Жиголо та альфонс: чи є українські відповідники? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Поговоримо сьогодні про словосполуки «за замовчуванням», «за умовчанням», «за промовчанням» і подібні. І «замовчування», і «замовчання», і «умовчання», і «промовчання» за тлумачним словником означають одне й те саме: те, що лишилося навмисно недоговореним, неповідомленим, прихованим. У контексті термінології це значення зовсім невідповідне. Фактично «за замовчуванням» – це «за приховуванням». Ми поцупили його в росіян, а варто було одразу перекладати з англійської (by default). 

Варіантів заміни я нарахувала аж сім. Отже, налаштунки можуть бути:

• початкові;
• первинні;
• базові; 
• стандартні;
• основні; 
• типові; 
• усталені.

Можна використовувати слова «стандартно» і «стандартні». Приклади з інструкції:  

За замовчуванням виріб працює як точка доступу Wi-Fi. / Стандартно виріб працює як точка доступу Wi-Fi.

Деякі пульти керування можуть працювати лише з параметрами за замовчуванням RS-485. / Деякі пульти керування можуть працювати лише зі стандартними параметрами RS-485.

Або заголовок у Microsoft: 

Встановлення значень за промовчанням для полів і елементів керування. / Встановлення стандартних значень для полів і елементів керування. 

Однак багато інженерів та програмістів одностайно висловлюються за «початкові» або «базові» налаштунки, адже «стандартно» – це відповідно до затверджених стандартів (ДСТУ, ISO). By default не означає посилання на стандарти, бо обʼєкти / параметри / процеси можуть не бути стандартизовані, тож називати їх «стандартними» юридично неправильно. Але в кожному конкретному випадку треба вибирати, як краще сказати. Якщо це сфера, яка не регламентується стандартами, то можна використовувати й «стандартно» – юридичних наслідків не настане. У машинобудуванні ж, наприклад, казати «призначаємо стандартні поля допусків» не можна, бо там усі поля допусків стандартні.

Професор Олександр Пономарів пропонував «усталені» та «як усталено». Але я як філологиня-редакторка (тобто практикую, а не тільки теоретизую), все ж не можу заплющувати очі на узус (активний слововжиток). «За замовчуванням» давно прижилося, навіть попри скалькованість та звукову тавтологію «за-за». «За умовчанням» звучить акуратніше, але є повним дублетом російського «умолчания». Варіантів заміни чимало, але технарі просять дати спокій словосполуці «за замовчуванням» як узвичаєній, зручній та функціональній.

• 1 •

Олена Сингаєвська: Пані Ольго, добрий день. Колись, ще в 90-х, до професора Пономарева мовну рубрику на ВВС вів філолог Володимир Романець, теж нині покійний. Прочитала в нього досить суперечливу річ і хочу, щоб ви її прокоментували: «Пішов було зі мною до – ... тут ужито форми давноминулого часу, але вжито неправильно. Давноминулий час утворюється з форми минулого часу основного дієслова та дієслова «бути». Дієслово «бути» обов’язково узгоджується в роді з головним дієсловом: «Пішов був зі мною до…», а не «Пішов було зі мною до…» Є ще описова форма з частками «було», «бувало». Описової форми доцільно вживати там, де мовиться про повторюваність дії, і тоді дієслово «бути» відіграє роль вставки і виділяється комами, наприклад: «Я не раз, було (бувало), приходив до нього». Отже, моє запитання: чому пан Романець частку «було» називає вставним словом?

Частка «було» комами не відокремлюється: «Ви, діточки, не скучайте за братиком, – почала було мати, та голос ввірвавсь і замер» (Марко Вовчок). Слово «було» («бувало») може виступати вставним, а не часткою, і тоді комами відокремлюється: «Було, роблю що, чи гуляю, чи Богу молюся» (Т. Шевченко). Це розрізнення подає словник. У СУМ-20 до слова «бути» 13-те значення – «тільки було, у знач. част. Уживається при дієсловах мин. ч. для вираження дії, яка почалася, але не здійснилася» і 14-те значення – «тільки було, у знач. вставн. сл. Уживається при вираженні нерегулярно повторюваної дії у знач. часом, іноді». Тобто пан Романець помилково ототожнив частку «було» зі вставним слово «було». Це різні одиниці у складі речення. Дякую за вашу допитливість. 

А ще Володимир Романець був затятим прескриптивістом: забороняв уживати «знаходитись» у значенні «перебувати / розміщуватися / розташовуватися» (до речі, він вважав, що розташувати можна тільки тимчасово і тільки людей), «продовжуватися» замість «тривати» (а замість «продовжився» треба «тривнув»?), «займатися» не у значенні «спалахувати» (цікаво, як би він замінив «займатися спортом», бо «займатися бізнесом» радив замінювати на «працювати в ділянці бізнесу»), «розібратися» закликав уживати у значенні «роздягтися», а не «осягнути», і ще багато подібних речей. Пан Романець пише: «Дієслово «зустрічатися» має далеко вужче значення, ніж російське «встречаться». Його треба вживати тільки там, де справді йдеться про зустріч когось із кимось. Дієслово «знаходитись» має в українській мові далеко вужче значення, ніж у російській дієслово «находиться», і його вживають тоді, коли щось шукають і воно справді знаходиться». Даруйте, а хто звузив ці значення? Пересічні мовці – точно ні. Не треба каструвати мову.

• 2 •

Анатолій Саган: Як передати «рубящий удар (помах)» (в оригіналі scything; треба для батальної сцени)? «Рубальний» не пропонувати. Чи можна викрутитися активним дієприкметником теперішнього часу? 

«Рубальний» і не пропоную, бо це той, що призначений для рубання (рубальний ніж, станок тощо). До речі, «рубаючий удар ногою» офіційно називається «діагональний удар ногою». Цей варіант і оберіть.

• 3 •

Володимир Семиволос: Чи є якась різниця між словами «обирати» і «вибирати»?

Обрати й вибрати (тобто віддати перевагу комусь чи чомусь) можна як Президента чи депутата (ходимо на вибори, а не на обори), так і пальто чи яблука. А от у «вибрати» є додаткове значення «витягати» (наприклад, вибирати камінці з гречки). Щоправда, кажемо «обранець» і «обранка», а не «вибранець» і «вибранка». Так усталилося.

• 4 •

Наталія Короленко: Це правда, що «покінчив життя самогубством» – калька з російської?

Як і «втратив свідомість» замість «знепритомнів». Авжеж, краще замість дослівного перекладу російського «покончил жизнь самоубийством» ужити «скоїв самогубство», «наклав на себе руки», «вкоротив собі віку», «заподіяв собі смерть».

• 5 •

Віталій Ейсмонт: Якщо «маскулінатив», тоді чому не «фемінатив», а «фемінітив»?

Правильно і фемінітив, і фемінатив. Фемінітив – це щось середнє між nomina feminina (лат. «іменник жіночого роду») і nomina feminativa (новолатинський термін, утворений за аналогією до інших термінів на -ativus, що означає саме іменники на позначення осіб жіночої статі – назви професій, посад, соціальних ролей). «Фемінатив» звучить науково грамотніше, але у слововжитку трапляється значно рідше.

• 6 •

Тимофій Воробйов: Ви наводили синоніми до слова «бабій». А чи є український синонім слову «жиголо» або «альфонс»?

«Жиголо» і «альфонс» так і залишаються. Перше слово – запозичення з італійської (gigolò), друге – з французької (від пʼєси Дюма «Monsieur Alphonse»). Щоправда, у словнику Кримського є «купований коханець». А якщо не просто коханець, а одружується зі старою багатою жінкою, то він «бабин смик» (словник Грінченка).

• 7 •

Олексій Суботенко: Як українською перекласти «навскидку» і «понарошку»? 

«Навскидь» і «не насправжки». 

• 8 •

Анатолій Васильєв: Добрий день. Чи можете пояснити, чому різко українські лікарі почали «знечулювати», а не «знеболювати»? Звідки прийшло те «знечулення»?

З Польщі (znieczulenie). У ГРАКу «знечулення» трапляється вшестеро рідше, ніж «знеболення». СУМ-20, щоправда, фіксує «знечулити», і означає воно «позбавляти чутливості, відчуття болю; анестезувати, знеболювати». Раджу уникати як росіянізму «обезболювати» (до речі, теж потрапив у СУМ-20), так і полонізму «знечулювати». Вживаймо «знеболювати». Анестезіологи доводять, що знечулення – це наркоз, тобто загальна анестезія, а знеболення – це аналгезія. Однак усіх цих розрізнень не фіксує тлумачний словник. Там анестезія, знеболення та знечулення ототожнюються: знечу́лювати, юю, юєш, недок., знечу́лити, лю, лиш; наказ. сп. знечу́ль; док., кого, що. 1. вет., мед. Позбавляти чутливості, відчуття болю; анестезувати, знеболювати.

• 9 •

Сергій Осадчук: Як вам слово «положництво» замість «акушерство»? Це нібито неологізм акушера-гінеколога Сергія Бакшеєва. Він пише: «Я є лікарем вищої категорії з положництва та жінкознавства». 

По-перше, на слово «положництво» натрапляємо ще у Грушевського: «…на медицині – катедру положництва, з огляду на потреби львівської школи повитух, далі – катедру описової анатомії, лікарської хімії й гігієни» («Листи з-над Полтави», 1899). По-друге, не знаю, що таке жінкознавство, але воно в будь-якому разі не має зводитися до гінекології. Що ж до доцільності вживання слів «положництво» і «повитуха», то не вважаю, що вони в сучасному науковому світі можуть замінити «акушерство» і «акушерку».

• 10 •

Олександр Скоробагач: Як ви ставитеся до слова «бервуха» і як його відмінювати? Користуватися «бервухами»?

Якщо ідеться про переклад російського «беруши» (від «берегите уши»), то «бервуха» – це чиста калька. Мені вона не подобається, але якщо обирати між «бервухами» та «затичками для вух», то будь-яка людина обере коротше слово. До речі, «бервуха» бачу в багатьох інтернет-магазинах.

«Главком»