Прорив у хірургії: гуманоїдні роботи вперше самостійно провели операцію

Дослідники Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше використали двох телеоперованих гуманоїдних роботів для проведення хірургічних операцій. Експеримент став першим доказом того, що такі роботи можуть у майбутньому допомагати лікарям і виконувати операції у віддалених регіонах, повідомляє MedicalXpress.

Під час доклінічних випробувань одна операція виконувалася командою, до складу якої входили гуманоїдний робот і хірург-асистент, а іншу повністю провели два роботи, що працювали разом. Обидві процедури — видалення жовчного міхура — виконали на великих неприматних ссавцях.

Автори дослідження, опублікованого в журналі Nature, вважають, що це перший крок до використання гуманоїдних роботів у звичайних операційних. Спочатку вони можуть виконувати роль асистентів, а згодом — проводити операції під дистанційним керуванням хірургів.

“Дистанційно керовані та автономні гуманоїдні роботи мають реальний потенціал для розширення доступу до життєво важливих хірургічних операцій, які інакше були б недоступні для пацієнтів. Це може допомогти подолати кризу в галузі охорони здоров’я не лише у США, а й у всьому світі”, — заявив один із керівників дослідження, професор електротехніки та комп'ютерної інженерії Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Майкл Іп.

На відміну від сучасних спеціалізованих роботизованих хірургічних систем, які займають багато місця, важать близько 800 кілограмів та потребують окремо обладнаних операційних, гуманоїдні роботи значно компактніші. Використані у дослідженні роботи Surgie мають зріст близько 1,5 метра та важать лише 27 кілограмів, що дозволяє легко використовувати їх навіть у невеликих медичних закладах або польових умовах.

“Ми були здивовані тим, наскільки добре Surgie інтегрувався в наш робочий простір і робочий процес”, — зазначив співавтор дослідження, ординатор загальної хірургії Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Нікіта Тарея.

Дистанційне керування роботом забезпечувало таку ж точність, як і сучасні спеціалізовані роботизовані хірургічні системи. Водночас дослідники визнають, що технологія ще потребує вдосконалення: під час операцій роботів доводилося кілька разів перекалібровувати, а самі процедури тривали довше через затримку між командами хірурга та рухами машини.

“Це коштує набагато дешевше і займає набагато менше місця в операційній. Тому його легко розгорнути будь-де — від сільських районів до поля бою і навіть у космосі”, — наголосив один із керівників роботи, доцент кафедри хірургії Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Шанлей Лю.

Команда також розглядає можливість використання роботів не лише для операцій. Завдяки гуманоїдній конструкції вони можуть приносити інструменти, допомагати персоналу під час процедур і виконувати інші фізичні завдання в операційній.

“Однією з наших цілей є розробка автономного хірургічного асистента. Багато громад стикаються з проблемою нестачі персоналу в хірургічній бригаді, що призводить до того, що пацієнти не отримують необхідного лікування. Наша мета — операційна майбутнього, де гуманоїдні роботи та люди працюватимуть пліч-о-пліч як єдина команда”, — підсумував Майкл Іп.

Раніше лікарня QEQM в Англії успішно впровадила роботизовану систему Hugo для проведення операцій з видалення раку кишківника. Система вартістю в кілька мільйонів доларів, оснащена чотирма маніпуляторами та 3D-візуалізацією, дозволила хірургам виконати втручання з максимальною точністю та меншою інвазивністю.