"Восени випробуємо на Росії". Штілерман про українську балістику, ППО та "Орєшнік"

У росіян немає досвіду перехоплення балістики, і коли українські балістичні ракети полетять на них, швидко навчитись їх збивати не вийде, переконаний Денис Штілерман.

Коли українська балістика полетить на Москву, як сезон відпусток у Європі вплине на появу українських перехоплювачів російських ракет і наскільки критичною є залежність українських розробок від іноземних компонентів – інтерв’ю LIGA.net зі співзасновником і головним конструктором компанії Fire Point Денисом Штілерманом.

– Це дуже попсове питання, але воно цікавить кожного. Коли з’явиться українська балістика?

– Нас від її появи відділяє одне – випробування двигуна. Тільки ми випробуємо двигун, починаємо льотні іспити. Далі ми, як тільки ми побачимо, що ракета керована і вона робить те, що їй задає алгоритм, починаємо іспити на Росії. Все.

– А скільки це може по часу зайняти?

– Думаю, восени ми будемо вже там іспитувати, випробувати нашу ракету на Росії.

– Чи рахували ви приблизно, скільки можливо виробляти балістик на місяць?

– Добре, що у цій ракеті не буде тої проблеми, яку ми зловили у "Фламінго", коли ми дуже залежимо від зовнішньої регуляції імпорту турбореактивних двигунів. Ми недооцінили складність цього питання. Це наша була помилка.

Зараз ми йдемо двома шляхами. Ми вже навчилися працювати з бюрократією в США та Європі і достатньо швидко отримуємо дозволи на експорт. Найголовніше – ми розробляємо для "Фламінго" свій власний двигун. Вже розробили. Збираємо перші 10 тестових зразків і потім поступово перейдемо на свій власний двигун.

Тут у нас нема такого, все буде залежати від замовлення. Ми зразу, не чекаючи кодифікування чи грошей, за свій прибуток будуємо вже декілька виробництв, які будуть виробляти FP-9.

– Кому приготуватися після того, як українська балістика пройде своє випробування?

– Перше – це Москва. І якісь захищені їх військові підприємства. Я практично впевнений на 100%, що вони не зможуть її перехоплювати належним чином.

Коли дуже великий відсоток випущених ракет долітатиме по Москві, це, сподіваюсь, буде у них в головах якось відгукуватись.

У росіян немає досвіду перехоплення балістики. Так, вони будуть вчитись, але ми будемо вчитись значно скоріше. Будемо робити якісь антиппошні маневри. Спис завжди перемагає щит.

– Залежність від західних компонентів для нас критична?

– Так. І ми з цим боремось. Зараз є єдина частина у балістиці і у FP-5, яка не виробляється в Україні. Ми робимо свою роботу для того, щоб виготовляти цей прилад у нас у країні. Але це дуже високетехнологічне обладнання. Це потребуватиме часу.

– Не секрет, що ви працювали, зокрема, і в Росії. В чому відмінність сучасної української інженерної думки від російської?

– Є дуже велика різниця, як це було налаштовано у Радянському Союзі і як це викладалося у Росії. Спочатку треба все зробити на кресленнях, дуже уважно все прорахувати і потім через декілька років вийти і починати літати.

Зараз – інакше. Я дивлюсь на ракету С-300 і С-400 – і не бачу там рішень, які б спрощували її зборку, четвертий відсік – де там встановлені рулі – це настільки складна деталь, що неясно, навіщо вони його таким зробили. Ну, дуже багато питань, але саме головне – це що спочатку вони все роблять там на кресленнях, потім вони щось літають.

А зараз виграє той, хто швидше експериментує. NVP зробив, подивився, літає чи ні, і далі – починаєш на полі бою його випробовувати і нескінченно поліпшувати.

– Попри все ви називали "Іскандер" гарною ракетою.

– Ну, да. Вона ж влучає, вона літає. Достатньо швидко розгортається. Там дуже велика частина (наприклад – інерційно навігаційні системи) зроблена нашими фахівцями, які будували там завод для Росії. Дуже багато наших інженерів до неї доклали руку ще до початку війни, до 2014 року.

– Після кількох відео з прильотами "Орєшніка" ми стали до нього легше ставитися. Так і треба?

– Так. Ну, ми бачили, який в "Орєшніку" гіроскоп стоїть. Мені було б соромно цей гіроскоп кудись у свою ракету поставити, бо ця ракета ніколи нікуди не влучить. Ми бачили, що вони запустили два "Орєшніка" по Києву. Один із них десь під Донецьком кудись влучив, і там Путін вивчав, як цеглини там розляглися. Інший – влучив кудись під Білою Церквою у гаражі.

– Скажіть, наскільки у проєкті FREYJA зацікавлені зараз партнери? Ви казали, що її можна зробити швидко і зробити її дешевшою, ніж той самий Patriot.

– Зараз у нас дуже швидко рухається весь бюрократичний апарат. Там на розкачку пішов рік, але зараз – це ми біжимо. Вже підписані меморандуми з купою країн. Останній був підписаний міністрами оборони Німеччини та України. Це підстава, щоб нам почали передавати технічну документацію різних складових: радарів, головок самонаведення, даталінків. І щоб ми почали його інтегрувати в свій перехоплювач.

Компанії теж почали дуже швидко реагувати як для європейських компаній. Але в нас через місяць настає пора відпусток. Я дуже-дуже-дуже хвилююсь, що все заступориться на цілий місяць.

– Чекайте. Відпустки вплинуть на створення антибалістики?

– Да. Європейці живуть у такому явищі. Вони не розуміють, що Україна – це така тонка межа, яка їх відділяє від руйнування. Тому що зараз російська армія і українська армія – це дві єдині армії у світі, які вміють воювати і мають досвід модернової війни. Якщо, не дай боже, щось трапиться з нами, Європою росіяни пройдуть, як ніж крізь масло, їм нічого не зможуть протиставити.

– Все ж таки, чи можемо ми щодо FREYJA зробити прогноз, схожий до того, як ми говорили про балістику?

– Якщо в балістиці все залежить від нас і від ходу випробувань, то тут, на превеликий жаль, ракету-перехоплювач ми вже протестували на максимальних прискореннях, на максимальних маневрах, які вона може виконувати під час перехоплення балістики. Далі – все залежить від швидкості інтеграції наших європейських партнерів.

– На якому етапі ми могли би сказати, що потенційно можемо перехоплювати за допомогою цієї системи ті самі "Кинджали"?

– Треба дивитися. Ну, "Кинджали", мабуть, немає сенсу перехоплювати, тому що вони нікуди не влучають. Ми бачимо, що вони в аеродром на Старконі не можуть влучити, а там такий достатньо великий аеродром.

Проти "Іскандерів" це достатньо повільна ракета, і все буде залежати від ГСНу та від радарів. І доки ми не почнемо інтегруватись, ми нічого не можемо сказати. Доки у нас не буде доступу до технічної документації, ми не знаємо.

Повне відео інтервʼю співзасновника і головного конструктора компанії Fire Point Дениса Штілермана дивіться на YouTube-каналі LIGA.net.