Доповідь ВООЗ про здоров'я українців: 100 тисяч ампутацій та 10 млн розладів психіки

Через війну здоров'я українців залишає бажати кращого. Це визнаємо і ми самі, і Всесвітня організація охорони здоров'я, яка випустила тривожну доповідь на цю тему. Коротко про - про те, які медичні проблеми мешканців України були спровоковані розв'язаною війною і чому їх так важко вирішити.

У 10 мільйонів – ПТСР та депресія

Міжнародна медична спільнота констатувала: затяжна гуманітарна криза в Україні продовжує погано позначатися на здоров'ї та добробуті населення країни. Нічого нового… Було б дивно, якби ми були бадьорими після нічних обстрілів чи багатогодинного перебування у сховищах, після зимового «холодомору» чи вживання погано очищеної питної води...

У ВООЗ зазначили, що «бойові дії, переміщення населення, прямі атаки на цивільних осіб та об'єкти медичної інфраструктури, сезонні фактори (холодна зима і спекотне літо), а також дефіцит фінансування, що зростає, і брак ресурсів для надання медичних послуг», – все це не просто впливає на самопочуття українців, а, як кажуть, вкрай погіршує.

За оцінками експертів, 10 мільйонів людей, які живуть в Україні, «страждають від психічних розладів, викликаних війною, включаючи тривожні стани, депресію, посттравматичний стресовий розлад і психосоціальний стрес... 72% опитаних зіткнулися з проблемами протягом останнього року, включаючи тривожні розлади і депресію».

У доповіді не наводяться конкретні приклади, але кожен українець, напевно, сам зможе назвати симптоми цих розладів, спираючись на особистий досвід. Хтось не може заснути без ліків, хтось боїться телефонних дзвінків або високих поверхів, у когось починається гикавка від гучних і різких звуків... Все це не дурість, а серйозні симптоми серйозних проблем із психічним та фізичним здоров'ям.

Людей з інвалідністю стало на 390 тисяч більше

З лютого 2022 року, пишуть доповідачі, кількість офіційно зареєстрованих людей з інвалідністю в Україні збільшилася майже на 390 000 осіб (понад 10%). 2025-го їх було вже 3 мільйони. Згідно з наявними даними, з початку повномасштабних бойових дій було проведено понад 100 000 ампутацій, а кількість ветеранів з інвалідністю, отриманої в результаті війни, перевищила 130 000 осіб.

«Доступ до реабілітації залишається вкрай обмеженим: стаціонарну допомогу надають лише 4% лікарень, а допоміжні засоби, такі як протези та коригувальні пристрої, доступні лише у 3% медичних закладів», – повідомляють експерти ВООЗ.

Крім цього, вони окремо вказують, що робота планових медичних служб дала збій. Буксує вакцинація, допомога матерям та новонародженим, лікування неінфекційних захворювань. Це веде до зростання тих хвороб, яких можна було б запобігти, і до смерті від їхніх наслідків.

На думку ВООЗ, з лютого 2022-го в Україні офіційно зафіксовано майже 39 000 жертв серед цивільного населення, включаючи понад 12 000 загиблих. І вітчизняна система охорони здоров'я вже майже не справляється, коли потрібно надати екстрену допомогу, провести хірургічну операцію чи ранню реабілітацію.

Потрібно віддати належне українським медикам, які продовжують працювати на межі своїх можливостей. Але ситуація посилюється з кожним днем. По-перше, удари по енергетиці – це означає, що чиюсь операцію в знеструмленій лікарні не буде проведено вчасно. По-друге, за чотири роки пошкоджено або зруйновано 2500 медичних закладів та об'єктів, а 327 із них – повністю знищено. Відновлювальні роботи йдуть повільно, лікарів перекидають до інших лікарень, і в результаті прифронтові регіони залишаються без медичної допомоги взагалі або надовго.

По-третє, відчувається гостра нестача запасів крові та її компонентів, а також хірургічних витратних матеріалів. Підготовлених хірургічних бригад дуже мало. І все це призводить до того, що поранений не отримає вчасно допомогу і може на все життя залишитися інвалідом, хоча в звичайний час цього можна було б уникнути.

Бракує грошей на ліки

По-четверте, не всі українці можуть дозволити собі купити ліки або оплатити консультацію лікаря. Та що там оплатити – багато хто не може навіть доїхати до найближчої поліклініки, якщо вона розташована у прифронтовому чи сільському районі.

У доповіді наводяться показові цифри: наприклад, 20% українців не знають, де знаходиться найближча до них поліклініка, а 64% тих, хто потребує лікування, зіткнулися як мінімум з однією перешкодою (мабуть, на шляху до поліклініки).

«Дванадцять відсотків членів домогосподарств із хронічними захворюваннями не змогли отримати необхідну допомогу через вартість ліків (59%), вартість лікування (36%) та проблеми з безпекою. Найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями були серцево-судинні захворювання, діабет та хвороби нирок, - розповідають експерти ВООЗ. – 68% респондентів повідомили про погіршення стану здоров'я із початку війни. Серед проблем, що найчастіше згадуються – психічні розлади, порушення сну, захворювання опорно-рухового апарату та відсутність контролю над неінфекційними захворюваннями».

Окремо у ВООЗ розглядають категорію вимушених переселенців – у статусі вразливих груп. В Україні на вересень 2025 року налічувалося 3,7 млн ​​ВПО, з яких основна частина з окупованої частини Донецької області – 28%. Плюс до цієї кількості – нові випадки переміщення (4% від загальної кількості), але більшість людей (73%) залишаються у статусі вимушених переселенців уже понад два роки, що вказує на затяжний характер цього процесу.

«Вимушена міграція призвела до розриву ланцюжків лікування та обмеження доступу до медичної допомоги, а також до зростання навантаження на і без того перевантажені медичні служби в регіонах. Крім того, через виснаження фінансових ресурсів ВПО значно частіше, ніж жителі, що залишилися у своїх громадах, стикаються з нестачею товарів та послуг першої необхідності: медичної допомоги, ліків (38%), продуктів харчування (32%), засобів гігієни (30%) чи житла (29%). Ситуація викликає особливу тривогу, враховуючи, що у 31% домогосподарств, які складаються лише з ВПО, є хоча б одна людина з інвалідністю, а у 46% – хоча б одна людина з хронічним захворюванням», – констатують експерти ВООЗ.

Тут теж нема чого дивуватися: практично все зароблене та отримане від держави переселенці витрачають на оренду житла та товари першої необхідності, відкладаючи здоров'я "на потім" або на «коли вже ґрунтовно припече». Також комусь доводиться перервати вже розпочате лікування, хтось через втрату медкарти не може навіть його розпочати, а повертатися на колишнє місце проживання, щоб поновити медичні документи, нереально.

Замкнене коло, яке навряд чи буде розірвано найближчим часом. Після закінчення війни Україні доведеться тотально обстежити своїх громадян, щоб травми війни – моральні та фізичні – не «вистрілили» рано чи пізно у вигляді психосоматики чи інших неприємних наслідків. Поки що варто сподіватися на допомогу міжнародної спільноти (ВООЗ обіцяє допомагати всіма силами), постаратися не нервувати через дрібниці, хоча б мінімально стежити за своїм здоров'ям. І звичайно ж берегти себе та своїх близьких.