Дві сімки Київстар і Lifecell, фейковий Facebook і 52 000 грн: українців залишили без грошей через соцмережі

Хорошівський районний суд Житомирської області 1 липня 2026 року виніс вирок чоловікові, який упродовж майже року ошукував українців через фейкові оголошення в соцмережі. Зловмисник створив профіль під вигаданим іменем, розміщував дописи про продаж автомобільних шин, отримував повну передоплату — і зникав. Жодної шини він не мав і не збирався відправляти.

Як повідомляє Інформатор із посиланням на матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень, схему шахрайства чоловік розробив наприкінці 2024 — на початку 2025 року. Для виходу в мережу та спілкування з покупцями він використовував смартфон Xiaomi Redmi 14C із двома SIM-картками — Київстар і Lifecell.

Спілкування з потенційними жертвами вів через месенджер Viber — це перший тривожний дзвіночок для покупця, адже переведення розмови за межі платформи є типовою ознакою шахрайства. Усіх покупців переконував, що шини є в наявності, і вимагав стовідсоткову передоплату на банківські картки.

Семеро ошуканих і 51 950 грн збитків

Загалом від дій шахрая постраждало семеро людей. Усі переказували гроші через мобільні банківські застосунки, але товару так і не дочекалися. Ось повний перелік потерпілих і сум за матеріалами справи:

• 6 500 грн — перша жертва, 17 січня 2025 року (переказ через Приват24);
• 8 200 грн — друга жертва, 22 січня 2025 року (Ощад24/7);
• 10 000 грн — третя жертва, 1 квітня 2025 року (Приват24);
• 7 200 грн — четверта жертва, 28 травня 2025 року (Приват24);
• 9 000 грн — п'ята жертва, 5 серпня 2025 року (Приват24);
• 4 250 грн — шоста жертва, 13 серпня 2025 року (Приват24);
• 6 800 грн — сьома жертва, 15 вересня 2025 року (Ощадбанк).

Загальна сума збитків склала 51 950 гривень. Цікаво, що всі потерпілі попросили суд розглядати справу без їхньої участі та заявили, що претензій до обвинуваченого не мають — очевидно, суми для кожного з них були не критичними.

Чому суд дав умовний термін

Перший епізод суд кваліфікував за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство — кримінальний проступок). Решту шістьох епізодів — за частиною 2 тієї самої статті (шахрайство, вчинене повторно — вже нетяжкий злочин). Шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд призначив два роки позбавлення волі.

Реального ув'язнення чоловік уникнув — суд застосував статтю 75 КК України і призначив іспитовий строк на два роки. Серед пом'якшувальних обставин: підсудний раніше не судимий, офіційно працевлаштований, щиро розкаявся та активно сприяв слідству. Крім того, він уже частково повернув потерпілим 9 500 грн. Телефон із двома сімками конфіскували на користь держави.

Масштаби шахрайства в Україні зростають

Випадок на Житомирщині — лише одна з тисяч подібних схем. За даними, наведеними у матеріалах справи, збитки від карткового шахрайства в Україні у 2025 році сягнули 1,4 млрд грн — це на 24% більше, ніж роком раніше. І це при тому, що загальна кількість самих незаконних операцій скоротилася. Тобто кожна окрема атака стає прибутковішою для зловмисників. Середня сума однієї незаконної операції в інтернеті досягла 6 043 грн.

Найпоширенішою лишається схема з фейковими оголошеннями про продаж товарів у соцмережах і на маркетплейсах. Зловмисник створює фальшивий профіль, переводить спілкування в месенджер (Viber, Telegram) і зникає після отримання передоплати.

Як не стати жертвою: три простих правила

Фахівці з кібербезпеки радять дотримуватися кількох базових правил під час онлайн-покупок:

• Не переходьте в месенджери. Якщо продавець на Facebook чи OLX одразу пропонує продовжити спілкування у Viber або Telegram — це червоний прапорець. Платформа не контролює листування поза своїм чатом.
• Жодної повної передоплати. Оплачуйте товар після отримання — накладеним платежем на пошті. Передоплата вигідна лише шахраєві.
• Перевіряйте продавця. Подивіться, коли створено профіль, чи є реальні відгуки, чи не виглядає сторінка «порожньою». Якщо ціна підозріло низька — це майже напевно пастка.

Якщо ви все ж стали жертвою шахрайства — негайно телефонуйте на гарячу лінію кіберполіції за номером 0 800 505 170 та блокуйте картку через мобільний застосунок банку.