли рівномірно розташовані ями для стовпів. Вони могли бути частиною дерев'яного палісаду.Дослідники дійшли висновку, що пам'ятка не була постійним містом або кам'яною фортецею. Вона більше нагадує тимчасовий укріплений військовий табір із ровом, легкою оборонною конструкцією та незначною кількістю капітальних споруд.Усередині укріплення археологи виявили численні великі керамічні посудини, відомі як хуми, які були заглиблені в землю. Геофізичне дослідження показало, що такі ємності розташовані по всій території табору.Частина посудин мала вапняні відкладення на стінках і дні. Аналіз не виявив рослинних залишків, тому вчені припускають, що в них зберігали воду. На вершині пагорба немає природного джерела або колодязя. Воду могли доставляти з долини, збирати під час дощів або подавати каналом. Один із виявлених лінійних об'єктів на північному схилі дослідники розглядають саме як можливий водний канал.На думку археологів, запаси води були критично важливими для функціонування військового табору в напівпосушливій місцевості. Закопані посудини свідчать про заздалегідь продуману організацію поселення.Датування пам'ятки визначили за керамікою, металевими виробами та монетами, знайденими під час досліджень. Серед них були монети греко-бактрійських правителів Діодота II, Євтидема I та Деметрія I.Основний період існування табору припадає на II століття до нашої ери. Окремі знахідки свідчать, що він міг використовуватися і в I столітті до нашої ери. У той час греко-бактрійські правителі контролювали частину Центральної Азії, а військові форпости забезпечували захист шляхів, долин і прикордонних територій.Дослідники зазначають, що табір не обов'язково використовувала армія Александра Македонського. Він відображає розвиток грецької військової та політичної системи, яка сформувалася після його завоювань і продовжувала впливати на регіон протягом наступних поколінь.Археологи також порівнюють Іскандар-Тепа з пам'яткою Бойсарі-Тепа в центральній Согдіані. Обидва об'єкти мають подібні риси. Серед них піднесене розташування, укріплений периметр, рови, можливі палісади та майже повна відсутність капітальної забудови. На думку вчених, ці особливості підтверджують, що Іскандар-Тепа була саме військовим табором.