Від "прибрати ТЦК" до "мобілізувати всіх чоловіків": які рішення пропонують після сутички у Львові

У Львові після конфлікту за участю військовослужбовців ТЦК відкрили кримінальні провадження, а посадовці розповіли нові деталі інциденту. За даними влади, у нападі брали участь близько 200 людей, серед яких було багато молоді та неповнолітніх.

Увечері 8 липня у Сихівському районі Львова сталася масштабна сутичка за участю військовослужбовців ТЦК та цивільних. У соцмережах поширили відео, на яких видно натовп, перекриту дорогу, пошкоджений автомобіль і штовханину. Спочатку в Telegram-каналах писали, що конфлікт нібито виник через мобілізацію 20-річного хлопця, однак пізніше у поліції та ТЦК уточнили: йшлося про чоловіка 1996 року народження.

За інформацією поліції, група оповіщення виявила 30-річного чоловіка, який порушив правила військового обліку та перебував у розшуку з 12 червня 2026 року. Під час спілкування з ним на місці почали збиратися місцеві мешканці, які, за версією правоохоронців, перешкоджали роботі групи оповіщення. Згодом людей стало більше, конфлікт загострився, а натовп заблокував автомобіль військовослужбовців.

Очевидці повідомляли, що люди перекрили дорогу, прокололи шини автомобіля, зняли бампер, а потім перевернули машину. На відео також чути крики "Ганьба". Міський голова Львова Андрій Садовий закликав мешканців зберігати спокій і наголосив, що обставини інциденту з'ясовуються.

9 липня у Львівській ОВА провели брифінг за участю представників обласного та районного ТЦК. Там заявили, що відео, які поширилися у соцмережах, не показують повної картини подій. За словами посадовців, конфлікт розвивався кілька годин і тривав до близько 3:00 ночі, тобто частково вже під час комендантської години.

Керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень заявив, що серед учасників сутички було багато молодих людей, зокрема неповнолітніх.

"Вчора було дуже багато неповнолітніх. Не всі були в адекватному стані. Вчора була більшість молодих людей. Були 15-17 років, середній вік — це школярі. Я бачив власними очима, більшість осіб — це були молоді люди, яким, напевно, треба драйв", — сказав він.

У ТЦК також пояснили, що інцидент стосувався одного військовозобов'язаного, а не двох людей, як раніше писали в мережі. За словами представників військкомату, після того, як чоловіка доставили до ТЦК, натовп оточив інший автомобіль із військовослужбовцями, почав його розхитувати, ламати та блокувати.

Начальник Сихівського РТЦК Борис Прицькових заявив, що військовослужбовці діяли стримано та в межах закону. За його словами, постраждалих військових після інциденту відправили до травмпункту, однак важких фізичних ушкоджень у них немає.

На брифінгу також прокоментували епізоди, які викликали найбільше обговорення в соцмережах: удар по голові одного з учасників конфлікту, постріл і поведінку поліції. Посадовці заявили, що ці фрагменти потребують оцінки в межах розслідування, а відео були поширені без повного контексту. Щодо пострілу представник ОВА сказав, що наслідків він не мав і назвав це "ексцесом". Дії поліції, яка не застосовувала силу під час сутички, в ОВА пояснили прагненням не допустити ще більшої ескалації.

Офіс генпрокурора повідомив, що у нападі на військовослужбовців ТЦК у Львові брали участь близько 200 осіб. Події кваліфікували за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, а також за ч. 2 ст. 345 — погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

Водночас у ТЦК та ОВА наголошують, що особи учасників інциденту встановлюють правоохоронці. Остаточну правову оцінку мають дати слідство і суд.

Бодікамери для всіх: чому відео з місця конфлікту не знімають головного питання

Військовий адвокат Роман Лихачов вважає, що одна з головних проблем у таких інцидентах — відсутність повної та об'єктивної фіксації дій усіх сторін. За його словами, після сутички у Львові ключове питання полягає не лише в тому, що саме потрапило на відео очевидців, а й у тому, чому військовослужбовці ТЦК не були забезпечені бодікамерами.

"Перше, що я бачу по цих процесах: військовослужбовці ТЦК повинні носити бодікамери. Я вже скільки разів це повторюю. Не просто уповноважені особи, а всі повинні носити. Ви бачили вчорашній конфлікт? Ви на комусь побачили бодікамеру? Я переглянув всі відео, на жодному не побачив бодікамер. Де бодікамери? У мене основне питання", — каже Фокусу Лихачов.

На його думку, бодікамери потрібні не лише для контролю за діями військовослужбовців, а й для їхнього ж захисту. Фіксація, пояснює адвокат, знижує рівень агресії з боку цивільних, бо людина розуміє, що її дії документуються. Водночас камера стримує і самого представника ТЦК від можливих порушень.

"Коли на людині бодікамера, навіть на поліцейському, це знижує агресивність будь-якої людини. Бо людина розуміє: мої дії вже фіксують. З іншої сторони, це не дає військовослужбовцю ТЦК теж якесь порушення робити. Тому наявність працюючих бодікамер повинна бути обов'язковою на всіх, не просто на уповноваженій особі, яка незрозуміло де стоїть, а всі інші військовослужбовці ТЦК роблять що хочуть без камери. Так не повинно бути", — наголошує експерт.

Лихачов додає, що бодікамери мають бути й в поліцейських, які супроводжують або перебувають поруч під час таких ситуацій. За його словами, правоохоронці не повинні відсторонюватися від конфлікту, коли насильство застосовує будь-яка зі сторін — чи військовослужбовець ТЦК, чи цивільна особа.

"Поліцейські повинні бути обов'язково і теж з бодікамерами. Поліцейські повинні не відвертатися, коли військовослужбовець ТЦК вчиняє насильство або навпаки цивільний вчиняє насильство, а об'єктивно розбирати цю ситуацію. Тобто у нас є працююче законодавство, його просто не застосовують. Хтось ухиляється від військової служби — є суд, є поліція для цього. Є три роки позбавлення волі реальні, причому людей відправляють в тюрму", — зазначає військовий адвокат.

За словами Лихачова, саме прозора фіксація могла б зняти частину суспільної напруги навколо таких інцидентів. У разі нападу на військовослужбовця бодікамера стала б доказом його версії подій. У разі неправомірних дій з боку ТЦК — навпаки, дала б підстави для відповідальності.

"Роздайте всім бодікамери, всім військовослужбовцям ТЦК, в першу чергу для їхнього захисту, щоб завтра вони могли чітко сказати, що дійсно на мене перший громадянин з ножем напав. Як йому завтра доказувати це? Роздайте ці бодікамери й гляньмо, спрацює воно в кращу сторону чи не спрацює", — вважає Лихачов.

Запит на справедливість і ризик зриву мобілізації: чому сутичка у Львові може мати ширші наслідки

За словами Романа Лихачова, інцидент у Львові показав не лише проблему конкретної сутички, а й загальну кризу довіри до мобілізаційних процесів. Особливо небезпечним він називає те, що серед учасників конфлікту було багато молоді, яка формує своє ставлення до ТЦК через відео в соцмережах.

"Те, що я вчора переглядав, там дуже багато молоді. Причому молоді, яка вчора умовно виходила на протест на підтримку НАБУ. А якщо вона так вийде на підтримку проти ТЦК, то це буде біда. З молоддю треба комунікувати, бо вони бачать оці всі ролики про силову мобілізацію. Я не скажу, що воно завжди відбувається отак з силою, але ми зайдемо в інтернет — цих роликів просто купа вже. Тобто є запит на справедливість", — каже Лихачов.

Він наголошує: якщо військовослужбовці ТЦК порушують закон, вони мають відповідати не формально і не шляхом переведення в бойові частини, а в межах адміністративної або кримінальної процедури. Водночас якщо цивільні трощать автомобілі, нападають на військовослужбовців або принижують їх, вони також мають бути притягнуті до відповідальності.

Окремо Лихачов звертає увагу на заклики дозволити ТЦК активніше застосовувати зброю. За його словами, військовослужбовці й так мають право застосовувати зброю у визначених законом випадках, однак у громадських місцях це може спричинити зворотну реакцію та ще більшу ескалацію.

"Оці заклики від військових дати ТЦК зброю застосовувати — та ТЦК і так може застосовувати зброю. Ми можемо прочитати статут, для цього дозволу не треба. Але в громадських місцях наскільки це доцільно буде? Застосовувати зброю — просто може бути зворотна реакція", — говорить він.

На думку експерта, одна з причин накопичення напруги — відсутність чесної комунікації з боку державних структур. Він каже, що не можна щоразу пояснювати конфлікти однаковою версією про напад цивільних без деталізації того, що саме передувало інциденту.

"Є запит на справедливість. Коли я постійно читаю, що під час заходів оповіщення військовослужбовці нічого протиправного не робили, а людина кинулася на них з ножем, я чесно в це не вірю, що людина йшла вулицею й вирішила з ножем кидатися на військовослужбовців. Бувають такі випадки, але це не може бути постійно. Треба розписати чесно, як воно є: військовослужбовець ТЦК застосував, наприклад, силу до людини. Це було правомірно чи неправомірно? На якій підставі?" — пояснює Лихачов.

Він також критикує ситуації, коли поліція фактично стоїть осторонь, тоді як саме правоохоронці мають оформлювати затримання, складати протоколи й діяти за законною процедурою.

"Я іноді бачу ролики, в яких поліція стоїть в стороні, а ТЦК крутить людей. Ну що це відбувається? Де протокол про затримання і все інше? Якщо військовослужбовець постійно порушує право і безкарно, у нього формується комплекс безкарності: значить, так можна робити", — каже адвокат.

За словами Лихачова, ТЦК опинилися в ролі заручників системи: саме на них покладено виконання мобілізаційних завдань, хоча частину функцій мали б виконувати інші органи влади, зокрема поліція.

"Насправді ТЦК виконує ту функцію мобілізації, яку повинні виконувати органи влади, поліція і все інше. А займаються чомусь цим ТЦК як заручники ситуації, яким певні показники скидають, і вони в безвиході: їм якось треба пресувати, щось робити", — зазначає він.

Лихачов вважає, що після львівського інциденту потрібне не лише покарання винних, а й об'єктивне розслідування та зрозуміла комунікація. Інакше, за його словами, подібні конфлікти можуть повторюватися, а ворожа пропаганда й надалі використовуватиме такі відео як доказ нібито спротиву мобілізації в Україні.

Без мобілізації: що треба зробити аби уникнути подібних ситуації

На думку адвоката, грубе оповіщення потрібно прибирати, а мобілізаційні процеси — повертати в законну процедуру. Якщо людина ухиляється від мобілізації, цим мають займатися поліція і суд, а не стихійні затримання на вулиці.

"Треба мобілізацію поставити на нормальні рейки. Грубе оповіщення прибрати. Ухиляється людина від мобілізації — є Кримінальний кодекс і поліція. Поліція зараз, щоб свій імідж не знижувати, відсторонилася від цього, і нехай військовослужбовці ТЦК займаються", — каже Лихачов.

Водночас адвокат попереджає: якщо напади на військовослужбовців ТЦК стануть системними, це може демотивувати людей працювати в ТЦК і в підсумку вдарити по мобілізації.

"Спілкуючись з військовослужбовцями, які стають обмежено придатними, коли я питаю: "Ви можете далі йти в ТЦК?", вони не хочуть іти в ТЦК. Такі випадки я знаю, і вони дійсно є. Загроза життю тут є? Є. Вчора я бачив, там і зривали одяг, і все інше, принижували. Це реально кримінальне діяння, вчинене щодо військовослужбовців", — зазначає він.

За словами Лихачова, нинішня модель може призвести до реального зриву мобілізації, якщо держава не змінить підхід до оповіщення, ролі поліції та відповідальності за порушення з обох боків.

"Є сили оборони, яким необхідне поповнення, і є ТЦК як заручник ситуації, у яких нема повноважень, але вони повинні виконувати. І силові затримання іноді проводять, і все інше. Це призведе просто до зриву мобілізації, до реального зриву мобілізації в кінцевому випадку. Такі тенденції ні до чого гарного не призведуть", — вважає військовий адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв також вважає, що нинішній підхід до мобілізації потребує зміни. За його словами, швидких рішень тут немає, але й чекати, поки суспільна напруга остаточно прорветься, не можна.

"Швидких виходів немає. Насильство при призові — всі через це проходили. Думаю, просто треба щось робити й не чекати, коли нарве і прорве", — каже Фокусу Леонтьєв.

На його думку, ключове питання — справедливість. Саме тому мобілізація має бути не вибірковою, а загальною.

"Мобілізовувати всіх. Це вимога справедливості. А бригади вже визначать, кого куди", — зазначає військовий адвокат.

Нагадуємо, Фокус забрав реакцію органі влади та активістів по напад на ТЦК у Львові: більшість — критикують дії хуліганів, але є й такі, які підтримують дії групи львів'ян.