Reuters розкрив деталі виробництва ракет Patriot для України

Нові ракети-перехоплювачі Patriot, обіцянку виробляти які дав президент США Дональд Трамп, найімовірніше, спочатку виготовлятимуть у Німеччині або іншій безпечній європейській країні. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Reuters.

Де розмістять виробництво

Готові вироби планують перенести безпосередньо в Україну лише після завершення війни. Заява Трампа, зроблена в середу під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, стала важливим сигналом підтримки й засвідчила суттєве покращення відносин між лідерами після їхнього конфлікту в Білому домі в лютому 2025 року. Водночас сам Трамп визнав, що ще не обговорював це питання з виробниками Patriot – компаніями Lockheed Martin та Raytheon.

Скільки часу це займе

Експерти попереджають: запуск такого виробництва може зайняти щонайменше рік. До того часу Україна, ймовірно, й надалі відчуватиме гострий дефіцит ракет-перехоплювачів і буде змушена визначати, які об'єкти захищати насамперед, поки Росія продовжує масовані удари по містах та енергетичній інфраструктурі. Цього місяця українські сили змогли збити лише чотири із 54 балістичних ракет, випущених Росією.

«У короткостроковій перспективі вплив буде дуже обмеженим. Я був би дуже здивований, якби виробництво запустили менш ніж за 12 місяців. Насправді, думаю, це займе значно більше часу», – заявив експерт із ракетних технологій Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гоффман. Для порівняння Reuters наводить приклад Німеччини: у 2024 році Raytheon домовилася з європейською компанією MBDA про виробництво ракет GEM-T для систем Patriot PAC-2 на німецьких підприємствах, однак перші поставки очікуються лише на початку 2027 року.

Наскільки великий дефіцит

За оцінками експертів, Росія щороку виробляє щонайменше 700–800 балістичних ракет «Іскандер» та гіперзвукових «Кинджалів». Для гарантованого перехоплення однієї балістичної ракети зазвичай потрібно три ракети Patriot – отже, Україні необхідно приблизно 2400 перехоплювачів на рік, якщо темпи російського виробництва залишаться нинішніми. Минулого року Lockheed Martin виготовила трохи більше 600 ракет PAC-3, а до 2030 року компанія планує довести випуск приблизно до 2000 одиниць на рік. Навіть якщо виробництво запустять в Україні, за оцінкою Гоффмана, підприємство зможе випускати лише 200–300 ракет щорічно: «Досягти необхідних обсягів буде дуже складно, якщо взагалі можливо».

Альтернативи Patriot

Зеленський наголосив, що Україні потрібен і «план Б»: «Єдиний правильний варіант – знайти альтернативу PAC-3», – заявив президент. Одним із можливих рішень може стати європейський проєкт Freya, який розробляє українська компанія Fire Point: компанія веде переговори з європейськими виробниками щодо інтеграції радарів, систем наведення та головок самонаведення й сподівається до кінця року створити дешевшу альтернативу Patriot. «Проєкт Freya – дуже ризикована ставка. Але якщо він спрацює, результат буде величезним», – вважає експерт Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI) Джек Вотлінг. За його словами, перспективною альтернативою також може стати модернізована система SAMP/T NG, яку розробляє консорціум Eurosam за участю MBDA та Thales – Зеленський розраховує найближчим часом отримати ці комплекси від Франції.

Що каже український експерт

Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов (позивний «Флеш») підтвердив, що у світових ЗМІ вже з'явилися перші аналітичні матеріали про виробництво ракет Patriot в Україні. За його словами, ніхто не сумнівається в технічних і організаційних можливостях України налагодити таке виробництво – основні застереження стосуються тривалого циклу виготовлення окремих компонентів підрядниками (12–24 місяці) та обмежених обсягів випуску ключових вузлів у світі, зокрема РЛС від Boeing і двигуна від L3Harris. Пентагон уже підписав контракти на збільшення випуску, однак реальні терміни їх виконання поки незрозумілі.

«Я розбирав ракети PAC від Patriot після відстрілу, бачив, з чого і як вони зібрані, і можу з упевненістю сказати: ми зможемо налагодити їхнє виробництво за ліцензією США. Найкраща новина. Головне, щоб процес розпочався якомога швидше», – написав Бескрестнов у Telegram. За його словами, разом із ліцензією передаються всі технологічні карти виробничих процесів, проводиться навчання фахівців і надаються контакти постачальників, а до України приїдуть консультанти. «Єдина проблема – час. Усе це може затягнутися на рік і більше. Назвати терміни навіть приблизно неможливо, оскільки ми не знаємо, скільки часу знадобиться субпідрядникам на виготовлення різних вузлів», – резюмував радник.