Азовське море стало новим фронтом: як удари по танкерам РФ змінюють правила війни

Сили безпілотних систем (СБС) Збройних Сил України провели масштабну чотириденну операцію, завдавши нищівного удару по військовій та логістичній інфраструктурі ворога в Криму та в акваторії Азовського моря. Про це повідомив командувач СБС Роберт "Мадьяр" Бровді.

Головним досягненням операції став розгром російського "тіньового флоту", повідомив командувач СБС. За останні 96 годин українські безпілотники вразили 35 танкерів, суховантажів та спеціальних плавзасобів, які перевозили паливо та сировину в обхід міжнародних обмежень. Усі атаковані судна офіційно ідентифіковано, і вони перебувають під міжнародними санкціями. Масштабні удари були чітко скоординовані Центром глибинного ураження Сил безпілотних систем ЗСУ.

Українські атаки на російську морську логістику — це логічний і болючий удар в умовах скорочення нафтопереробки та гострого дефіциту палива, особливо в анексованому Криму. Сили безпілотних систем та інші підрозділи ЗСУ вже фактично взяли під вогневий контроль сухопутні коридори постачання півострова і мають технічні можливості перерізати й морські шляхи.

Наприкінці червня Путін оцінював щомісячну потребу Криму в паливі у 70 тисяч тонн і обіцяв забезпечити півострів, збільшивши поставки як суходолом, так і морем. Російські танкери в Азовському морі, які зазнали атаки ЗСУ, могли перевозити приблизно вдвічі більший обсяг палива.

Якщо інформація Роберта Бровді відповідає дійсності, то масштаб одноразових втрат, яких зазнав російський флот, видається колосальним, підкреслює автор. В історії російського флоту траплялися й трагічніші випадки та більші збитки, але 25 великотоннажних суден за чотири дні — це безпрецедентний випадок.

Серйозні проблеми в Росії після українських атак виникнуть взимку

Збитки, яких зазнали російський флот та економіка, не оприлюднюються. Однак у російських ЗМІ з'явилися цікаві дані: "Комерсант" з посиланням на Мінфін повідомив, що в червні бюджет РФ вперше з початку 2026 року виконано з профіцитом. Доходи склали 3,84 трлн рублів, видатки — 3,56 трлн, профіцит — 280 млрд. Накопичений дефіцит з початку року скоротився з 6 до 5,7 трлн рублів — з 2,6% до 2,5% ВВП, що все ще перевищує річний план у 1,6% ВВП.

Стабілізація відбулася завдяки зростанню нафтогазових доходів на тлі високих цін на нафту, спричинених конфліктом на Близькому Сході. Середня ціна на нафту марки Urals у першому півріччі становила близько 67,9 долара при закладених у бюджеті 59 доларах. Ціни знижувалися після розблокування Ормузької протоки, але на тлі загострення відносин між Іраном і США знову пішли вгору.

Діяльність безпілотних систем є штатним завданням військового підрозділу, так само як і обстріли НПЗ. Цей напрямок пов'язаний з ударами по економіці Російської Федерації, незалежно від її доходів від продажу нафти, підкреслює в коментарі Фокусу економічний експерт Олег Пендзин. Більше того, Дональд Трамп активно підтримує удари по російських НПЗ, оскільки це збільшує доходи американських нафтових компаній. США зараз стали найбільшим продавцем нафтопродуктів у світі.

"Що стосується доходів Росії, не варто перебільшувати значення додаткового грошового потоку. На сьогодні прямий дефіцит бюджету становить 6,2 трлн рублів — це близько 70 млрд доларів станом на кінець червня. У бюджеті було закладено 3,7 трлн рублів — близько 40 млрд доларів. За умови високої ціни на нафту марки Urals щомісяця Росія додатково отримувала 6–7 млрд доларів до бюджету. Якщо говорити про дефіцит, то це лише близько 10% від його загального обсягу. Додаткові кошти надходять, але вони не є визначальними", — зазначив економіст.

Було цікаве дослідження шведської розвідки, представлене керівником цього відомства в Брюсселі. У ньому наведено розрахунок: щоб виправити ситуацію, Росії необхідно, щоб ціна на нафту сорту Urals перевищувала 100 доларів за барель протягом щонайменше року. Насправді ціна становить 66–67 доларів за барель. Тому на даний момент нічого критичного не відбувається.

Атаки на "тіньовий флот" приносять іншу користь. Україна атакує судна, що перевозять паливо, дефіцит якого утворився після ударів по НПЗ. Зараз Росія вперше з 90-х років оголосила про заборону експорту дизельного палива. Китай офіційно відмовився продавати Росії нафтопродукти, оскільки у Китаї на 30% недозавантажені потужності з переробки через відсутність сировини на світовому ринку. Таким чином, у Росії дійсно серйозні проблеми.

"Є два важливі моменти. Перший: Путін перебуває в інформаційному вакуумі, і йому байдуже до цих проблем. Другий: російські еліти, особливо регіональні, почали активно обговорювати цю ситуацію. На місцях виникають серйозні проблеми, і якщо не забезпечити віддалені регіони мінімальним обсягом товарів першої необхідності, взимку це може призвести до серйозних соціальних наслідків. Російський бунт є стихійним і некерованим. І навіть додатковий грошовий потік від продажу нафти не рятує ситуацію", — підкреслює економіст.

Удари по "тіньовому флоту" не надто лякають РФ

Безумовно, атаки на танкери мають велике медійне значення і лише частково — економічне, вважає політолог Андрій Золотарьов. Такі дії справляють враження на партнерів — ніхто не буде вкладати кошти у збиткове підприємство, а удари по "тіньовому флоту" — це додатковий аргумент на користь того, що кошти, які виділяються Україні, використовуються ефективно й дають результат. Однак у нас це сприймають майже як вирішальний етап, хоча для російської економіки це не є довгостроковою проблемою.

"У Криму поки що зберігатиметься дефіцит палива, але з часом ситуація налагодиться. Наприклад, 250 тисяч тонн бензину надійде з Індії від компанії "Рейлайанс" у Мумбаї — найбільшого нафтопереробного заводу. Дешева російська нафта перетворюється на дорогий індійський бензин, який поїде назад до Росії", — каже Фокусу політолог.

"Тіньовий флот" продовжуватиме існувати, хоча й з певними проблемами. І не лише в Азовському морі, а й у Балтійському. Чи допоможуть партнери боротися з ним у Балтійському морі — це питання до них залишається відкритим, поки що це поодинокі випадки перехоплення. Але не варто забувати, нагадує політолог, що європейці закупили у Росії вуглеводнів приблизно на 200 млрд доларів.

"Якщо конфлікт в Ормузькій протоці поновиться і її знову перекриють, Росія знову опиниться у виграші. На війну Кремлю поки що вистачає. Тож поки що ані санкції, ані удари кардинально не впливають на ситуацію", — зазначив Золотарьов.

Як пише Financial Times, судна російського "тіньового флоту" почали масово уникати британських і французьких територіальних вод після низки затримань з боку влади цих країн. Це спричиняє додаткові витрати для РФ, а як наслідок — скорочує доходи від продажу вуглеводнів.

А колишній глава "Роскосмосу", російський сенатор Дмитро Рогозін запропонував оснастити вибуховими пристроями всі танкери, що використовуються для перевезення нафтопродуктів. На його думку, вибух на судні має відбуватися у разі відхилення танкера від маршруту та примусового його заходу в чужий порт. Таким чином російський політик прокоментував наказ прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера перехопити нафтовий танкер, пов’язаний з Росією, під час спроби пройти через протоку Ла-Манш.