«Я можу більше. Дайте шанс!» Чому президент робить ставку на Корецького: досьє на майбутнього прем’єра

Несподівана відставка прем’єрки Юлії Свириденко, про яку стало відомо в неділю, шокувала навіть народних депутатів, які мають звільняти та формувати новий Кабінет міністрів. На відміну від попереднього прем’єра-довгожителя Дениса Шмигаля, команда Свириденко не пропрацювала навіть року. Попри численні чутки щодо прізвищ, які з’являться в новому уряді, його остаточний склад (точніше, настійливу пропозицію з Банкової) планують представити депутатам монобільшості на засіданні фракції у вівторок, 14 липня.

Наразі найбільше визначеності є лише щодо одного нового призначення – майбутнього прем'єр-міністра. Попри обговорення кількох кандидатур на цю посаду (Михайло Федоров, Денис Шмигаль, Ігор Терехов) найбільш ймовірним претендентом є нинішній голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький. Це підтвердили «Главкому» джерела на Банковій. Своєрідні оглядини Корецького західними партнерами відбулися на останньому саміті НАТО, куди керівника «Нафтогазу» привіз президент.

У неділю у Корецького була окрема аудієнція у Зеленського: президент подякував йому за ефективну роботу на чолі «Укрнафти» та «Нафтогазу». «Це надзвичайно складна сфера з великим перетином інтересів, і важливо, що Сергій забезпечив дотримання національних інтересів України у діяльності цих компаній. Як «Укрнафта», так і «Нафтогаз» вийшли на визначені показники», – стримано похвалив Корецького Зеленський. Президент додав, що попереду нові виклики – через російські удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі в прикордонних та прифронтових регіонах та по автозаправних станціях. Дуже ймовірно, що на ці виклики Корецькому доведеться шукати відповіді на новій високій посаді.

Голова «Нафтогазу» добре відомий у професійних колах, але його прізвище майже нічого не каже широкому загалу: раніше він очолював великі бізнеси, а останнім часом керував ключовими енергетичними державними компаніями. Серед причин, які змусили Офіс президента звернути увагу саме на Корецького, називають підготовку до чергової важкої зими, яку не витягує Свириденко, та відсутність політичних амбіцій, на які дуже чутливо реагує Банкова. Ба більше – у Корецького нема жодного політичного досвіду.

Мабуть, головне питання, яке супроводжує потенційне призначення нового прем’єра, – чи впорається людина, яка успішно розвивала приватні та державні комерційні компанії, але жодного дня не працювала на держслужбі, з управлінням урядом? І чи стане відсутність такого досвіду мінусом або навпаки перевагою для майбутнього очільника уряду?

Фаворит Єремеєва

Сергій Корецький народився 14 березня 1978 року в Луцьку. Закінчив Луцький державний технічний університет, де навчався за спеціальностями «Машинобудування» та «Економіка бізнесу». Також здобув освіту в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу за напрямом «Видобування нафти і газу». Згодом, у 2019 році пройшов програму Executive MBA у Києво-Могилянській бізнес-школі.

Професійний шлях Корецького тісно пов’язаний з трагічно загиблим паливним магнатом, екснардепом трьох скликань Ігорем Єремеєвим. Корецький починав з нижчих щаблів паливного холдингу «Континіум» і дослужився з охоронця на рецепції до посади гендиректора. Загалом працював в компанії понад 20 років – з 1997 по 2018 роки. З 2013 року керував мережею автозаправок WOG, яка запровадила нові стандарти обслуговування та розширила бізнес за межі АЗС – запустила мережу кав’ярень та отримала підряд на надання послуг харчування в пасажирських поїздах «Укрзалізниці».

Співвласник «Континіуму» Ігор Єремеєв традиційно просував свої комерційні інтереси через політичний вплив – як і низка великих бізнесменів, він обзавівся депутатським мандатом та групував навколо себе парламентське лобі. Корецький у четвертому скликанні Верховної Ради (2002-2006 рр.) та у сьомому скликанні (2012-2014 рр.) був помічником Єремеєва на громадських засадах. У шостому скликанні (2007-2012 рр.), де Єремеєва не було, Корецький числився помічником Катерини Ващук, обраної від патронованого співвласником «Континіуму» Народного блоку Литвина.

Екснардеп Ярослав Москаленко, що входив у восьмому скликані у створену Єремеєвим групу «Воля народу», згадує: між Корецьким та акціонером «Континіуму» була своєрідна «хімія»: «Ігор йому безмежно довіряв, поважав його думку, міг сперечатися, але завжди дослухався».

Була у Корецького і власна спроба податися у політику, але відверто несерйозна: у 2006 році на виборах у Раду п’ятого скликання його для кількості дописали у самий хвіст списку Блоку Литвина. У тому ж році топменеджер невдало балотувався до Волинської облради п’ятого скликання. На цьому експерименти з політикою Корецький припинив.

У 2015 році Єремеєв трагічно загинув, а у 2018-му після двох десятків років роботи Корецький пішов з «Континіуму». Як стверджують люди, що його добре знають, досвідчений менеджер був нарозхват в нафтогазовій галузі, але він вирішив зосередитися на власній справі. У 2019-му Корецький заснував Idealist Coffee Co. – кавовий бренд повного циклу з власним виробництвом та мережею кав'ярень. Компанія мала плани побудувати найбільший у країні завод з обсмажування кави в Гостомелі Київської області. Однак тимчасова окупація та знищення обладнання поставили хрест на цих планах. З бенефіціарів кавового бізнесу Корецький вийшов наприкінці 2021 року, але тепер ним займається його родина.

Паралельно Корецький у 2019 році створив у Швейцарії трейдерську компанію Centurion Group SA, яка спеціалізується на торгівлі нафтопродуктами. Компанія стала одним з провідних імпортерів в зрідженого газу в Україну. З цього бізнесу Корецький вийшов у 2022 році.

Кризовий «реаніматолог»

Того ж року Корецький почав працювати на державу – очолив «Укрнафту» та «Укртатнафту». На час воєнного стану контроль над стратегічними державними компаніями повністю перейшов до Міноборони. Компанії були націоналізовані і з них були витіснені інші акціонери – структури Ігоря Коломойського. Раніше, попри те, що держава мала в «Укрнафті» 50% +1 акцію та 43% у «Укртатнафті», де-факто компанії контролювала група «Приват» через підконтрольний менеджмент. Спроби відсторонити людей Коломойського з компаній завершувалися силовими протистояннями навіть за особистої участі олігарха.

У 2022 році після націоналізації ситуація кардинально змінилася, а Корецького фактично кинули розгрібати «авгієві стайні», що лишилися після господарювання «приватівців». За керівництва Корецького «Укрнафта», яка зазнала понад 10 млрд грн збитків за 2013–2022 рр., показала вражаючий результат – 40 млрд грн чистого прибутку за два роки (2023–2024). Новий керівник стверджував, що таких результатів вдалося досягти через підвищення прозорості закупівель та витіснення ланцюжків посередників. Також Корецький реанімував мережу АЗС «Укрнафти», яка після зміни керівництва лишилася без власних бензовозів і на місяць зупиняла роботу. Новий керівник провів реконструкцію, збільшив кількість працюючих станцій та використав успішний досвід роботи в WOG для розвитку non-fuel (непаливних) продажів.  

Але на цей період біографії Корецького випали й суперечливі епізоди. Так, увагу в 2024 році привернула ситуація, коли «Укрнафта» подала позов проти «Укртатнафти», вимагаючи повернути 183 тис. тонн нафти або компенсувати її вартість – близько 6,4 млрд грн. Йшлося про нафту, яка перебувала на Кременчуцькому НПЗ і, за твердженням «Укрнафти», не була повернута. Скандал виник через те, що обидві компанії на той момент очолював Корецький. Тобто керівник фактично судився «сам із собою», а виплата 6,4 млрд грн могла суттєво погіршити фінансовий стан «Укртатнафти».

А нардеп Олексій Гончаренко звинувачував Корецького в десятках мільйонів на рік, які той витрачає на піар, та мільярдних виплатах на благодійність, що здійснюються за рішенням топ-менеджера держпідприємств. На думку нардепа, ці виплати було важко перевірити в умовах війни і вони могли йти «потрібним» благодійним фондам та організаціям. 

Після стабілізації ситуації в «Укрнафті» кризовий менеджербув перекинутий на іншу складну ділянку: у квітні 2025-го наглядова рада НАК «Нафтогаз» обрала Корецького головою правління. Метою, яку поставив перед новим СЕО уряд, було нарощування видобутку газу в умовах масованих російських ударів по об’єктах газовидобутку та транспортування. Це було завдання з зірочкою: після зимових атак Україна втратила майже половину добового видобутку природного газу. Наростити видобуток через масштабні руйнування «Нафтогазу» не вдалося, але команда Корецького пройшла надскладну сувору зиму – однією з ключових задач було забезпечення закачування газу у підземні сховища та недопущення дефіциту газу взимку.

До слова, в уряд Корецький міг потрапити ще восени минулого року. Після скандалу з «Міндічгейтом», внаслідок якого без керівника лишилося Міністерство енергетики, кандидатура Корецького розглядалася на заміну «зашквареній» Світлані Гринчук. Проте тоді кандидата вирішили не висмикувати з «Нафтогазу» напередодні важкої (тоді навіть не уявляли наскільки) зими і закрили діру універсальним Денисом Шмигалем.

Що про кажуть про майбутнього прем’єра?

У разі переходу Корецького на посаду глави уряду він матиме ту ж проблему, що свого часу Свириденко, – у нього не буде власної команди. Якщо для Свириденко кадри (за поодинокими винятками) підбирав ексголова Офісу президента Андрій Єрмак, то Корецькому доведеться працювати з тими, кого обрав глава держави, та з тими, хто залишиться зі старого уряду. До того ж, на відміну від вже майже колишньої прем'єрки, яка досягла вершини політичної кар'єри, маючи досвід роботи в обласній адміністрації та уряді, Корецький сформувався насамперед як менеджер з бізнесу. І політичні інтриги – не його сильна сторона. Хоча працювати під тиском він вміє. Люди, що працювали з Корецьким, і з якими поспілкувався «Главком», характеризують його як дуже системну людину, яка знаходить рішення в будь-якій форс-мажорній ситуації та вміє застосовувати різні підходи.

«Хейтерів у нього вистачає, бо він багатьом наступив на хвости, – розповідає «Главкому» один з членів команди Корецького. – Коли він прийшов в «Укрнафту», яку забрали у Коломойського, величезна медіагрупа Ігоря Валерійовича включилася проти нього. До того ж, у них ще з часів роботи Сергія у WOG були конфлікти. Можливо, сам він, йдучи працювати в держкомпанію, на початку не до кінця розумів, на що погоджується, скільки тут брудної політики і що тут все влаштовано далеко не так, як у приватному секторі. Коли на Сергія полетіла перша хвиля медійної «чорнухи», йому, як будь-якій нормальній людині, було дуже неприємно. Але потім він адаптувався».

Стиль роботи Корецького його підлеглі характеризують так: «Він дає задачу, над душею не стоїть, але питає, як і чим допомогти. І якщо справа дійсно важлива, то завжди можна його набрати, щось попросити… Задачі ставить амбітні: такий же вимогливий до всіх, як до себе. Тому з ним важко людям, у яких є якесь особисте життя, окрім роботи. Але якщо хто і може зробити диво – то це він, бо не визнає обмежень».

Ще один співрозмовник, який працював з без п’яти хвилин прем’єром в «Укрнафті», згадує: на початках новий керівник, який прийшов з паливного ринку, був не надто обізнаний у тонкощах видобування нафти: «Він просто сидів і глибоко розбирався в усіх деталях, але у підсумку пішов звідти з дуже солідним багажем знань. Сергій вміє слухати, готовий до діалогу, чіткий, технічний, на будь-яку задачу у нього буде відповідь. До корупції ставиться дуже болісно, бо у бізнесі звик будувати нормальні ринкові історії. Через це, до речі, велике питання — як він справиться в уряді».

Знайомі Корецького також характеризують його як затятого адепта здорового способу життя – алкоголь майже не п'є, займається бігом. У вільний час захоплюється фотографією. Під час його керівництва в «Укрнафті» в компанії не проводили вечірок, лише коли Корецький прощався з колективом, відбулася прощальна вечеря з вузьким колом. На першому році війни СЕО «Укрнафти» ходив на роботу виключно в сорочці та кофті, до ділових костюмів повернувся вже ближче до переходу в «Нафтогаз».

Народний депутат трьох скликань Степан Івахів та партнер Ігоря Єремеєва у групі компаній «Континіум», де довгі роки трудився Корецький, у коментарі «Главкому» підтверджує: ймовірний прем’єр-міністр почав з посади охоронця на рецепції і доріс до одного з ключових топменеджерів компанії. «Ще будучи студентом, Сергій працював у нашій компанії на рецепції. Це були 90-ті роки. Одного разу він зайшов до мене в кабінет і сказав: «Я навчаюся, я можу більше. Дайте шанс». І все», – пригадав народний обранець.

За словами Івахіва, Корецький впевнено будував кар’єру, не використовуючи особливих зв’язків. Спочатку вотримав досвід роботи в бізнесі, потім створив власну справу, щоб «побути в шкурі власника».

«На мою думку, проблема наших чиновників у тому, що вони завжди вважають себе над усіма процесами. Вони не віддають собі звіту в тому, що саме бізнес генерує бюджет, а вони його лише розподіляють. Поділили і давно забули, як стимулювати бізнес, щоб податки збільшувалися, а не просто вижимати їх. Що стосується Сергія Корецького, то він чесно пройшов свій шлях. Я не хочу нікого образити чи порівнювати з прем’єрами, яких я вважаю сильними. На жаль, їх було дуже мало. Але це дуже хороша кандидатура (Сергія Корецького – «Главком»). Я бажаю, щоб у нього все вийшло», – заявив політик.

Нардеп Степан Івахів виділив головні риси характеру Корецького – це чесність і порядність. «Ще він системний у роботі. Не такий, знаєте, що набіг, щось схопив, почув і вже побіг це презентувати», – зауважує парламентар.

Екснардеп Ярослав Москаленко очолював у восьмому скликанні депутатську групу «Воля народу», яку створював Єремеєв. Москаленко також давно знає Корецького та відмічає, що для того немає сірого кольору – тільки «чорне» та «біле». Наскільки такий радикальний підхід допоможе на політичній посаді, де треба постійно шукати компроміси, – питання відкрите.

«Він більше технократ і звик працювати з командами, які не формував, – каже Москаленко. –У WOG акціонери надали йому мандат довіри, визначили напрямок, і він успішно по ньому працював. Зараз він теж йде в уряд абсолютно без команди, але Сергій вміє з такою ситуацією справлятися. Коли його поставили в «Укрнафту», я розмовляв з ним, попереджав, що буде важко, і він тоді сказав одну ключову фразу: «Я ж знаю, як працювати на акціонерів, і вмію виконувати задачі. А хто цей акціонер – Єремеєв чи український народ – не бачу абсолютно жодної різниці». От у цій фразі весь Сергій».

Те, що тепер Корецький – в явному фаворі президента, Москаленко пов’язує з його ефективною роботою в держкомпаніях: «В «Укрнафті» він ефективно спрацював: за короткий період зробив їхні убогі АЗС номер один за продажами, витративши при цьому невеликі гроші на ребрендинг. А потім вже почав далі розбиратися та вчитися. Але як керівника Кабміну я його ще не бачу. Свириденко принаймні розуміла, як та чим живуть органи місцевого самоврядування, комунальне господарство тощо. А Сергій йде абсолютно з чистого аркуша – він не розуміє, як працює державна вертикаль, які взаємовідносини між інституціями. Думаю, навіть робота в «Укрнафті» і в «Нафтогазі» йому цього розуміння не дала. Але загалом впевнений, що Сергій точно виконає задачі, не підведе, питання тільки – наскільки швидко в усьому розбереться. Може, все буде навпаки: відсутність бекграунду державницької роботи і політики дасть йому можливість як технократу приймати правильні рішення».

Міністр транспорту та зв’язку в 2005-2006 рр., а зараз народний депутат з групи «За майбутнє» Віктор Бондар у розмові з «Главкомом» називає Корецького вольовим керівником. «Вперше познайомився з ним, коли він очолив «Укрнафту» (осінь 2022 року – «Главком»). Він склав враження дуже вольової людини. Перш ніж ухвалити рішення, кілька разів проаналізує. Але, коли вже визначився остаточно, то процес швидко рухається. У цілому, Корецький – жорсткий керівник. Напевно, це добре в сьогоднішніх умовах», – каже нардеп.

За словами Бондаря, головне завдання, яке повинен швидко вирішити Корецький, ідучи на посаду прем’єр-міністра, – підбір професійної команди: «Він має самостійно підбирати людей, сам їх розставляти, не зважаючи на політичні вподобання чи політичну приналежність».

На уточнююче запитання «Главкома», чи матиме Корецький широку самостійність у нинішній політичній системі координат, нардеп відповідає ствердно: «Певний карт-бланш у нього мінімум пів року буде. Протягом перших шести місяців можна йти до президента, проговорювати будь-які кадрові зміни, будь-які завдання. Але найголовніше, щоб у нього з’явилася стратегія, аби робота не зводилася просто до гасіння пожеж».

Бондар переконаний: кандидатуру Корецького на пост прем’єра, окрім фракції «Слуга народу», підтримають іще дві-три депутатські групи. «Думаю, що голоси  знайдуться», – припускає обранець.

Крім того, Віктор Бондар звертає увагу на окремі міністерства-«монстри», які потребують термінового роз’єднання при обранні нового Кабміну. Насамперед йдеться про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства та Міністерство регіональної політики, у назві якого немає слова «транспорт». «Для іноземців дивина, бо не буває країни без міністерства транспорту. Вважається, що транспортна галузь – це кровоносна система держави, а енергетика – нервова система держави. Є країни, де об’єднують соціальну політику, охорону здоров’я, освіту в один гуманітарний блок. Але транспорт та енергетику ніколи не об’єднують, бо це надвелика кількість питань», – наголосив нардеп.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, ексміністр з питань ЖКГ у 2007-2010 рр. Олексій Кучеренко називає Корецького вольовим та адекватним керівником, який зумів проявити себе у вертикально інтегрованій структурі, що підпорядковується першому керівнику. «В «Укрнафті» у нього були результати кращі, ніж в більш політизованому «Нафтогазі», але він точно ніде нічого не зіпсував, і, в принципі, нормальні кроки робив. Зокрема, вибудував зовнішні зв’язки «Нафтогазу», – каже Кучеренко. – Перед ним буде в першу чергу стояти завдання пройти зиму, і я особисто готовий максимально сприяти, щоб дати йому додаткові важелі управління. Щоб не вийшло так, як зі Свириденко, яка відповідала за все, а важелів управління на воду, тепло, енергоринок тощо у неї не було».

Кучеренко звертає увагу на те, що Корецький завжди демонстративно дистанціювався від уряду та підкреслював, що він – керівник-технократ, а не політик. «Але тепер хочеш-не-хочеш, а мусиш бути політиком, – розводить руками нардеп. – Він – порядна, точно не корумпована, професійна, технократична людина. Просто його треба максимально «підперти» та допомогти, бо часу до зими лишилося замало. Жодної ейфорії та рожевих окулярів немає, але він прийняв рішення, від якого не міг відмовитися. Я був переконаний, що до цього у підсумку дійде і навіть попереджав його пару місяців тому, щоб він готувався до цієї посади. Так воно і сталося».

Доходи і бізнес сім’ї

Сергій Корецький – заможна людина. За даними е-декларації за 2025 рік, сукупний сімейний дохід на двох із дружиною Іриною склав понад 34 млн грн. Із них майже 30 млн грн – річний заробіток безпосередньо глави сім’ї. На банківських рахунках пан Корецький тримає 527,8 тис. євро, $331,4 тис., 1 млн грн; готівкою – 1 млн євро і $275 тис. Крім того, голова правління «Нафтогазу» задекларував понад 42 млн грн і $2,25 млн у вигляді позик третім особам (фірмам), в тому числі як поворотну фінансову допомогу.

Також Корецькі задекларували квартиру (на 234 квадрати у Києві, власність доньки Уляни Клим’юк) і орендований будинок в елітному селищі Козин під Києвом. З огляду на відображені в декларації земельні ділянки глава «Нафтогазу» може претендувати на звання мінілатифундиста: у 2025 році він володів 26,1 га земель. Щоправда є нюанс. Станом на зараз, ці ділянки фізично недосяжні, оскільки, за даними мапи Deep State, перебувають у зоні бойових дій на Донеччині (Дружківська і Костянтинівська громади).

Також у сім’ї Корецьких багато брендових речей, ювелірних виробів та годинників. Із останнього поповнення: у 2024 році дружина Ірина стала власницею браслету з діамантами Cartier за 2 млн грн.

Станом на липень 2026-го, Сергій Корецький залишається кінцевим бенефіціаром низки компаній: «Солар Продакшн Україна» (спеціалізується на виробництві електроенергії), двох кіпрських компаній Unigo Holdings Limited і Sungroup Invest (Cyprus) Ltd.

Також керівник «Нафтогазу» є власником частки 19,93% ТОВ «Молпром-Резерв». Співзасновником компанії є Ян Шимановський, колишній помічник нардепа Степана Івахіва, близького до нині покійного парламентаря Ігоря Єремеєва з групи «Континіум».

Дружина «нафтогазівця» Ірина Корецька володіє ТОВ «Фортекс Енерджі» (орієнтоване на торгівлю газом через місцеві (локальні) трубопроводи) і ТОВ «Нова кавова культура» (виробництво чаю та кави).

Окрема стихія Корецьких, як вже зазначалося, – кавовий бізнес. Дотичні до нього усі члени: дружина Ірина, донька Уляна Клим’юк через ТОВ «Санеко Трейд» (у 2022 році фірма виграла тендер на поставку 56 тис. пачок меленої кави загальною вартістю 4,98 млн грн на замовлення Одеської ОДА; дрібніші замовлення на каву (до 20 тис. грн) нині має державне управління справами по обслуговуванню офіційних заходів «Гарант-сервіс») і сам Сергій Федорович. Корецький з серпня 2021 року є незмінним керівником Української асоціації виробників кави.

Крім цього, з грудня 2022 року бренд сім’ї Корецьких Idealist Coffee & Co обраний постачальником кави в потяги «Укрзалізниці». У той же період на центральному залізничному вокзалі країни відкрилася кав’ярня Idealist Coffee. Навесні 2026-го Корецькі відкрили чергову торгову точку на залізничному вокзалі «Одеса-Головна».

«Залізний шлях» – дріп-кава, яку можна придбати тільки у потягах «Укрзалізниці», щоб відчути смак подорожі», – приваблює рекламою Instagram Idealist Coffee.

За даними Державного реєстру торговельних марок та інших джерел, у 2025-2026 роках Сергій Корецький подав на реєстрацію ряд заявок на торговельні марки, де є згадка назви Idealist або зображення цього бренду.

Із незвичного: доньці Корецького вдалося закріпити за собою право використання поширеного словосполучення «Сучасна кава». Тепер це її власність (з 6 травня 2026 року!) як торгова марка, яка діє до жовтня 2034 року.

До речі, у бізнес-партнерах Уляна Клим’юк є громадянин Канади Євгеній Свірський. Вони на пару контролюють фірму «Велсбі Трейд Плюс» з профілем «роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». В одному з інтерв’ю Сергій Корецький розповів про знайомство з паном Свірським. Як виявилося, канадієць тримав кав’ярню у київському бізнес-центрі «Сенатор». Одного разу туди завітав український бізнесмен і розкритикував цей заклад. Після чого у «Сенаторі» з’явилася кав’ярня Idealist Coffee, якою нині управляють Клим’юк-Свірський.

Павло Вуєць, «Главком»