Опіум для народу та пиво з трамадолом: син Пригожина побудував наркоімперію в ЦАР

Як повідомляє The Wall Street Journal, після загибелі Євгена Пригожина контроль над африканськими активами угруповання "Вагнер" у Центральноафриканській Республіці перебрав його син Павло.

Що відомо про "кокаїн для бідних" у ЦАР?

У 2023 році більшість операцій "Вагнера" перейшла під контроль російських державних структур. Водночас близько 500 найманців залишилися у верхів'ях річки Убангі, де зберегли власні джерела доходів.

Одним із них стала контрабанда трамадолу до сусідніх країн. Прибутки від незаконного продажу препарату дозволили найманцям розширити інші кримінальні напрямки, зокрема нелегальну торгівлю золотом і деревиною.

Як тільки людина стає фізично чи психологічно залежною від трамадолу, вона вже не може нормально функціонувати без нього,
– пояснив експерт із наркології Метью Паркер.

Більшість нелегального трамадолу виробляють в Індії. Звідти його офіційно експортують до Демократичної Республіки Конго як стандартний медичний препарат із дозуванням 50 міліграмів. Насправді ж у партіях приховують таблетки з концентрацією діючої речовини від 200 міліграмів і більше.

Далі препарат потрапляє до прикордонного міста Зонго, звідки контрабандисти переправляють його човнами через річку Убангі до Центральноафриканської Республіки.

Ця схема приносить значні прибутки. Партія трамадолу, яка коштує приблизно 7 тисяч доларів, після доставки до ЦАР продається вже за 21 тисячу доларів. Водночас контрабандисти змушені віддавати близько 4 тисяч доларів хабарів бойовикам "Вагнера" та підконтрольним їм прикордонникам.

За даними журналістів, отримані кошти використовують для закупівлі зброї в обхід міжнародного ембарго ООН.

Трамадол застосовують не лише як товар для продажу. Його активно використовують на золотих копальнях, де шахтарів змушують вживати препарат, щоб вони могли працювати по багато годин без відпочинку.

Крім того, перед бойовими операціями великі дози трамадолу отримують самі найманці.

Страх зникає, а збудження наростає, коли бійці впадають у фармакологічний транс,
– зазначила дослідниця аналітичного центру GI-TOC Наталія Духан.

За даними Уппсальського університету, масове поширення високодозованого трамадолу серед озброєних угруповань супроводжувалося майже 20-відсотковим зростанням кількості загиблих у боях за контроль над районами видобутку корисних копалин. Лише за останній рік у цих конфліктах загинули близько 500 людей.

Хто допомагає вагнерівцям контролювати країну?

Згідно зі звітом GI-TOC за червень 2026 року, структури "Вагнера" глибоко інтегрувалися в державний апарат Центральноафриканської Республіки. Найманці фактично контролюють частину митної системи, окремі міністерства та силові структури, створивши модель так званого "криміналізованого врядування" за підтримки президента Фостен-Арканжа Туадери.

Колишній учасник угруповання розповів журналістам, що бойовики постачають трамадол підрозділам президентської гвардії та наближеним до влади парамілітарним формуванням. Серед них – угруповання Black Russians, сформоване з колишніх бійців Anti-balaka, та молодіжне ополчення Sharks, яке патрулює вулиці столиці Бангі та жорстоко придушує діяльність опозиції.

Окрім продажу таблеток, вагнерівці налагодили виробництво алкогольного сурогату. На околицях Бангі вони відкрили підпільну броварню, де випускають напій Africa Ti L'Or ("Африка – це золото" мовою санго).

За даними місцевих журналістів і міжнародних експертів, це не звичайне пиво, а суміш дешевої горілки, брудної води та трамадолу, що швидко викликає залежність. Виробництвом керує один із керівників "Вагнера" в країні Дмитро Ситий.

Втім, наркоторгівля є лише частиною фінансової системи угруповання. Основним джерелом доходів залишається видобуток природних ресурсів.

Найбільший золотий рудник країни Ндассіма, розташований поблизу міста Іппі, у 2026 році повністю перейшов під контроль компанії Midas Ressources, яку пов'язують із "Вагнером".

Супутникові знімки компанії Satellogic зафіксували розширення виробничої інфраструктури, зокрема нові резервуари для хімічних відходів і запуск другої механізованої лінії з переробки руди.

Ця закрита для урядових інспекторів територія, за оцінками журналістів, приносить найманцям близько 5 тонн золота на рік, що еквівалентно приблизно 290–500 мільйонам доларів.

Для підтримки власної логістики та обходу санкцій угруповання також створило неофіційну авіакомпанію Air Wagner. Використовуючи військові гелікоптери, які надає держава ЦАР, бойовики перевозять цивільних пасажирів до віддалених регіонів, зокрема Земіо та Сам-Уанджі. Квитки коштують від 170 до 230 доларів, а отримані прибутки поповнюють бюджет угруповання.

Водночас, за даними The Wall Street Journal, угруповання Павла Пригожина в ЦАР значною мірою зберігає автономність від Кремля. На відміну від підрозділів так званого "Африканського корпусу" Міноборони Росії, які працюють у Малі, Буркіна-Фасо та Нігері, мережа "Вагнера" залишається тісно інтегрованою в місцеві бізнес-схеми, що ускладнює спроби Москви встановити над нею повний контроль.

Як "Вагнер" повпливав на ситуацію на континенті зараз?

Тривала ізольованість Центральноафриканської Республіки сприяла тому, що ескалація насильства та розбудова кримінальної мережі "Вагнера" роками залишалися поза увагою міжнародної спільноти.

Водночас Росія системно посилювала свій вплив на африканському континенті, використовуючи фінансову підтримку, постачання зброї, військових інструкторів і найманців.

Зараз Кремль збільшує свій гібридний вплив за допомогою так званих російських будинків, які провокують конфлікти в африканських країнах. Цю підривну роботу виконують російські спецслужби, зокрема ГРУ (Генеральне управління розвідки) та СЗР (Служба зовнішньої розвідки).

Крім роботи в Африці, російські бойовики також охороняли танкери так званого "тіньового флоту", а частина з них брала участь у війні проти України, після чого була перекинута до африканських країн для розвитку нових кримінальних схем.