Ізраїль намагався залучити Ахмадінежада до зміни режиму в Ірані — The Guardian

Ще у 2011 році Махмуд Ахмадінежад із трибуни Генеральної Асамблеї ООН звинувачував США та інші західні держави у війнах, глобальній фінансовій кризі й проблемах країн, що розвиваються. Однак попри багаторічну антизахідну й антиізраїльську риторику політика, Ізраїль згодом намагався налагодити з ним співпрацю та розглядав його як одного з можливих керівників Ірану після потенційної зміни ісламського режиму, причому тодішній директор Моссаду Давід Барнеа особисто зустрічався з Ахмадінежадом у Будапешті. Про це повідомило видання The Guardian.

Ідея залучення Ахмадінежада до проєкту зміни влади в Ірані виглядає особливо несподіваною, зважаючи на його багаторічну антиізраїльську риторику. Саме за його президентства Тегеран різко загострив протистояння із Заходом через ядерну програму, а сам політик неодноразово заперечував Голокост і закликав до зникнення Ізраїлю.

Втім, за даними медіа, спроби встановити контакт із колишнім президентом розпочалися ще у 2022 році й тривали навіть після початку масштабної ізраїльської кампанії проти ХАМАС у секторі Гази. Упродовж останніх років Ахмадінежад поступово дистанціювався від іранського керівництва, почав покращувати знання англійської мови та працювати над зміною свого міжнародного іміджу.

Проєкт набув нового імпульсу після того, як Ахмадінежада запросили виступити в Університеті Людовіка в Будапешті — тому самому навчальному закладі, де за два місяці до цього виступав прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу.

Згідно з повідомленнями медіа, ізраїльська сторона настільки серйозно поставилася до цієї ідеї, що тодішній глава Моссаду Давід Барнеа особисто прибув до Угорщини для зустрічі з Ахмадінежадом під час кліматичної конференції. Заради цих переговорів Барнеа навіть пропустив консультації з Нетаньягу щодо війни в Газі, які відбувалися в один із найнапруженіших періодів бойових дій.

Після зустрічі Моссад нібито повідомив Центральне розвідувальне управління США про встановлені контакти з колишнім іранським президентом. Відносини між сторонами почали активніше розвиватися після поїздки Ахмадінежада до Гватемали у 2023 році.

Ізраїльська сторона оплачувала політику витрати на житло та поїздки, а співробітники Моссаду неодноразово зустрічалися з ним під час його перебування в Угорщині, де тоді прем'єром залишався союзник Ізраїлю та Дональда Трампа Віктор Орбан.

Нові подробиці стали відомі на тлі дискусій про долю Ахмадінежада після початку американських та ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого, унаслідок яких загинули кілька високопоставлених іранських чиновників, включно з верховним лідером Алі Хаменеї. Минулого тижня Ахмадінежад уперше за кілька місяців з'явився публічно – він був помічений серед учасників похорону Хаменеї.

Після початку ударів чотири агенти Моссаду вивезли Ахмадінежада з його будинку та розмістили у безпечному місці в Тегерані. Втім, згодом колишній президент нібито залишився незадоволений поспішною операцією з евакуації та розчарувався в ідеї приведення його до влади.

За даними видання, за загадкових обставин він залишив сховище, після чого, ймовірно, був узятий під варту розвідувальним підрозділом Корпусу вартових ісламської революції.

Ізраїльські чиновники, як стверджується, звернули увагу на Ахмадінежада після того, як його відносини з Хаменеї та іншими представниками режиму почали погіршуватися після завершення президентських повноважень у 2013 році. Напруженість посилилася після того, як Рада вартових Конституції тричі не допустила його до участі в нових президентських виборах.

Сам Ахмадінежад поступово почав пом'якшувати свої політичні позиції, удосконалив англійську мову та навіть виступив англійською під час заходу в Будапешті. Медіа також звернули увагу на зміну його зовнішнього образу: політик підстриг бороду, відмовився від свого традиційного білого піджака і, за повідомленнями, навіть міг скористатися косметичними процедурами.

Колишній президент дійшов висновку, що Іран не здатний довго витримувати міжнародні санкції, а ядерна програма стала для країни радше тягарем, ніж перевагою.

Водночас усередині Ізраїлю існували серйозні розбіжності щодо такого сценарію зміни влади в Ірані. Операція отримала назву "Кіт у чоботях" (Operation Puss in Boots). Однак Беньямін Нетаньягу, як стверджується, проігнорував ці заперечення та розпорядився продовжити реалізацію плану. Іранські чиновники також почали підозрювати Ахмадінежада після того, як під час поїздки до Будапешта у 2025 році він двічі зник із поля зору своєї охорони.

Нагадаємо, що ще під час президентства Махмуда Ахмадінежада, якого згодом Ізраїль нрозглядав як можливого учасника зміни влади в Ірані, на нього було скоєно замах у місті Хамадан. Зловмисник кинув бомбу на шляху проходження президентського кортежу, унаслідок чого кілька людей дістали поранення, однак сам Ахмадінежад не постраждав. Вибуховий пристрій потрапив в автомобіль, у якому перебували журналісти та помічники президента, а нападника затримали безпосередньо на місці події. Невдовзі після атаки Ахмадінежад розпочав запланований виступ на стадіоні в Хамадані, виглядав неушкодженим і у своїй промові не згадав про замах.