Номер lifecell віддали іншому — отримали кредит на 3000 грн: суд не допоміг

Історія почалася ще у квітні 2025 року, коли мешканець Харкова подав позов одразу до трьох фінансових установ: ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ТОВ «ФК «Кіф» та ТОВ «Українське бюро кредитних історій». Причина — мікрокредит на 3000 гривень, який невідомі оформили 17 березня 2021 року через його колишній номер lifecell. Чоловік наполягав: жодних грошей він не отримував, а договір підписали шахраї.

Проте суд першої інстанції — Шевченковський районний суд Харкова — у задоволенні позову відмовив. 11 червня 2026 року Харківський апеляційний суд залишив це рішення без змін. Постанова набула законної сили, і тепер позивач мусить гасити чужий борг.

Що показала перевірка lifecell

Ключовим доказом у справі №206/2076/25 став офіційний лист від оператора. У ньому lifecell підтвердив: спірний номер телефону мав аж чотири «життєві цикли». Позивач користувався ним лише в першому циклі — з 5 березня 2009 року до 6 грудня 2015 року. А от у другому циклі, коли саме й оформили кредит (з 25 лютого до 27 березня 2021 року), номер обслуговувався анонімно — без укладання договору та без ідентифікації кінцевого користувача.

Простіше кажучи: оператор не знає, хто саме користувався номером у березні 2021-го. А отже — не може ні підтвердити, ні спростувати версію про шахрайство.

П'ять причин, чому суд став на бік кредиторів

Колегія суддів у складі головуючого В.Б. Яцини, Ю.М. Рисованного та О.Ю. Тичкової спиралася одразу на кілька аргументів. По-перше, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» так і не надало копію кредитного договору №72410 — попри пряму вимогу суду. Але відсутність документа сама по собі не є підставою для задоволення позову. По-друге, анонімне використання номера не доводить, що ним скористалася стороння особа — чоловік міг зберегти доступ до сімки й після 2015 року.

Крім того, позивач не надав виписок із банківських рахунків, які б підтвердили: 3000 гривень йому не надходили. Кримінальне провадження, яке він ініціював у кіберполіції, закрили ще 31 липня 2021 року — жодній особі про підозру не повідомили. А сам позивач це рішення не оскаржував.

Адвокатка позивача Наталія Прихно в апеляції посилалася на постанову Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі №757/36680/20. Там чітко зазначено: використання телефонного номера без ідентифікації не підтверджує волевиявлення на укладання кредитного договору. Однак харківські судді вирішили, що обставини справи є іншими, і залишили рішення першої інстанції без змін.

Що робити, щоб не опинитися на місці позивача

Ситуація, коли старий номер телефону потрапляє до рук шахраїв, трапляється частіше, ніж здається. Оператори — lifecell, Київстар та Vodafone — регулярно повертають в обіг номери, від яких відмовилися попередні власники. І якщо номер був прив'язаний до банківських карток, облікових записів у мікрофінансових організаціях чи соцмережах — новий користувач може отримати доступ до чужих фінансів.

Щоб убезпечити себе, перед зміною номера обов'язково відв'яжіть його від усіх сервісів: онлайн-банкінгу, платіжних систем, акаунтів у мікрокредитних компаніях, пошти та соцмереж. Зробіть скріншоти підтверджень про відв'язку — вони можуть стати вирішальним доказом у суді. І головне: якщо виявили чужий кредит на своє ім'я — одразу звертайтеся до кіберполіції та вимагайте від фінустанови копію договору з вашим нібито підписом.

У позивача ще є шанс: постанову можна оскаржити в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду до 15 липня 2026 року. Але з огляду на позицію двох інстанцій, розраховувати на інший результат буде вкрай складно.