The Telegraph пояснило, чому Крим став головним болем Кремля

Владімір Путін колись заявив, що Крим є для Росії таким самим святим місцем, як Храмова гора для юдеїв і мусульман.
Це було у 2014 році, після незаконної анексії півострова — першого кроку у війні Росії проти України та поштовху до нової хвилі російського націоналізму під гаслом «Крим наш». Про це пише репортерка Антонія Ленгфорд у статті для The Telegraph.

Тоді величезні натовпи на Красній площі в Москві із захватом скандували ім'я президента, святкуючи повернення території до «рідної гавані».

Однак через дванадцять років найбільше завоювання Путіна перетворилося на його найбільший тягар.

Українська кампанія із застосуванням ударних безпілотників середньої дальності, спрямована на ізоляцію Криму з повітря, суші та моря, фактично паралізувала логістичні маршрути, якими забезпечувалося російське угруповання на півдні. У результаті півострів дедалі більше стає непридатним для життя навіть для тих росіян, які вважали його своєю улюбленою чорноморською Рив'єрою.

Спочатку українські безпілотники почали бити по сухопутному коридору та залізничних шляхах, що з'єднують Крим із Росією. Згодом під ударами опинилися об'єкти інфраструктури, нафтопереробні заводи, електростанції та системи протиповітряної оборони.

Цього тижня атаки перекинулися й на танкери так званого «тіньового флоту». Було уражено 76 суден, які намагалися перевозити паливо через Азовське море.

«Крим ізолюють дрони. Найближчим часом півострів стане островом. Для росіян справжнє пекло лише починається», — заявив минулого місяця міністр оборони України Михайло Федоров.

Його слова виявилися пророчими.

Черги на контрольно-пропускних пунктах розтягнулися майже на 15 кілометрів, оскільки туристи та місцеві жителі масово залишають півострів.

Через різке зростання витрат на ведення бізнесу та дефіцит пального російські підприємства почали масово закриватися. На півострові навіть запровадили режим надзвичайної ситуації.

Протягом більшої частини тижня в Криму тривали масштабні відключення електроенергії. Гостро бракує води, а в окремих районах її подають лише одну годину на добу. Україна заявляє, що лише з 1 по 8 липня було уражено 50 енергетичних об'єктів.

Торік близько семи мільйонів російських туристів принесли місцевій економіці приблизно 45 мільйонів фунтів стерлінгів, однак тепер колись жваві курортні вулиці спорожніли.

Цього туристичного сезону було скасовано майже 79% бронювань готелів. На кожні дві нові заявки припадає десять відмов.

Україна також активізувала удари щонайменше по шести ключових мостах у Криму, серед яких Чонгарський міст і переправа біля Генічеська, а також по важливих логістичних маршрутах, зокрема автомагістралі Р-280 «Новоросія» завдовжки близько 630 кілометрів, яка з'єднує Ростовську область із Кримом. Супутникові знімки також свідчать про значні пошкодження берегового нафтового терміналав порту Керчі.

Російська влада була змушена повністю припинити продаж пального приватним особам.

Паливна криза вже торкнулася щонайменше 78 із 83 федеральних регіонів Росії, підрахували аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Крім того, дефіцит пального посилюється завдяки українським далекобійним ударам. За даними Сил безпілотних систем України, у 2026 році їхня кількість зросла на 1150%.

У самій Росії дефіцит пального призвів до напруженої ситуації на автозаправках. Влада була змушена залучити поліцію та Росгвардію, щоб контролювати довгі черги, запобігати сутичкам і стримувати розвиток чорного ринку пального.

Водночас у Криму сформувалася паралельна система продажу бензину. Через месенджер Telegram, а також онлайн-платформи Ozon, Wildberries та Avito продавці пропонують нелегальну доставку пального безпосередньо автомобілістам. Ціни сягають 5 доларів за літр.

Жителька Севастополя, найбільшого міста Криму, розповіла The Telegraph: «Світло вимикають і вмикають фактично коли заманеться. Іноді дуже довго його майже немає».

Жінка попросила не називати її ім'я з міркувань безпеки.

За її словами, через постійні перебої з електропостачанням магазини або взагалі зачиняються, або приймають лише готівку. Через це людям доводиться долати великі відстані до найближчого працюючого банкомата, хоча громадський транспорт майже не ходить, а автомобілі часто залишаються без пального.

«Ми всі намагаємося допомагати один одному й обмінюємося інформацією», — сказала вона.

Інший мешканець Севастополя повідомив російському виданню «Важные истории»: «Тут усі пересуваються пішки. Автомобілів стало значно менше, багато хто пересів на велосипеди та самокати».

У Telegram один із невдоволених жителів написав під дописом призначеного Росією чиновника:
«Щоночі в Керчі обстріли та пошкодження будинків, але в новинах про це навіть не згадують. Страх став частиною повсякденного життя».

Росія використовує Крим як плацдарм для запуску ракет по Україні та як ключовий інструмент контролю над Чорним морем.
Україна ж розраховує, що ізоляція півострова послабить російське угруповання на півдні та створить додатковий стратегічний тиск на цей військовий вузол.

Аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний заявив, що вже є докази того, що українські удари «впливають на здатність росіян використовувати Крим як головний форпост окупації та основну військову базу на півдні». Він повідомив The Telegraph, що Україна застосовує аналогічну асиметричну стратегію ведення війни і на східному, і на північному напрямках фронту, що значно сповільнило темпи російського наступу.

«На оперативно-стратегічному рівні все це впливає на здатність Росії проводити наступальні операції безпосередньо на лінії зіткнення», — сказав він.

«Наприклад, можна спостерігати скорочення розриву в інтенсивності артилерійського вогню. Пів року тому співвідношення становило 2,4 до 1 на користь росіян, а зараз — 1,6 до 1. На це вплинули як українські удари по російських складах поблизу фронту, так і логістичні труднощі з доставкою боєприпасів на російські позиції».

Окрім суто військового ефекту, Україна також прагне підірвати довіру російського суспільства до війни, яку веде Кремль.
Після анексії Криму у 2014 році рейтинг схвалення Владіміра Путіна зріс майже до 86%, тоді як перед цим він опускався до 62% — найнижчого показника з 2000 року.

Тепер, згідно з опитуванням, оприлюдненим цього місяця, рівень його підтримки становить 66%. Київ розраховує змусити росіян поставити під сумнів здатність Кремля захистити Крим від українських ударів, навіть попри заяви Москви про перевагу Росії на полі бою.

Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що кампанія середніх за дальністю ударів, яка, ймовірно, стане найважливішим розвитком війни цього року, стала можливою завдяки технологічному прориву у сфері безпілотників.

Цього тижня він повідомив, що кількість успішних ударів на середні та великі відстані у червні майже подвоїлася, після того як у період із лютого по травень вона вже зросла вчетверо.

Тривалий час величезна територія між активною лінією фронту та глибоким російським тилом фактично залишалася недосяжною для українських сил.

Безпілотники малої дальності могли діяти лише поблизу лінії зіткнення, тоді як далекобійні системи використовувалися для ударів по стратегічних цілях далеко в тилу.

У результаті залишалася смуга завширшки приблизно 200 кілометрів, де російські війська могли майже безперешкодно перекидати особовий склад, техніку та боєприпаси.

Тепер ситуація кардинально змінилася.

Україна налагодила масове виробництво безпілотників середньої дальності, використовуючи відносно дешеві матеріали — деревину, пінополістирол та деталі, надруковані на 3D-принтерах.

Їх також обладнали терміналами Starlink, що збільшило дальність польоту та зробило їх менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби.

Найважливішим технологічним проривом стало широке використання автономного наведення на основі штучного інтелекту.
Під час завершальної фази польоту такі безпілотники можуть діяти повністю самостійно, без радіозв'язку з оператором. Завдяки цьому вони стають практично невразливими для засобів радіоелектронної боротьби, які Росія використовує для розриву зв'язку між дроном та пілотом.

Більшість українських підрозділів, що здійснюють удари на середні дистанції, використовують безпілотники Hornet із системами штучного інтелекту американської компанії Perennial Autonomy.

Водночас українські військові активно застосовують і власні розробки з автономним наведенням — Darts, Bulava та RAM-2X.
Журналісти The Telegraph побували на полігоні поблизу Львова, де українська компанія NORDA Dynamics випробовує свої безпілотники.

Компанія розробляє автономні системи навігації, стабілізації та наведення, зокрема длядронів Darts.

Під час демонстрації оператор спочатку керував літаком вручну, здійснюючи точні маневри, після чого одним натисканням перемикача передав управління системі машинного зору. Після цього безпілотник самостійно захопив ціль та впевнено прискорився до неї.

Генеральний директор NORDA Dynamics Назар Бігун назвав автономне наведення «критично важливим» для ударів середньої дальності.

«Останнім часом наші військові почали використовувати Starlink для зв'язку з дронами, але сигнал може затримуватися на одну-дві секунди. Тобто пілот бачить картинку, яка була актуальною дві секунди тому. Саме тому автономне наведення дозволяє влучати в ціль навіть за такої затримки. Це дуже логічне рішення проблем, пов'язаних із радіоелектронною боротьбою, обмеженням радіогоризонту та недостатнім досвідом операторів», — пояснив він.

NORDA Dynamics стала одним із піонерів автономних систем ще у 2024 році.

Відтоді компанія поставила на фронт майже 70 тисяч модулів, співпрацюючи приблизно з 200 військовими підрозділами.
Роман Делімарський, який відповідає за інтеграцію автономних систем у різні моделі безпілотників, вважає, що зараз Україна отримала перевагу над Росією саме у сфері ударів середньої дальності.

«Ми досягли моменту, коли всі фактори склалися на нашу користь», — сказав він.

За його словами, зараз збіглися одразу кілька ключових умов:

• достатнє фінансування;
• виробничі можливості;
• підготовка операторів, яка також раніше була вузьким місцем.

Саме тому, зазначив Делімарський, останні успіхи дають йому більше оптимізму щодо ситуації на фронті.

«Щоранку ми бачимо хороші новини», — сказав він.

Подібної думки дотримуються й українські посадовці. Президент України Володимир Зеленський цього тижня заявив в інтерв'ю Financial Times, що «битва за небо» визначить, хто зрештою переможе у війні.

«Якщо ви зупиняєте ворога на полі бою, якщо зупиняєте війну на суші, якщо позбавляєте його панування на морі... тоді наступним полем битви стає небо», — сказав Зеленський.

«Ми вже перейшли у повітряний вимір війни. І в небі ми вже є конкурентоспроможними».

Втім, Назар Бігун застерігає, що технологічна перевага України може бути тимчасовою.

На його думку, Росії може знадобитися лише кілька місяців, щоб знайти ефективні засоби протидії українським безпілотникам середньої дальності — наприклад, шляхом масштабування підрозділів перехоплення або створення автономних дронів-перехоплювачів.

«Це завжди боротьба меча і щита», — підсумував він.