Залишки вагнерівців у ЦАР створили наркоімперію — WSJ

Залишки російського угруповання «Вагнера» створили наркоімперію  в Центральноафриканській Республіці у верхів'ях річки Убангі, територія якої знаходиться поза досяжністю правоохоронних органів і навіть самої Москви, йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.

Мова йде про торгівлю препаратом на основі трамадолу. Зазвичай це знеболювальне призначають при болі у суглобах або для знеболення після операції. Але у високих дозах цей опіоїд перетворюється на сильнодіючий стимулятор, відомий як «кокаїн для бідних».

«Шахтарі на золотих копальнях Вагнера покладаються на нього, щоб працювати багато годин поспіль. Демонстранти, які виступають на підтримку участі Росії в регіоні, приймають таблетки, щоб втамувати голод і втому. Бійці, які беруть участь у багаторічному повстанні в країні, приймають його у великих дозах, щоб стати сміливішими в бою», - пише видання.

Дослідниця аналітичного центру «Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності» Наталія Духан вказує, що у бойових умовах трамадол часто вживають у величезних дозах: «Страх зникає, а збудження наростає, коли бійці впадають у фармакологічний транс», - розповіла вона.

Після років невдач ця торгівля надала «Вагнеру» нового імпульсу після загибелі очільника ПВК Євгєнія Пригожина. Близько пів тисячі бойовиків угрупування контролюють видобуток золота у важкодоступній частині ЦАР, що приносить їм дохід на суму приблизно 180 мільйонів доларів щорічно. Незаконні постави трамадолу до сусідніх країн забезпечують угрупуванню додаткове джерело доходу. При цьому очолює діяльність угрупування у ПАР син Пригожина Павел.

Колишній соратник «Вагнера», який зараз мешкає в Європі, заявив WSJ, що вплив найманців настільки зріс, що вони постачають трамадол членам елітної президентської гвардії ЦАР та важливому молодіжному ополченню під назвою «Акули», яке регулярно проводить збройні патрулювання навколо столиці та б’є прихильників опозиції.

Таблетки ввозять до країни річковим шляхом із Демократичної Республіки Конго, звідки  залишки найманців групи Вагнера контролюють їхнє розповсюдження по всій країні, а іноді й через її кордони до сусідніх країн.

Після смерті Пригожина Росія привласнила значну частину бізнесу Вагнера, але спроби Москви зробити те саме в Центральноафриканській Республіці зіткнулись із проблемами — через її відносну віддаленість та через вкорінення її в країні.  З 2018 року, коли вагнерівці вперше прибули до країни, щоб допомогти президенту Туадері придушити повстання опозиції, вони фактично захопили владу у державі.

Зараз найманці тісно інтегровані в національну армію країни та місцеві ополчення, використовуючи контрабандні маршрути та перенаправляючи торговельні потоки, щоб підтримувати контроль над ключовими ресурсами, включаючи річку Убангі. Остання стала шляхом контрабанди – від бензину та зброї, до нарокотиків, з яких трамадол є найважливішим.

Всесвітня організація охорони здоров'я зазначає, що хоча трамадол був розроблений для рутинного медичного використання, ним все частіше зловживають, і він має профіль залежності, подібний до морфіну.

«Як тільки ви станете фізично чи психологічно залежними від трамадолу, ви можете виявити, що більше не можете комфортно обходитися без нього», — зазначає експерт з наркології Метью Паркер.

Згідно з даними Глобальної ініціативи, Центральноафриканська Республіка зараз є як пунктом призначення, так і пунктом перерозподілу для високодозованих препаратів трамадолу по всій Західній та Центральній Африці.

Більшість препарату походить з Індії, звідки фармацевтичні компанії експортують його фірмам у Конго. Ці партії зазвичай реєструють як стандартні дози трамадолу по 50 міліграм. Але, за словами дослідників та торговців, у вантажі також приховані таблетки з високими дозами.

В Конго контрабандисти перепаковують таблетки трамадолу з високою дозою, які доставляються через річку Убангі до ЦАР. Звідти коробки з наркотиком розвозять у роздрібні магазини, ринкові кіоски та невеликі аптеки. Попит на наркотик настільки високий, що його ціна на місцевому рівні потроїлася за останній рік.

Так, партія товару вартістю близько 7 000 доларів у ЦАР може принести до 21 000 доларів доходу, хоча, за словами торговців, контрабандисти мусять по дорозі виплатити близько 4 000 доларів хабарів «Вагнеру» та пов’язаним з ним збройним угрупованням.

Ці гроші дають «Вагнеру» можливість імпортувати більше зброї для своїх сил та мережі озброєних угруповань. За словами дослідників, перед «виходами на завдання» командири «Вагнера» роздають бійцям великі дози трамадолу, щоб посилити агресію та придушити страх. Зростання вживання цього препарату збіглося зі збільшенням кількості загиблих у конфліктах за останній рік на 20%.

«Відносна ізольованість Центральноафриканської Республіки та відсутність у неї стратегічного значення призвели до того, що діяльність «Вагнера» та ескалація насильства в країні значною мірою залишилися поза увагою міжнародної спільноти, що надало їм більшу свободу дій. … Зараз існують побоювання, що поглиблення впливу вагнерівців у країні посилить хаос, який уже охопив весь регіон», - підсумовує видання.

Як писало нещодавно агентство  Reuters, у Малі ісламістські угрупування  отримують все більше підтримки з боку місцевого населення, оскільки вони зменшують рівень насильства та переходять до адміністративного управління захопленими територіями, на відміну від терору угрупувань «вагнерівців», які підтримують місцеву хунту.

РФ роками нарощувала геополітичний вплив у Африці, десь підсолоджуючи словами та продаючи пшеницю, а десь — надаючи гроші та зброю. Про мотиви Росії в Африці писав оглядач Володимир Кравченко у матеріалах “Навіщо Росія йде в Африку й чому це погано для України” та “Ще один фронт Росії”.