Куди зникли «Богдани»? Який транспорт купує Київ під час війни і хто на тепер цьому заробляє

Попри повномасштабну війну Київ продовжує оновлювати парк комунального громадського транспорту.

За останні роки муніципальний перевізник «Київпастранс» закупив десятки нових автобусів, трамваїв і тролейбусів за кошти міжнародних кредитів, міського бюджету та за власні надходження КП «Київпастрансу». Загальна вартість закупівель обчислюється мільярдами гривень.

Великі тендери традиційно привертають увагу громадськості. Окремі з них супроводжувалися дискусіями щодо вартості рухомого складу, рівня конкуренції та доцільності таких витрат під час війни.

«Главком» з'ясував, який транспорт купувала столична влада з початку повномасштабного вторгнення, скільки коштували ця техніка, хто постачав нові вагони, автобуси й тролейбуси і куди зникли гравці, які заправляли балом на цьому ринку до великої війни.

Який транспорт купує Київ

У відповіді на запит «Главкома» КП «Київпастранс» повідомило, що впродовж 2022–2026 років отримувало нові автобуси, трамваї та тролейбуси в межах кількох великих закупівель. 

Наймасштабнішим проєктом стало оновлення автобусного парку за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). У 2025–2026 роках на маршрути вийшли 85 низькопідлогових автобусів Isuzu Citiport 12 турецького виробництва. Загальна вартість закупівлі разом із супутніми послугами склала 18,6 млн євро. 

Ще раніше, у межах того самого проєкту ЄІБ, столиця отримала 19 низькопідлогових трамваїв К1Т306 виробництва одеської компанії «Татра-Юг», які були поставлені протягом 2022–2023 років. Загальна сума контракту становила 24,9 млн євро. Крім того, ще один трамвай за цим контрактом надійшов до Києва у 2021 році. 

Окремо у 2025 році місто закупило ще вісім таких трамваїв, але вже за кошти столичного бюджету. Обійшовся цей транспорт Києву в 768,9 млн грн. 

На початку 2026 року «Київпастранс» підписав ще один великий контракт – на постачання 16 нових низькопідлогових тролейбусів PTS T12309. Сума закупівлі становить 303,5 млн грн. Половина електротранспорту уже працює на маршрутах у столиці, решта мають вийти найближчим часом, зазначили у комунальному підприємстві.  

Турецькі тролейбуси за рекордною ціною

Із тролейбусами історія інша – гучніша. Контракт на 16 нових низькопідлогових тролейбусів PTS T12309 із броварським ТОВ «Політехносервіс» став першим поповненням тролейбусного парку Києва з початку повномасштабного вторгнення: попередній новий тролейбус місто отримувало ще в січні 2021 року, тобто за п'ять років до цього.

«Київпастранс» оголосив тендер 15 січня 2026 року, очікувана вартість закупівлі становила 306,3 млн грн. Конкуренцію «Політехносервісу» склало лише ТОВ «Бас Мотор» – виробник тролейбусів «Богдан», яке запропонувало 306,33 млн грн.

«Політехносервіс» дав пропозицію в 306,24 млн грн, тобто дешевшу всього лише на 90 тис. грн, і саме з ним «Київпастранс» підписав договір 26 січня 2026 року. У перерахунку на одиницю це 19,14 млн грн, або близько $444 тис. за тролейбус.

Уже за кілька днів після оприлюднення інформації про тендер журналісти звернули увагу на динаміку цін цієї моделі при закупівлях. Той самий тролейбус PTS T12309 інші українські міста купували дешевше: Чернівці у грудні 2025 року – по 18,44 млн грн ($436 тис.) за одиницю, у квітні 2025-го – по 16,33 млн грн ($395 тис.), а восени 2022 року – і зовсім по 10,32–10,78 млн грн ($282–295 тис.). Тобто в доларовому еквіваленті вартість моделі за неповні чотири роки війни зросла приблизно в півтора раза, і саме київська закупівля виявилася найдорожчою серед усіх.

Засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов публічно заявив, що не зміг знайти на ринку жодного попереднього прикладу закупівлі цієї моделі тролейбуса за настільки високою ціною – усі відомі йому контракти на постачання PTS T12309 коштували дешевше за київський.

Після цих публікацій Державна аудиторська служба провела моніторинг закупівлі. Аудитори з'ясували, що на момент формування очікуваної вартості тендеру «Київпастранс» уже мав на руках комерційну пропозицію від майбутнього переможця торгів – і ця пропозиція була на 171,2 тис. грн дешевшою за одиницю, ніж ціна, яка згодом виявилася у підписаному договорі. За підрахунками служби, можлива переплата на всю партію з 16 машин могла становити 2,74 млн грн.

Реагуючи на висновки моніторингу, 3 березня 2026 року «Київпастранс» підписав із «Політехносервісом» додаткову угоду, знизивши суму контракту саме на цю різницю – до 303,5 млн грн. Ця, уже скоригована, сума й фігурує у відповіді підприємства на запит «Главкома».

Перші вісім тролейбусів цієї партії вийшли на маршрути Києва 22 червня 2026 року. Решта машин, за словами мера Віталія Кличка, очікуються до кінця липня 2026 року.

Сам тролейбус не є повністю українським виробом. PTS T12309 побудований на базі кузова, який виготовляє турецька компанія Ulaşım İç ve Dış Ticaret A.Ş. під брендом Akia, тоді як систему керування розробив уже сам «Політехносервіс». Локалізація виробництва становить 37%. Тролейбус обладнаний автономним ходом на відстань до 1 км – це дозволяє йому рухатися певний час навіть без контактної мережі, що особливо актуально на випадок відключень електроенергії.

Згідно з даними YouControl, ТОВ «Політехносервіс» зареєстроване в Києві у 2009 році, нині має юридичну адресу в Броварах Київської області.

Власники компанії – Юрій Бомбандьоров, який раніше очолював інженерну службу самого «Київпастрансу», та Костянтин Ворушилін, у 2014-2019 роках директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Керівник компанії – Микола Кугут. До 2025 року співзасновником також значився громадянин Чехії Мілослав Черни, власник ремонтної компанії Kvazar Plus, s.r.o. 

Найцікавішою персоною у цьому списку є Ворушилін. Це давній топменеджер Петра Порошенка. У часи його президентства Костянтин Ворушилін керував важливим фінансовим органом – Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. До слова, саме на період 2014-2019 років припав найбільший «банкопад» в Україні: Нацбанк вивів з ринку близько сотні неплатоспроможних банків.

Після залишення державної служби у липні 2019 року пан Ворушилін повернувся у бізнес. У середині листопада 2021 року він долучився до ТОВ «Політехносервіс» і одразу став співвласником компанії. Що цікаво: суттєвий досвід управління транспортними фірмами підприємець набув у бізнес-імперії п’ятого президента Петра Порошенка. З директора департаменту бізнесу легкових автомобілів корпорації «Богдан» Костянтин Ворушилін виріс до віцепрезидента цього холдингу. Також він багато років перебував на посаді голови наглядової ради Міжнародного інвестиційного банку (кінцевий бенефіціар – Петро Порошенку).

Крім того, у грудні 2022-го Ворушилін вклався у столичну ТОВ «Інвестиційне джерело», яка спеціалізується на наданні в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Він став співвласником, вніс до статутного капіталу фірми 2,2 млн грн. Бізнес-партнером Ворушиліна є Денис Козлітін, який володіє радіостанцією «Радіо П'ятниця». Вона нещодавно отримала бронь від мобілізації. До речі, контактний номер радійників повністю співпадає номером телефону ТОВ «Інвестиційне джерело».

За даними аналітичної системи Clarity Project, з моменту запуску системи Prozorro «Політехносервіс» уклав державних і комунальних контрактів на загальну суму 1,3 млрд грн – усього 254 договорів. Серед найбільших замовників компанії – саме «Київпастранс» і КП «Вінницька транспортна компанія». Крім нинішнього тролейбусного контракту, «Київпастранс» у 2023 році вже замовляв у «Політехносервісу» запчастини для тролейбусів на 1,43 млн грн.

Важлива ремарка. До вторгнення РФ, а особливо у часи президентства Петра Порошенка корпорація «Богдан Моторс» була ключовим постачальником автотранспорту на замовлення столичної влади. Наприклад, у мережі збереглися інформаційні повідомлення за 2021 рік, у яких мер Віталій Кличко інспектує новенькі тролейбуси «Богдан» та їх розхвалює.

Однак прибутковий автобізнес, за яким стояли Петро Порошенко та колишній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський (попереднє прізвище Свинарчук; нині у розшуку за запитом НАБУ), «лопнув». У червні 2022 року збанкрутував «Автоскладальний завод №1 «Богдан Моторс»; «з молотка» пішли цехи цього підприємства.

За даними аналітичної системи YouControl, у червні 2026 року припинила свою діяльність і сама автомобільна компанія «Богдан Моторс».

Кому дісталися найбільші підряди «Київпастрансу»

Одеська компанія «Татра-Юг» – фактично монопольний постачальник низькопідлогових трамваїв для української столиці. Саме вона виготовила всі 20 вагонів К1Т306, отриманих Києвом за програмою ЄІБ у 2021–2023 роках, і саме вона ж поставила ще вісім таких самих трамваїв у 2025 році – вже за кошти міського бюджету.

Цю партію 2025 року «Київпастранс» замовляв у два етапи. За даними Prozorro, перший договір – на п'ять трисекційних вагонів К1Т306 за 480,5 млн грн – підприємство уклало у листопаді 2024 року. Другий – ще на три такі самі трамваї – у лютому 2025-го, за 288,3 млн грн, тобто по 96,11 млн грн (приблизно $2,3 млн) за одиницю. Обидві партії трамваїв 2024–2025 років випуску мають довжину 27 метрів, одну кабіну, чотири двостулкові двері, 67 сидінь, пандус і місце для колісного крісла, а також кондиціонер, опалення, систему відеоспостереження та автономний хід на 1,5 км.

В обох випадках тендери відбулися фактично без конкуренції – інші учасники на торги просто не подавалися. Кваліфікаційна вимога була одна: наявність аналогічного договору на поставку нових трамвайних вагонів, укладеного протягом 2017–2024 років. Такий досвід на українському ринку має тільки «Татра-Юг». «Київпастранс» купував трамваї компанії ще до війни. У 2018 році перевізник підписав договір з виробником на 10 трамвайних вагонів вартістю 428,8 млн грн. Крім того, комунальне підприємство купує у компанії деталі до транспорту. У 2025 році «Київпастранс» також оголошувало окремий тендер на запчастини для трамваїв цього виробника вартістю 14,2 млн грн.

За даними YouControl, компанія зареєстрована в Одесі, статутний капітал становить 20 млн грн. Власники – Валентина Коваль та ТОВ «УкрАгроСоюз», частки в якому належать Інессі, Вадиму та Анатолію Кердіварам. Останній також очолює саму «Татра-Юг». 

Модель К1Т випускається компанією з 2020 року на основі більш ранньої лінійки К-1, яку «Татра-Юг» виробляє ще з 2001 року, – це, своєю чергою, розвиток вагона Tatra T6B5, спроєктованого в 1983 році. За даними виробника, локалізація випуску моделі К1Т306 становить 73%.

Публічних претензій до ціни цієї закупівлі не було. Для порівняння: у 2022 році Таллінн замовляв польські трисекційні трамваї Pesa Twist довжиною 29 метрів приблизно по $2,29–2,38 млн за одиницю. Ціна київських вагонів «Татра-Юг» опинилася в тому самому діапазоні – попри відсутність конкурентного тиску на тендері.

Кароліна Терещенко, «Главком»