ЄС прискіпливо оцінюватиме антикорупційні реформи України під час переговорів про вступ, - аналітикиня Булана

Таку думку висловила аналітикиня українського центру європейської політики Олександра Булана у проєкті "Євроінтеграція" на Еспресо.

За її словами, після подій минулого року, коли в Україні відбувся відкат у сфері антикорупційної реформи, Брюссель став уважніше оцінювати перебіг реформ. 

"Він (ЄС, - ред.) буде прискіпливий, бо насправді Євросоюз уже стикнувся з нашою історією, яка була рік назад в липні, вона якраз відбулася минулого року, коли в нас був відкат стосовно антикорупційної реформи. І тепер, наскільки я розумію, після цього Євросоюз значно більш прискіпливо дивиться на ці речі", - сказала вона.

Олександра Булана пояснила, що ЄС переконався: реформи в Україні можуть розвиватися нерівномірно. 

"Тому що він побачив, що в Україні може бути таке, що реформи будуть рухатися нелінійно. Є прогрес, а ось тут може виникнути якась точка, яка не дуже сприяє подальшому прогресу. Тому він буде дивитися прискіпливо. Більше того, тут не тільки питання в Україні, як в такій, і в подіях, які були рік назад", - зазнаила вона.

Аналітикиня наголосила, що жорсткий підхід Брюсселя пояснюється не лише українським досвідом, а й уроками розширення ЄС за участю Болгарії та Румунії. 

"Це також досвід Євросоюзу, коли вони приймали Болгарію з Румунією, вони саме в сфері верховенства права і боротьби з корупцією дозволили, що: “Ви там деякі реформи не торкнетеся, але ви вступите, ви їх доробите”. І врешті-решт ось цей період, поки Румунія і Болгарія виробляли ці реформи в сфері верховенства права і боротьби з корупцією, розтягнувся на дуже багато років. Повторовий звіт був в 23-му році. І тому, було із-за цього таке роздратування і невдоволення, що ось ці такі важливі речі, бо все ж таки треба розуміти, що верховенство права і боротьба з корупцією, впливають на все. Наприклад, на розподіл європейських грошей, їх освоєння, наскільки це чесно робиться, чи немає там шахрайства, чи немає зловживань. Тому для Європейського Союзу це дуже важливо. І для дуже багатьох європейських країн це, в принципі, пріоритет", - зауважила вона.

За словами політологині, саме тому питання верховенства права та боротьби з корупцією є одним із ключових для Євросоюзу, адже воно безпосередньо впливає на використання коштів із бюджету ЄС.

Олександра Булана додала, що на відміну від окремих сфер, де можливі перехідні періоди, щодо реформ у сфері верховенства права Брюссель навряд чи погодиться на компроміси. 

"Тому саме ось на ці реформи будуть дивитися в першу чергу. І тут не буде ніяких перехідних періодів, і тут ми точно не зможемо політично домовитися, що ось якусь реформу ми відходимо на період наступний. Якщо, скажімо, в аграрній сфері, так, чи у сфері екології, це можливо. Можна дати фінансове обґрунтування, що тут там дуже дорого, треба багато інвестицій і більше часу, то як показує досвід інших країн, які вступали, то тут можливість відмовленості. В сфері верховенства права після досвіду Болгарії і Румунії, скоріш за все, ні", - підсумувала вона.

Що передувало

22 липня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт, прийнятий на засіданні Верховної Ради, деякі пункти якого обмежують повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та підпорядковують їхню діяльність генпрокурору. Дані в картці законопроєкту тричі змінювали: спочатку закон повернули з підписом президента, згодом помітка зникла, а за деякий час у картці знову зʼявився підпис Володимира Зеленського.

Після голосування у Верховній Раді тисячі українців у великих містах вийшли на мирні протести, вимагаючи накласти президентське вето на закон, що значно обмежує повноваження  антикорупційних органів.

Європейський Союз висловив серйозне занепокоєння ухваленням українського закону № 12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП. За словами речника Єврокомісії Ґійома Мерсьє, ці структури є ключовими для антикорупційних реформ і мають діяти автономно, щоб підтримувати довіру громадськості та просувати євроінтеграцію.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто звернулася до президента Зеленського з вимогою пояснень, наголошуючи на неприпустимості компромісу щодо принципів верховенства права — особливо у контексті кандидатства України в ЄС.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що втрата незалежності НАБУ є "серйозним кроком назад" та може підірвати шанси України на вступ до ЄС. Представники Франції та Німеччини також висловили занепокоєння, закликавши Київ переглянути закон і зберегти інституційні запобіжники незалежності цих органів.

24 липня нардепи зареєстрували в Раді свій законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ й САП.

Натомість Зеленський 24 липня погодив текст іншого законопроєкту, який зміцнить систему правопорядку й гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Цього ж дня згодом він вніс у Верховну Раду законопроєкт про посилення повноважень НАБУ й САП. У відомствах повідомили, що брали участь у розробці, законопроєкт відновлює всі процесуальні повноваження та гарантії.  

Антикорупційний комітет ВР і комітет з питань правоохоронної діяльності підтримали законопроєкт президента Володимира Зеленського щодо відновлення незалежності НАБУ й САП.

Верховна Рада України у четвер, 31 липня, проголосувала за законопроєкт №13533 про посилення повноважень НАБУ й САП, який ініціював президент України. Невдовзі Зеленський його підписав. Згодом закон опублікувало офіційне видання "Голос України".