Штілерман пояснив, від чого залежить швидкість реалізації антибалістичного захисту FREYJA

Ракета-перехоплювач FP-7.x вже протестована, але процес інтеграції з іншими системами залежить від швидкості європейців.

Досягнуті між Україною та європейськими партнерами домовленості відкрили шлях до отримання українською оборонною компанією Fire Point технічної документації на різні складові майбутньої антибалістичної системи FREYJA, яка будуватиметься на базі української ракети-перехоплювача FP-7.x.  Але процес реалізації потребує часу. Від чого він залежить в інтерв'ю Liga.net розповів співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман. 

За його словами, європейці зрозуміли важливість реалізації антибалістичного проєкту. 

"Зараз у нас дуже швидко рухається весь бюрократичний апарат. Всі розуміють важливість цього проєкту. Там на розкачку пішов рік, але зараз – це ми біжимо. Вже підписані меморандуми з купою країн. Останній був підписаний міністрами оборони Німеччини та України. Це підстава, щоб нам почали передавати технічну документацію різних складових: радарів, головок самонаведення, даталінків. І щоб ми почали його інтегрувати у свій перехоплювач", - сказав Штілерман, додавши, що європейські компанії теж почали реагувати швидше. 

Головний конструктор Fire Point  наголосив, що ракета-перехоплювач, яку вони розробили, вже протестована на максимальних прискореннях та маневрах, які вона може виконувати для перехоплення балістики. 

"Далі – все залежить від швидкості інтеграції наших європейських партнерів", - пояснив Штілерман. 

За його словами, у процесі інтеграції усіх елементів системи може виникнути необхідність доопрацювань. 

"І доки ми не почнемо інтегруватись, ми нічого не можемо сказати. Доки у нас не буде доступу до технічної документації, ми не знаємо. Можлива виникне потреба якоїсь модернізації, або "допилювання" ГСН (головка самонаведення - ред.), або радара", - пояснив Штілерман. 

Водночас, за його словами, процес інтеграції може також загальмувати через такий фактор, як відпустки. 

"Але в нас через місяць настає пора відпусток. Я дуже-дуже-дуже хвилююсь, що все застопориться на цілий місяць", - зауважив Штілерман.

За його словами, в Європі досі до кінця не усвідомили необхідність змін в оборонній сфері перед викликами сучасної війни. 

"Вони не розуміють, що Україна – це така тонка межа, яка їх відділяє від руйнування. Тому що зараз російська армія і українська армія – це дві єдині армії у світі, які вміють воювати і мають досвід модернової війни. Якщо, не дай боже, щось трапиться з нами, Європою росіяни пройдуть, як ніж крізь масло, їм нічого не зможуть протиставити. І я коли бачу як Європа витрачає десятки мільярдів євро на купівлю танків, які ніколи не доїдуть і не зроблять постріл, що влучить у ворога на полі бою - це безглуздя", - сказав Штілерман.

Антибалістичний щит FREYJA

Україна ініціювала створення антибалістичної системи, до якої залучає європейських партнерів. Проєкт отримав назву FREYJA. Система протиракетної оборони будуватиметься на базі ракети-перехоплювачі FP-7.х від української компанії Fire Point.

Виробник розраховує, що вже до кінця 2026 року виготовити перші ракети-перехоплювачі, які вже пройшли випробування. Крім того, нещодавно Fire Point підписала меморандум про співпрацю з німецьким виробником радарів HENSOLDT. У межах проєкту компанія забезпечить систему високотехнологічними радарами TRML-4D, які використовуватимуться для виявлення та супроводу балістичних цілей.

Також система потребує, зокрема, інтеграції інфрачервоної головки самонаведення (IIR) та радіочастотної головки самонаведення (RF), яка дозволяє супроводжувати ціль за електромагнітним випромінюванням. Крім того, для розгортання повноцінної системи протиповітряного захисту потрібні, зокрема, система передачі даних від радара до ракети в режимі реального часу, а також центр командування та управління. Всі ці складові мають надати європейські компанії.