Росія відкрила новий фронт: під ударами АЗС, склади та бензовози — що буде з пальним і логістикою в Україні

Українські підприємтсва перебувають під масованими атаками ворога. Так, 7 липня внаслідок обстрілу було пошкоджено сортувальний термінал "Нової пошти" у Кривому Розі. Раніше російський ударний дрон влучив у розподільчий центр корпорації АТБ у Дніпрі.Росія вибиває і українські АЗС.

Фокус дізнався, як бізнес працює в умовах регулярних атак та якої допомоги держави потребує.

"Нова пошта" — черговий удар

Як повідомили у компанії, під час ворожого удару 7 липня всі працівники перебували в укриттях, облаштованих на території логістичного об'єкта, тому ніхто не постраждав. На запит Фокусу у пресслужбі "Нової пошти" зазначили, що окремі деталі роботи після атак компанія не коментує, оскільки дотримується максимально можливого режиму тиші. Водночас запевнили, що логістичні процеси залишаються безперервними.

"Попри атаку, ми забезпечуємо безперервність логістичних процесів і тримаємо все під контролем. За роки повномасштабної війни ми побудували систему, яка дозволяє оперативно реагувати на подібні виклики. Компанія вже задіяла резервні логістичні схеми, тому наразі доставка відправлень здійснюється без суттєвих змін, а мережа працює у штатному режимі", — йдеться в офіційній заяві компанії.

Що буде з посилками клієнтів

Також у "Новій пошті" наголосили, що клієнтам, чиї відправлення були пошкоджені або знищені внаслідок атаки, компенсують повну оголошену вартість.

"Ми відшкодуємо клієнтам втрачені відправлення. Нова пошта, як і завжди, бере на себе повну відповідальність і компенсує клієнтам 100% оголошеної вартості відправлень, які постраждали внаслідок атак. Ми самостійно зв'яжемося з кожним власником пошкодженої посилки для оформлення виплат", — повідомили у компанії.

Зазначимо, що атака на термінал у Кривому Розі стала вже не першою для "Нової пошти" за останні дні. 6 липня внаслідок ранкового удару було пошкоджено сортувальний термінал компанії у Дніпрі, обійшлося без загиблих і постраждалих. 5 липня російські війська зруйнували сортувальний термінал "Нової пошти" на Чернігівщині. А 3 липня під час атаки дронів на Запоріжжя було пошкоджено відділення №7 компанії, тоді загинув 50-річний водій компанії-перевізника.

Які компанії вже постраждали від атак РФ

"Нова пошта" — не єдина компанія, яка зіткнулася з наслідками російських ударів по логістичній інфраструктурі. Останніми місяцями під атаки потрапляють великі склади, розподільчі центри та об'єкти, від яких залежить постачання товарів у різні регіони України.

Зокрема, 3 червня російський ударний дрон влучив у розподільчий центр корпорації АТБ у Дніпрі. Внаслідок атаки був критично пошкоджений один із найбільших логістичних комплексів мережі — мультитемпературний розподільчий центр класу "А" площею 37,5 тис. кв. м, який забезпечував постачання приблизно 300 магазинів АТБ у Дніпропетровській та Запорізькій областях.

Компанія зайнялася перерозподілом логістичних потоків між іншими розподільчими центрами, щоб мінімізувати вплив атаки на постачання товарів.

Ще один приклад — логістичний центр компанії "Клевер Сторс" у Луцьку, який також зазнав масштабних пошкоджень унаслідок російської атаки. За даними компанії, було втрачено близько 75% складської інфраструктури. Пошкодження торкнулися складських приміщень, які використовувалися для забезпечення роботи мереж маркетів "Сімі" та "Сім23".

Замість великих складів — резервні хаби

Системні атаки на логістичну інфраструктуру змушують компанії переглядати принципи організації постачання. Якщо раніше головною метою було скорочення витрат і концентрація запасів у великих логістичних центрах, то тепер пріоритетом стала безперервність роботи навіть у разі пошкодження окремих об'єктів.

Саме тому бізнес дедалі частіше відмовляється від моделі одного центрального складу на користь мережі регіональних хабів. Одночасно компанії резервують додаткові складські площі, дублюють маршрути перевезень і можуть оперативно перерозподіляти товарні потоки між різними регіонами.

"Замість того, щоб тримати все в Києві, як це було до 2022 року, вони один великий склад ділять на різні регіони: тепер у них є, наприклад, менший склад у Києві, склад у Львові і, наприклад, у Дніпрі", — пояснив комерційний директор девелоперської компанії Alterra Group Геннадій Гриненко у коментарі РБК-Україна.

За його словами, така модель є дорожчою для бізнесу, однак дозволяє швидше реагувати на безпекові ризики та підтримувати стабільну роботу навіть після російських атак.

Українські АЗС зазнають систематичних втрат

Як Фокус писав раніше, російська армія дедалі частіше завдає ударів по автозаправних станціях і паливній інфраструктурі України. Під обстріли регулярно потрапляють як інфраструктура заправок, так і нафтобази, резервуари для зберігання пального та інші логістичні об'єкти.

Учасники ринку попереджають, що головною проблемою стає не нестача пального, а можливість безпечно доправляти його до споживачів.

Що каже уряд

7 липня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабмін разом із представниками паливного ринку та профільними відомствами провів координаційну нараду щодо стабільного забезпечення країни паливом.

За її словами, пріоритетом наразі є забезпечення пальним прифронтових громад, а також безперебійна робота критичної інфраструктури.

"Російські удари по АЗС стають системним викликом для безпеки людей та функціонування паливної інфраструктури", — зазначила Свириденко.

Вона наголосила, що необхідні обсяги пального в Україні є, дефіциту немає, а уряд уже працює над додатковими заходами безпеки для автозаправних станцій у регіонах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів.

Що каже бізнес і експерти ринку

Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн зазначає, що останні атаки свідчать про зміну тактики російських військ. За його словами, лише за одну ніч були атаковані п'ять АЗС у Дніпрі та області. Під удар потрапили станції різних мереж, а внаслідок одного з обстрілів загинула працівниця WOG.

Водночас удари завдаються вже не лише по прифронтових територіях.

"На прифронтових вже пару місяців пекло, рахунок іде на сотні атакованих об'єктів. Водії бензовозів відмовляються туди їхати, бо за машинами теж полюють", — повідомив Куюн.

Експерт наголошує, що нині практично не залишилося вцілілих великих нафтобаз у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Сумській, Чернігівській та Херсонській областях.

Чому великі запаси можуть стати новою проблемою

На тлі посилення атак уряд повернувся до питання реалізації системи мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів. Водночас Сергій Куюн вважає, що саме зараз нарощувати великі резерви небезпечно.

За його словами, великі сховища стають очевидними цілями для російських ударів, а обов'язкове накопичення запасів може призвести до значних фінансових втрат операторів.

Експерт також попереджає, що виконання нових вимог може позначитися і на вартості пального.

"Система запасу потрібна, але на мінімальному рівні, який можна "розмазати" по АЗС та невеличким сховищам", — зазначає він.

На його думку, компромісом могла б стати норма запасів на рівні близько 6% ринку, тоді як подальше збільшення вимог під час війни створить додаткові ризики.

Водії бензовозів відмовляються працювати

Про погіршення ситуації говорить і засновник та генеральний директор групи логістичних та транспортних компаній Prime Group Дмитро Льоушкін.

За його словами, лише за два дні російські FPV-дрони знищили три бензовози, що суттєво ускладнило постачання пального до окремих регіонів.

"Водії відмовляються їхати навіть за додаткові гроші. Це проблема", — зазначив Льоушкін.

Він підтвердив, що вже виникають труднощі з перевезенням пального, зокрема у напрямку Харківщини, а через постійні атаки бізнес дедалі менш охоче інвестує у відновлення пошкоджених АЗС.

Чого очікує ринок

Експерти зазначають, що головним викликом найближчих місяців стане не наявність пального як такого, а стійкість логістики та захист інфраструктури. Водночас наголошують, що навіть під час весняної кризи український ринок зміг уникнути дефіциту, тому ключовим завданням зараз є забезпечення безпечного постачання пального та розвиток більш захищених, зокрема підземних, сховищ.

Раніше Фокус писав, що, попри відсутність прогнозів щодо масштабного дефіциту пального, нова тактика російських ударів по логістичній інфраструктурі може ускладнити забезпечення окремих, насамперед прифронтових, регіонів. Експерти зазначають, що через постійні атаки український бізнес змушений переглядати логістичні ланцюги та шукати нові рішення для збереження стабільної роботи.