"Це дуже серйозна проблема": чи можна захистити українські АЗС від атак Росії

Росія активізувала повітряні удари по цивільних автозаправних станціях України, намагаючись помститися за атаки на російські нафтопереробні заводи.

Основний удар припадає на прифронтові райони, у зв'язку з чим пропонуються податкові пільги для операторів АЗС та легалізація мобільних паливних пунктів.

24 Канал констатує проблему та звернувся до воєнного експерта Павла Нарожного з питанням щодо варіантів її можливого розв'язання. Деталі – в нашому розборі.

Чому неможливо на 100% захистити всі українські АЗС

За словами Павла Нарожного, для мережі АЗС існують такі самі загрози, як і для інших об'єктів інфраструктури. На жаль, всі вони під прицілом ракет і дронів окупантів, які не роблять різниці між воєнними та цивільними цілями.

Особливо складною є ситуація з автозаправками поблизу лінії бойового зіткнення та в прикордонних регіонах.

Там ворог може застосовувати FPV-дрони, зокрема квадрокоптерного типу, дрони "Молнія", "Шахеди", а також керовані авіаційні бомби. Крім того, за можливості досягання цілі можуть використовувати артилерію,
– констатує проблему Павло Нарожний.

На думку експерта що захистити всю мережу автозаправних станцій від російських атак неможливо. Мова йде про зменшення шкоди та протидію ударам. Є окремі рішення, які можуть зменшити ризики, однак вони дорогі та не дають стовідсоткової гарантії.

Встановлення засобів радіоелектронної боротьби не розв'яже проблему повністю, адже вони захищають лише від окремих типів дронів. Водночас оптоволоконні FPV можуть подолати такий захист.

Схожа ситуація і з антидроновими сітками. Росіяни можуть використовувати кілька дронів: перший створює отвір у захисній конструкції, а другий завдає удару.

Якщо ми цю АЗС замотаємо в сітки, це означає, що ми захистимо її тільки від першого FPV. Такий захист не спрацює,
– пояснив він.

Рішення є, але воно занадто дороге

Одним із варіантів захисту проти російських атак на українські АЗС могли б бути системи ППО малого радіуса дії або автоматизовані турелі, які знищують повітряні цілі. Однак це дуже дорогі рішення.

Кожна така автоматизована чи напівавтоматизована турель буде коштувати 5 – 10 мільйонів гривень на одну АЗС. І це, знов-таки, не дає 100% захисту. Якоїсь відповіді, якоїсь чарівної таблетки, яка б розв'язала цю проблему, не існує, – говорить Павло Нарожний.

Крім того, такі системи не допоможуть проти керованих авіаційних бомб чи артилерійських ударів.

Нарожний додав, що попри атаки на цивільну паливну інфраструктуру, вони не матимуть прямого впливу на забезпечення української армії. Військо має окрему систему забезпечення пальним, яка не залежить від публічних автозаправок.

Для цього використовують власні бензовози, заправні станції та паливно-мастильні бази, тому знищення АЗС не зупинить роботу Сил оборони.

У кого більше можливостей відновити паливну систему

Павло Нарожний наголосив, що російські нафтопереробні заводи значною мірою залежали від іноземного обладнання та технологій.

Більшість модернізацій НПЗ у Росії проводили американські компанії, однак зараз через санкції Москва має проблеми з отриманням необхідних деталей.

Водночас в Україні основний акцент зараз роблять на відновленні АЗС, адже вони є значно простішими технологічно.

Що таке АЗС? Це під землею закопана ємність із нафтопродуктами й стоять насоси, які накачують це все. Це низькотехнологічно. І дуже просто купити запчастини для цих АЗС,
– пояснив військовий експерт.

Саме тому Україна має більше можливостей швидко відновлювати пошкоджені об'єкти паливної інфраструктури.