Україна більше не слухає дурних порад: інтерв'ю Андерса Ослунда про нарастання кризи в Росії та зміну ролі США

Відомий шведський економіст й експерт з питань Східної Європи Андерс Ослунд дав інтерв’ю журналістці 24 Каналу Софії Назаренко.

Пан Ослунд констатував глибоку дестабілізацію всередині путінського режиму та змін геополітичних балансів. Експерт заявив, що вважає паливну кризу в Росії ознакою деградації держави-агресорки, а також похвалив Україну за те, що та знайшла дійсно слабке місце у росіян.

За словами експерта, останні новини з Росії свідчать про реальну ефективність української стратегії перенесення війни на територію агресора та критичний стан російського тилу.

Андерс Ослунд дав інтерв'ю англійською у відеоформаті. 24 Канал його переклав і дає у текстовому варіанті.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Загроза провокацій на території Польщі

З'явилися повідомлення від видання The Telegraph і польських ЗМІ з посиланням на джерела у сфері безпеки про те, що Росія може готувати збройну провокацію на території Польщі. Мета – протестувати рішучість НАТО та спробувати зменшити західну військову допомогу Україні. Вашингтон нібито попередив Варшаву про кілька можливих сценаріїв, включно з ударами безпілотників або ракет по критичній інфраструктурі, або обмежене вторгнення російських чи білоруських сил до Польщі з Білорусі чи Калінінградської області. На вашу думку, чи має Росія зараз реальний військовий потенціал та ресурси для проведення такої операції?

Зараз для цього не потрібно багато ресурсів чи великого потенціалу. За останні два роки польська розвідка зафіксувала та оприлюднила 69 різних випадків саботажу, здійснених у Польщі особами, які, ймовірно, пов'язані з Росією. Тож це стандартні процедури для Кремля.

Найгірший випадок стався, коли росіяни підірвали залізницю в одному місці, і, на щастя, потяг, який туди прямував, встигли вчасно зупинити, інакше це могло б призвести до масштабної залізничної катастрофи. Тому ми просто маємо усвідомити, що Росія зараз здійснює всі види саботажу в багатьох західних країнах.

Але чи вважаєте ви, що такий саботаж дійсно може вплинути на західну підтримку України?

Ні, я не думаю, що це можливо. Я вважаю, що люди просто лютують, коли бачать такі речі.

Наприклад, газета The Daily Beast багато років тому писала, що у Великій Британії було зафіксовано 15 випадків імовірних вбивств, скоєних російською розвідкою, включно з Борисом Березовським та кількома його близькими соратниками.

І нічого не було зроблено – поліція чи політики у Британії просто приховали це. Лише коли Олександр Литвиненко був брутально вбитий радіоактивною речовиною, а його вдова підняла галас, вони фактично визнали, що це було вбивство.

Суть у тому, що Заходу потрібно прокинутися. Коли я був в Естонії минулого року, представники місцевої розвідки розповіли мені, що вони спіймали 20 російських диверсантів і засудили їх до ув'язнення. Що роблять естонці? По-перше, вони прирівняли ці диверсійні дії до реальних важких злочинів, дають за них тривалі терміни ув'язнення, реально саджають людей за ґрати та, нарешті, створюють навколо цього великий інформаційний розголос.

Більшість країн не мають адекватного законодавства, вони не застосовують навіть ті обмежені закони, які мають, і замовчують саботаж, який відбувається на їхній території. Польща та Естонія роблять правильні речі – вони створюють розголос.

Андерс Ослунд про внутрішню кризу у РФ – дивіться відео:

Військові ігри Росії та реальний стан в Криму

Давайте також поговоримо про Крим, де українські удари по російській військовій інфраструктурі тривають постійно. Водночас нові звіти свідчать про те, що Москва готується до потенційної української висадки на окупованому півострові. Згідно з розслідуванням видання The Insider, російські військові аналітики нещодавно провели симуляційну військову гру під назвою "Кримський тривожний дзвінок". Навчання були зосереджені саме на обороні Криму від масованого українського штурму із застосуванням безпілотників та далекобійної зброї. Що насправді зараз відбувається в Криму? Росія дійсно готується до заходження українських сил чи це просто стандартне військове планування?

Я не думаю, що варто приділяти надто багато уваги російському плануванню на випадок непередбачуваних обставин. Протягом усієї Холодної війни Радянський Союз відпрацьовував вторгнення в різні західні країни, яке, на щастя, так і не відбулося. Ми робимо те саме зараз щодо країн Балтії та Польщі. Це стандартні військові плани.

Але важливими є дві інші речі. Перша – це те, що Україна зараз дуже успішно перерізає лінії постачання до Криму, і це має реальні наслідки. Друга – ми бачимо, що росіяни залишають Крим.

Я не можу судити, в яких масштабах, але наразі цілком розумно залишати Керченський міст відкритим, щоб люди, які не хочуть стати військовополоненими, могли вчасно виїхати з Криму.

На мою думку, Україна зараз діє чудово, і українці дуже мудрі, що не створюють занадто багато галасу навколо своїх досягнень.

Перекриття Криму, а потім окупованих частин Херсонської та Запорізької областей позбавляє перебування там росіян будь-якого сенсу, і тоді Росії краще піти. Коли це станеться, я думаю, що сам Путін опиниться в дуже хиткому політичному становищі.

Роками Кремль підносив анексію та окупацію Криму як найбільшу історичну перемогу. Сьогодні ж півострів стикається з крахом туристичного сезону, паливною кризою та постійними повітряними ударами з українського боку. Що це означає для путінського режиму? Чи може нинішня ситуація в Криму становити серйозну загрозу для політичного виживання Путіна?

Так, я думаю, що це може завдати серйозної політичної шкоди Путіну. Ми зараз бачимо стільки подій, що відбуваються в Кремлі. Тільки подумайте про людей, які зникли з топових посад за останні два роки.

Сергій Шойгу був усунений, а після цього чотири його заступники міністра оборони були притягнуті до кримінальної відповідальності та отримали тривалі терміни ув'язнення за корупцію.

Микола Патрушев, давній близький друг Путіна та радник з національної безпеки, фактично зник на почесній пенсійній посаді. Сергій Іванов, який на кілька місяців молодший за Путіна, також генерал КДБ з Санкт-Петербурга, як і Патрушев, щойно помер. І в типовому кремлівському стилі не було оголошено, як саме він помер.

Ми також бачимо, що зникли два топпомічники Аркадія Ротенберга, одного з найближчих друзів Путіна. Роман Старовойт минулого літа був звільнений з посади міністра транспорту, пішов у ліс і застрелився. Тепер Махов, один із найближчих людей Ротенберга, заарештований за корупцію.

А один із близьких друзів Путіна з кримінального світу Санкт-Петербурга та тамбовського угрупованняІлля Трабер два тижні тому був заарештований за одне з багатьох вбивств, які він нібито скоїв. Це серйозні речі.

І, звичайно, Дмитро Козак, один із найближчих до Путіна людей з Санкт-Петербурга, минулого року пішов у відставку з адміністрації президента – він вважався одним із топпосадовців, які виступали проти вторгнення Путіна в Україну.

Усе це не виглядає стабільним взагалі. Ми не знаємо достатньо, щоб сказати, які саме угруповання там формуються, але це свідчить про те, що відбувається багато процесів.

Крім того, за останні два роки українці, ймовірно, ліквідували чотирьох російських генералів у Москві, а багато топбізнесменів випали з вікон. Це виглядає дуже хитко.

Ви напевно бачили кадри українських ударів по об'єктах у РФ. Відомо, що це величезна проблема для російського центру, оскільки вся протиповітряна оборона, за даними ЗМІ, зараз стягнута для прикриття палаців Путіна. Чи думаєте ви, що Путін дійсно наляканий?

Абсолютно. Ми давно знаємо від російської розслідувальної групи "Проєкт" і раніше від групи Навального, що Путін живе у трьох палацах: Валдай, Ново-Огарьово та Сочі. У кожному місці він перебуває в ідентичному глибокому бункері, який може витримати ядерний удар.

Між цими трьома палацами він пересувається в броньованому поїзді. Він має три вагони, які належним чином броньовані, а також побудував для себе закриті броньовані залізничні станції в усіх трьох місцях.

І тепер ми чуємо, що Путін мобілізував російську ППО "Панцир" спеціально навколо своїх трьох резиденцій. Це просто абсурдна параноя, яка, ймовірно, має під собою підстави.

Ми також чуємо, що Путін насправді не зустрічається зі своїми радниками. Вони консультують його через папери, реальних зустрічей з Путіним дуже мало. Більшу частину часу він живе разом зі своєю родиною та охоронцями, яким потім дають невиправдані високі посади просто тому, що вони проводять багато часу разом з диктатором.

Це виглядає абсолютно дисфункціонально й означає, що Путін не має нормального людського контакту з людьми поза дуже вузьким колом.

Дефіцит пального та імпорт з Індії та Казахстану

Поговорімо також про паливну кризу в Росії. Reuters повідомляє, що Росія зараз імпортує бензин з Індії та просить у Казахстану 50 000 тонн пального. Дуже цікаво, що пальне з Казахстану буде маркуватися як "гуманітарна допомога" для Росії. Чи є це формулювання остаточним доказом того, що Путін спровокував внутрішню кризу в Росії? І наскільки руйнівним для Кремля є отримання така "гуманітарна допомога"?

Звичайно, це досить руйнівно, і це також коштує грошей. Спочатку Казахстан відмовився постачати пальне до Росії. Транспортування бензину чи дизеля з Індії займе тижні, тож це також непросте завдання.

Наразі не дуже зрозуміло, якими засобами бензин може транспортуватися з Індії до Росії, враховуючи дії Заходу проти російського тіньового флоту – згадайте, що роблять Швеція, Велика Британія та Франція.

Ми також бачили, що Україна розбомбила низку танкерів російського тіньового флоту в Чорному морі. У Балтійському морі цього ще не сталося, але я припускаю, що це попереду. Я не думаю, що хтось навколо Чорного моря, окрім Росії, протестуватиме проти таких дій.

Сергій Вакуленко в Берліні в "Центрі Карнегі" щойно заявив, що 28% виробництва бензину в Росії зупинено через українські бомбардування нафтопереробних заводів. Тож це надзвичайно ефективно.

Ми всі дивимося ці відео в мережі, де переважно російські жінки середнього класу скаржаться на те, як це несправедливо, що вони нічого не зробили, а тепер не можуть купити бензин.

Навряд чи хтось із них наважується сказати, що хоче виведення військ РФ з Криму – здається, ця думка їм навіть не спадає на думку, але це виглядає як початок серйозної зміни свідомості в Росії, коли люди починають виступати проти війни значно більше, ніж раніше.

Як цей внутрішній дефіцит пального та паливна криза фактично впливають на військові операції Росії та її здатність утримувати лінію фронту?

Я не військовий експерт, але очевидно, що коли згорає стільки бензину і підривається стільки цистерн, у військових мають виникати проблеми з пальним.

У Криму ми бачили, як окупаційний губернатор Сергій Аксьонов оголосив, що цивільним більше не даватимуть бензин, і що все пальне має бути сконцентроване для військових та офіційних потреб.

Тож ефект однозначно є, і я думаю, що це буде дуже серйозно, тому що відстані в Росії та Україні, як ви знаєте, величезні.

Терористичні удари РФ та позиція Дональда Трампа

Нещодавно відбувся черговий смертоносний російський удар по Києву та інших українських містах, який забрав багато життів. Після цього прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва продовжуватиме посилювати тиск на Україну для досягнення своїх цілей. Чи можуть такі удари по житлових будинках та вбивства цивільних допомогти Росії досягти якихось стратегічних чи військових цілей?

По-перше, дозвольте сказати, що те, що робить Росія – це дійсно жахливо.

Якби існувала справедливість, Росія була б визнана державою-терористом. Мої співчуття всім українцям, які втратили близьких або були поранені в цих бомбардуваннях. Це жахливі терористичні атаки.

І що я знаходжу дійсно огидним, так це те, що адміністрація Трампа жодним чином і ніколи не протестувала проти терористичних бомбардувань Росії, тому що очевидно, що Трамп підтримує Путіна.

Але зараз підтримка Трампа для Путіна похитнулася, тому що він не хоче підтримувати невдаху. А те, що Путін є невдахою – абсолютно очевидно. Путін програє, і саме тут лежать симпатії Трампа – він не любить тих, хто програє.

Чи очікуєте ви, що Кремль може повернутися до столу переговорів найближчим часом, особливо з американською делегацією?

Я живу у Вашингтоні, навіть якщо багато подорожую, і загальні розмови у Вашингтоні зводяться до того, що ніхто зараз не веде послідовної політики щодо Росії чи України. Та куца політика щодо Росії, яка є – це дикі заяви напівписьменного президента Трампа, який абсолютно нічого не знає, але є вкрай емоційним.

Трамп не може призначити посла в Україні чи Росії, тому що для цього йому потрібно мати сформовану політику. Якщо ви запитаєте сьогодні у Державному департаменті відповідних людей, вони скажуть: "У нас немає жодної політики щодо Росії чи України", а Рада національної безпеки США навряд чи взагалі існує. Марко Рубіо веде певну політику, але ми не зовсім знаємо яку, і він сидить переважно в Білому домі, залишаючи Держдепартамент своєму заступнику. Тож США просто випали з процесу.

Крім того, ми маємо двох повних дилетантів – Віткоффа та Кушнера, які думають, що можуть провернути якийсь великий бізнес у Росії, очевидно, вони шукають якісь великі газові угоди, але це не матеріалізується.

Це неймовірна суміш корупції, невігластва та некомпетентності, яку представляє нинішня американська адміністрація.

Але позитивним є те, що Україна більше не залежить від цього хаосу. Оскільки США не надавали Україні жодної суттєвої підтримки – ні зброї, ні фінансів, ні дипломатичної підтримки відтоді, як Трамп став президентом у січні минулого року, Україна більше не слухає США.

Вона не слухає дурних порад про те, що не можна бомбити російські нафтові об'єкти, які адміністрація Байдена безглуздо давала Україні. Тепер Україна діє набагато краще, бо може діяти незалежно.

Європейці не накладають таких обмежень на Україну і загалом зараз посилили свою фінансову підтримку.

Звичайно, є речі, яких європейці не мають у достатній кількості – зокрема, потужної протиповітряної оборони проти балістичних ракет, і це велика прогалина в українській обороні, про що говорить і сам президент Зеленський.

Європа не має багато чого запропонувати тут, хоча повинна пропонувати більше. Різні країни хочуть зберегти ракети Patriot для власної оборони, що, на мою думку, є невиправданим і немудрим.

Ці ракети Patriot були б набагато кориснішими для безпеки самих цих країн, якби українцям дозволили використовувати їх проти російських атак на підступах. Росія зосереджується на балістичних ударах, поки Україна не має належного захисту, але це не виграшна стратегія для Кремля.

Це інтерв'ю було скорочено та виправлено для кращого розуміння аудиторією.