Не мілітаризація, а самозахист. Як команда «Гальту» вибудовує довіру між військовими, цивільними та майбутнім поколінням

Поширення мілітарної культури має бути спрямоване на підготовку суспільства до оборони та розвитку громадянської відповідальності, а не на виховання культу війни. Про це «Детектору медіа» розповіли комунікаційний менеджер мілітарного простору «Гальт» Ігор Філіппов і проєктна менеджерка «Гальту» Катерина Нелюбова.

Уже третій рік команда створює простір для діалогу між військовими та цивільними, проводить лекції, вишколи та в рамках проєкту «Майбутнє покоління» навчає старшокласників навичок, які можуть урятувати життя.

Як з’явився «Гальт»

Мілітарний простір «Гальт» від Zagoriy Foundation утворився 2023 року — як відповідь на конкретний запит: щоб військові та ветерани могли зустрічатися в Києві не на заправках і в кафе, а в більш комфортному місці. Нині це один із небагатьох майданчиків у столиці, де представники різних підрозділів спілкуються між собою та з цивільними в неформальній обстановці.

Комунікаційний менеджер «Гальту» Ігор Філіппов розповів, що ця ідея виникла у засновника спільноти PSDinfo Дениса «Квебека», який і звернувся до співзасновниці Zagoriy Foundation Катерини Загорій із пропозицією створити такий простір. На початку «Гальт» функціонував винятково для військових і ветеранів, проте згодом стало очевидно, що і цивільні хочуть долучатися до спільноти.

«Ми побачили, що є запит цивільних — мати контакт із військовими, з ветеранами, спілкуватися з ними, не отримуючи інформацію чисто з ютубу, з новин, із соціальних мереж, а зустрічатися з ними в такій неформальній обстановці», — пояснює Ігор Філіппов.

Ігор Філіппов

Принципова відмінність «Гальту» від подібних майданчиків — його незалежність від конкретного підрозділу.

«Сьогодні можна поспілкуватися з “Азовом” у форматі події хорунжої служби, завтра — з Силами спеціальних операцій, зі Sword Group 3-го полку ССО. В інший момент приходять на події з Силами безпілотних систем, і таким чином у них є вибір», — каже він.

За його словами, мети впливати на рекрутинг немає. Однак непрямий ефект — очевидний: «Від трьох до п’яти людей, які ходять регулярно в “Гальт”, за місяць можуть долучитися до війська. Ми зацікавлені в поширенні мілітарної культури, в долученні до неї людей. Але якщо люди шляхом знайомства з “Гальтом” долучаються до війська — це додатковий плюс до нашої роботи».

У «Гальті» вважають, що поділ суспільства на цивільних і військових — багато в чому нав’язаний російськими інформаційними операціями — розсипається в реальному спілкуванні. Навіть якщо вже існують різні досвіди проживання війни, згуртувати суспільство, знайти взаємодопомогу і порозуміння — можливо.

Катерина Нелюбова

«Іноді буває таке, що цивільний заходить у “Гальт” посеред білого дня — попрацювати, політати на симуляторі. І в цей час заходить військовий зробити те саме або просто випити кави, зустрітися з кимось. І може зав’язатися діалог: хтось думає про мобілізацію, ставить питання. Люди абсолютно незнайомі — один військовий, один цивільний — і вони просто поспілкувались: той порадив, куди піти, що робити, а що не робити. Це прекрасно уживається», — каже проєктна менеджерка «Гальту» Катерина Нелюбова.

До кінця 2025 року простір остаточно трансформувався у повноцінний подієвий майданчик: тут проходять лекції, кінопокази, рекрутингові події, воркшопи з БПЛА, заняття з домедичної допомоги, зокрема і для підлітків.

Проєкт «Майбутнє покоління» — це не мілітаризація дітей, а курс самозахисту

«Майбутнє покоління» — практичне навчання для дітей у межах оновленого шкільного предмета «захист України». Проєкт реалізується у співпраці з МОН — «Гальт» підписав із міністерством відповідний меморандум, а до навчання залучені представники 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ, Сил безпілотних систем, PSD.info, викладачі демократичної школи «Майбутні» й інші.

Програма орієнтована на учнів 10—11 класів і фокусується на пʼяти основних напрямках: домедична допомога, вогнева підготовка, кібербезпека й OSINT, БПЛА, громадянська відповідальність.

Керування БПЛА

Катерина Нелюбова розповіла, як виник цей напрямок: «До нас торік навесні звернулися вчителі двох шкіл і запитали, чи “Гальт” якось може допомогти й посприяти в реалізації практичних навчань. Тому що це очевидно для всіх — і це навіть не про вчителя “захисту України”, це просто людське: одна людина не може бути компетентною з дуже різних дисциплін. Захист України — це і про кібербезпеку, ІПСО, це і про домедичку, і про новітні технології, і про вогневу підготовку, і загалом про те, як працюють і функціонують Сили оборони».

У «Гальті» на запит відгукнулися охоче: простір має власну партнерську базу й матеріально-технічні ресурси для проведення різноманітних навчань. Торік навесні запустили пілот зі школами Київщини — на 130 учнів і два предмети: домедична допомога та керування БПЛА. За рік програма виросла з двох шкіл до чотирьох — Київ і область. Загалом навчання вже пройшли 322 учні.

Накладання турнікету

«У нас такий фреймворк — ми працюємо зі школами саме в рамках дисципліни “захист України”. Ми не перекриваємо і не конкуруємо зі шкільною програмою, ми трошечки доповнюємо і підсилюємо саме практичне навчання», — пояснює Нелюбова.

Щодо можливих упереджень вона підкреслює, що цей курс не про мілітаризацію дітей, а про цивільний захист. Один із наочних випадків стався вже наступного дня після занять із домедичної допомоги — за кілька метрів від школи впав шахед. На щастя, ніхто не постраждав, але саме тоді стала очевидною практична цінність програми.

«Діти, які пройшли домедичку за день до того, були більш упевнені загалом у своїх діях. Вони питали вчителя про турнікети й інші необхідні речі. І вони проговорювали з учителями сценарій того, як їм діяти в різних ситуаціях: якщо зараз трапиться те, то ми зараз будемо робити це. Тобто у них було трошки менше страху», — розповіла вона.

За словами Катерини Нелюбової, за тиждень після занять із домедичної допомоги одна дівчина стала свідком ДТП, не розгубилась і діяла за протоколом до приїзду швидкої, що допомогло постраждалій людині. Хлопці, які відвідували «Гальт», змінювали рішення виїжджати за кордон і починали думати про вступ до медичного університету, щоб стати бойовими медиками.

Стрільби

З часом проєкт розширився — до домедичної допомоги й БПЛА додалися безпека поводження зі зброєю та робота в інтерактивному тирі, кібербезпека під час війни та громадянська відповідальність. Заняття з кібербезпеки охоплюють OSINT, російські ІПСО, гібридну війну — розуміння того, як працює держава-агресорка, які є ризики в інтернеті та як від них захиститися. Громадянська відповідальність подається в інтерактивному форматі: учні грають у гру держави, а після — рефлексують і разом приходять до висновків про те, як функціонує держава, навіщо їй свідомі громадяни і яка роль кожного в її розвитку. Курс із БПЛА передбачає польоти на симуляторах, керування дронами та базову інженерію, а вогнева підготовка — правила безпечного поводження зі зброєю, стрільбу в інтерактивному тирі на тренажері Matador.

Безпека поводження зі зброєю

Особливо захоплює учнів практична частина з OSINT. «Діти розбирали кілька прикладів із російського боку — наприклад, як за п’ятисекундним відео, де нічого особливого немає: стіна, телевізор, звичайна кімната — можна знайти конкретну адресу, конкретне місто, вікно, звідки це знято. Я насправді не думала, що таке взагалі можливо, а можливо і не таке», — каже Нелюбова.

Практичні заняття

Окрема й болісна тема — вербування підлітків, зокрема дуже неочевидними способами через стримінгові або ігрові платформи. Учні розбирають, як спецслужби можуть діяти через геймерські спільноти: використовувати відомі акаунти блогерів — зламані або куплені — щоб непомітно впливати на аудиторію через уже сформовану репутацію й довіру підписників. Принагідно в програмі говорять і про штучний інтелект — як окремий блок він не виділений, але про його вплив також згадують у контексті методів спецслужб і схем шахрайства.

Лекції військовослужбовців

Окрема й принципова деталь програми, каже Катерина Нелюбова, — це склад викладачів: «Абсолютно всі інструктори й лектори — це чинні військові або ветерани. І це дуже важлива компонента цієї програми, тому що це можливість дітей поспілкуватися з ними. Ми побачили, що ці люди слугують певними рольовими моделями для дітей.

У нас також викладали вчителі демократичної школи “Майбутні”, експерти якої якраз і були долучені до оновлення програми “Захисту України” разом із МОН. І ми громадянський блок реалізовували з ними».

Бібліотека «Гальту»

У «Гальті» відкриті до того, щоб ділитися досвідом: напрацюваннями, інсайтами і «ґулями», набитими під час запуску проєкту. За словами Нелюбової, подібну програму можна реалізовувати в будь-якій громаді в регіонах — там, де є громадські організації, ветерани, підтримка громадського сектора.

Формат занять насичений і зосереджений на практиці: діти приїжджають чотири рази, щоразу на повний день — із ранку до 16:00.

«Жодна людина за чотири дні не може повністю освоїти ані БПЛА, ані домедичку, адже її треба практикувати. За один день неможливо вивчити щось, але за один день у підлітків виникає до цього інтерес», — каже Нелюбова.

Саме в цьому й полягає головна мета — не дати вичерпні знання, а зробити перший комфортний дотик до теми. Ефект помічають і шкільні вчителі: після занять у «Гальті» учні на уроках «захисту України» стають помітно активнішими — більше включаються і більше цікавляться.

Навчання дітей самообороні — внесок у майбутнє країни

У «Гальті» спростовують стереотип про «аморфних підлітків», яким нічого не треба. Катерина Нелюбова пояснює, що багато школярів знаходять у просторі багато однодумців і прикладів для наслідування.

За її словами, програма «Майбутнє покоління» виявилася корисною і для самих військових.

«Я бачу, що вони теж надихаються спілкуванням з цими дітьми. Вони побачили приклад цих підлітків, а не “іпсошку” і те, що в усіх “інтернетах” діти сидять, бухають і говорять російською. Це також якийсь позитивний елемент. У нас тут дуже класні позитивні історії», — каже Нелюбова.

Учасниця тренінгів

Водночас у «Гальті» не ідеалізують ситуацію: системна робота з суспільством — завдання держави. Але, за словами менеджерки, є речі, які не змінюються десятиліттями. У просторі проводять лекції про столітню війну — і паралелі між різними етапами української історії та сьогоденням очевидні. «Нічого не змінюється. Якщо війни починалися сто років тому, у 2014 році, у 2022-му. І чому, якщо воно було вже три рази, воно не трапиться вчетверте?» — риторично запитує Нелюбова.

Росія не припиняє воєнізовану риторику щодо України та продовжує готувати молодь до наступних воєн. Активна мілітаризація відбувається як на російських, так і на окупованих українських територіях.

Учасники занять на полігоні

Але між цим і програмою «Гальту» є принципова різниця, пояснює Ігор Філіппов: «Коли бачимо мілітаризацію дітей у Росії, то це завжди про те, щоб показати, які вони сильні та що вони готові до нападу. У нас — ми говоримо про самозахист. Україна не веде загарбницьких воєн, вона фактично постійно обороняється. І навчитися оборонятися, захищати себе й близьких — це фактично сьогодні є обов’язком кожного. Тому це не мілітаризація, а скоріше набуття навичок самозахисту».

Катерина Нелюбова підкреслює, що у «Гальті» проговорюють цю відмінність з усіма освітянами, з батьками, на будь-яких зустрічах, де презентується цей проєкт.

«Я дуже хочу, щоб дітям це не знадобилось. Але якби хтось у свій час розумів, як вилетіти мавіком з Ірпеня або з Бучі — це б уже комусь врятувало життя», — підсумувала менеджерка.

Фото: «Гальт»