Українські ракети до Patriot: виробництво реально запустити за 9 місяців

Під час саміту НАТО в Анкарі Дональд Трамп пообіцяв Володимиру Зеленському, що Сполучені Штати нададуть Україні ліцензію на самостійне виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це стане величезною підмогою для відбиття російських балістичних ракет. У мирний час весь ланцюжок від погодження до власне виробництва зайняв би приблизно два роки. Але з огляду на критичну зацікавленість Києва та бюрократичне прискорення Вашингтона у цьому питанні, процес можна скоротити до 9 місяців. Коротко про - про всі подробиці цього процесу.

Українські ракети до Patriot будуть на 30-40% дешевшими

"Ми надамо вам ліцензію на виробництво Patriot. Виробляйте їх самі", - заявив Дональд Трамп. І з гумором додав, що тепер український президент не зможе скаржитися на недостатність постачання. Отже, що дає виробництво протиракет саме в Україні?

Перше і головне - це кардинально змінює формат військової допомоги, переводить Київ від прямої залежності від постачання союзників до оборонної автономії. Власні виробничі лінії дозволять Україні самостійно поповнювати критичний дефіцит протиракет. Зараз відсутність ракет-перехоплювачів залишає великі міста беззахисними перед балістичними ударами РФ.

Друге - США зобов'язуються не просто видати паперову ліцензію, а навчити українських фахівців найскладнішому процесу збирання високотехнологічних ракет типу PAC-2 та PAC-3.

Крім того, Київ перестає повністю залежати від внутрішніх політичних дебатів у Вашингтоні щодо виділення пакетів прямої фінансової та військової допомоги. Мета проєкту - вивести Україну на рівень, коли обсяги випуску ракет повністю покриватимуть поточні витрати ППО під час масованих обстрілів.

Та й не менш важливе - вартість таких ракет. Запуск ліцензійного виробництва в Україні вирішує дві головні фінансові проблеми. Перша – зниження собівартості. За рахунок локалізації - використання української електроенергії, сталі, робочої сили та збирання на підземних об'єктах - вартість однієї ракети може знизитися. Оригінальні ракети Patriot американського виробництва, що випускатимуться за ліцензією в Україні, стануть дешевшими приблизно на 30–40%. Водночас, власний аналог протиракети, що паралельно розробляється Україною, буде дешевшим за оригінал у 5 разів.

Скільки Україні їх потрібно

На даний момент у розпорядженні Повітряних сил ЗСУ, за відкритими джерелами, знаходиться приблизно від 7 до 9 батарей Patriot, що функціонують, і постачання нових поки не передбачається. 1 батарея Patriot зазвичай включає від 4 до 8 пускових пристроїв. Отже, у сумі Київ має в середньому приблизно 50 таких установок.

Для гарантованого ураження однієї складної балістичної або гіперзвукової цілі ("Кинджал", "Іскандер-М", "Циркон") розрахунок Patriot випускає мінімум 2 ракети-перехоплювачі. Відбиття однієї масованої атаки (наприклад, 10 балістичних ракет одночасно) потребує 20 протиракет. За умови, що такі атаки відбуваються 2-3 рази на місяць, а також враховуючи необхідність збивати інші цілі (крилаті ракети та авіацію РФ), мінімальна витрата України становить від 60 до 100 ракет Patriot на місяць лише для підтримки поточного рівня оборони.

Отже, 192 ракети потрібно мати прямо зараз у пускових установках на чергуванні. 576 ракет – це мінімальний необхідний запас у країні для безперебійної роботи систем. А 700–1200 ракет - реальна річна потреба України у витратних матеріалах за щоденної інтенсивності ударів РФ.

Для порівняння, весь світовий обсяг виробництва ракет PAC-3 MSE корпорацією Lockheed Martin становить 500–600 одиниць на рік (на всі країни світу). Саме тому поточної кількості ракет Україні ледве вистачає для відбиття ударів. А виробництво власних снарядів за ліцензією США - це єдиний спосіб не залишитися з "порожніми" системами Patriot у майбутньому.

Випуск ракет в Україні можна значно прискорити

Дональд Трамп окремо наголосив, що виробництво Patriot - «дуже складна річ». Локалізація займе тривалий час для узгодження ліцензії та налагодження ланцюжків постачання компонентів.

А розгортання виробництва всередині України вимагатиме найсуворішої таємності та потужного прикриття ППО, оскільки такі заводи стануть пріоритетною ціллю для Росії. До того ж виробник систем Patriot, компанія Raytheon, на момент заяви Трампа ще не був повністю введений в курс деталей. Та й підписання комерційних і міжурядових угод ще тільки у плані.

Тобто головна проблема - це час, якого катастрофічно не вистачає Україні. У мирний час терміни початку виробництва ракет Patriot в Україні склали б від 1,5 до 2 років для оригінальних американських моделей.

Під час війни, щоб максимально скоротити американську бюрократію та прискорити старт виробництва ракет в Україні, Києву необхідно відмовитись від класичної схеми «будівництва заводу з нуля всередині країни» та перейти до гібридного міжнародного консорціуму. Це дозволить зрізати терміни від 2 років до 6–9 місяців.

Строки виробництва можна скоротити більше ніж у два рази

Існує ще одна проблема - наявність у Києва реальних виробничих майданчиків для виробництва антиракет. Готових до негайного випуску оригінальних американських ракет Patriot заводів в Україні наразі немає. Адже системи Patriot - це вершина ракетних технологій США, і до заяви Дональда Трампа Вашингтон юридично забороняв передавати Україні креслення та обладнання для їхнього складання.

Але! Україна має свою потужну технічну та виробничу базу, яка дозволяє розгорнути таку збірку в найкоротші терміни. В Україні працюють державні та приватні КБ (такі як КБ «Промінь» та Південмаш), які десятиліттями виробляють власні складні ракетні комплекси («Нептун», «Вільха», ПТРК «Стугна»). Українські інженери вміють працювати з композитними матеріалами, твердим ракетним паливом та корпусами.

Крім цього, Україна вже уклала угоди та готує спільні підприємства з норвезькою компанією Kongsberg (для виробництва сотень ракет до систем NASAMS прямо в Україні) і німецьким оборонним концерном Rheinmetall. Інфраструктуру цих спільних проєктів можна адаптувати під американські стандарти.

«Викруткове складання» теж прискорить виробництво ракет

Також приватна українська компанія Fire Point повністю готова до випуску вітчизняної протиракети FP-7.X – спрощеного аналога Patriot. Виробничі потужності цієї компанії дозволяють запускати серійний випуск (по 3 ракети на день) вже із серпня 2026 року. Ракети накопичуватимуться на складах в очікуванні постачання імпортних теплових головок самонаведення.

Тобто Україні не потрібно будувати стіни заводів з нуля, але цехи необхідно модернізувати, завезти американські верстати та інтегрувати цифрові системи контролю безпеки США. І скоротити терміни запуску виробництва з 1,5–2 років до 6–9 місяців за екстреної «викруткової» схеми (коли готовий продукт збирається з повністю готових імпортних деталей, вузлів та агрегатів). Крім цього, Мінстратегпром України може укласти договори довгострокової оренди окремих цехів на польських заводах чи заводах концерну Rheinmetall/MBDA у Німеччині.

Таким чином, щоб поточні українські заводи змогли випустити саме ліцензійну американську ракету (наприклад, PAC-3), США мають передати специфічні верстати та обладнання для калібрування корпорацій Raytheon і Lockheed Martin. І готові вузли електроніки та ГСН (головки самонаведення), оскільки виробляти американські чіпи та радари hit-to-kill українська промисловість сьогодні технічно не може.

Думка експерта

Сергій Грабський, військовий аналітик:

- Скоротити максимально весь ланцюжок від отримання ліцензії до реального виробництва - до 9 місяців - цілком можливо. Головне – подолати бюрократію, причому не американську, а нашу. Виробник ракет до Patriot - Lockheed Martin, приватна американська компанія, яка заради прибутків просто не зацікавлена ​​в зайвих зволіканнях. А ось наших бюрократів треба бити «в хвіст і гриву», постійно підстьобуючи.

Крім цього, не варто скидати з рахунків і російську агентуру, яка працює у владних та дозвільних органах. Повірте, незважаючи на виявлення агентів, вони все ще є. І вони всіляко гальмуватимуть цей процес. А самі майданчики для виробництва цих ракет для їхньої безпеки можна за погодженням із союзниками перенести до тієї ж Польщі чи Німеччини на готові технологічні бази. Та й у нас вони є, старі - на кшталт «Південмашу» та КБ «Південне» - чи нові, які виробляють ті ж ракети «Фламінго».