Кінець уряду Єрмака: навіщо Зеленський змінює прем'єра і перекроює Кабмін

Президент Володимир Зеленський розпочав чергове масштабне переформатування виконавчої влади. Центральним кадровим рішенням має стати заміна прем'єр-міністерки Юлії Свириденко та формування нового складу Кабінету міністрів.

12 липня Зеленський повідомив, що запропонував Свириденко перейти на новий напрям роботи, пов'язаний із відносинами з одним із ключових партнерів України. Президент подякував їй за роботу на посаді глави уряду та заявив, що кадрові зміни мають забезпечити реалізацію оновленої політичної стратегії держави.

Сама Свириденко підтвердила, що залишає посаду прем'єр-міністерки, але продовжить працювати у команді президента. За інформацією ЗМІ та народних депутатів, вона може стати новою посолкою України у США, однак офіційно її наступну посаду поки не оголосили.

Відставка прем'єр-міністра відповідно до законодавства означає відставку всього Кабінету міністрів. До призначення нового складу уряду нинішні міністри продовжуватимуть виконувати свої обов'язки.

Однією з головних інтриг залишається кандидатура нового очільника Кабміну. Серед можливих претендентів називають голову правління НАК "Нафтогаз України" Сергія Корецького, міністра енергетики Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та міського голову Харкова Ігоря Терехова.

Головним кандидатом на посаду прем'єра джерела називають Корецького. До переходу в "Нафтогаз" він очолював "Укрнафту", а раніше працював у приватному паливному бізнесі. На користь його можливого призначення може свідчити управлінський досвід у великих енергетичних компаніях на тлі підготовки України до нового опалювального сезону.

Водночас остаточного рішення щодо наступника Свириденко президент публічно не оголошував. Кандидатуру нового прем'єр-міністра має внести до Верховної Ради президент, після чого парламент голосуватиме за призначення глави уряду та його складу.

Очікується, що кадрові зміни торкнуться не лише прем'єра. Після призначення нового очільника Кабміну може бути суттєво змінена структура уряду та перерозподілені повноваження між міністерствами. У парламенті також прогнозують непрості голосування за кандидатури міністрів оборони та закордонних справ, яких президент вносить окремо.

Паралельно Зеленський анонсував перестановки серед керівників правоохоронних органів. За даними ЗМІ, у межах кадрового перезавантаження головою Служби безпеки України можуть призначити нинішнього першого заступника очільника відомства Олександра Поклада.

Наразі обов'язки голови СБУ виконує Євгеній Хмара. Поклада призначили першим заступником керівника спецслужби у січні 2026 року, до цього він працював заступником голови СБУ та очолював Департамент контррозвідки.

Офіційного подання щодо нового голови СБУ поки немає. Керівника спецслужби призначає Верховна Рада за поданням президента. Крім того, найближчим часом може змінитися керівництво Державного бюро розслідувань та окремих міністерств.

Чому Зеленський вирішив замінити прем'єра: три причини

Кадрові перестановки у владі мають одразу кілька причин, вважає політолог Олег Постернак. На його думку, саме рішення щодо Юлії Свириденко стало відправною точкою для масштабнішого переформатування влади.

Першою причиною експерт називає можливий перехід Свириденко на посаду посла України у США. За час роботи в уряді вона вибудувала робочі контакти з американською адміністрацією, брала участь у підготовці угоди про мінеральні ресурси, працювала зі Скоттом Бессентом та кілька разів відвідувала Сполучені Штати.

"У неї дійсно непогані контакти, і її позитивно сприймає адміністрація Трампа. Тому більш зручного, комфортного і важливого посла України у США зараз уявити важко", — каже Фокусу Постернак.

За словами політолога, питання майбутніх кадрових змін могло обговорюватися під час саміту НАТО в Анкарі, де перебували, зокрема, Давид Арахамія та Сергій Корецький, якого називають одним із головних претендентів на посаду прем'єра.

Постернак припускає, що саме в Анкарі президент проєктував майбутні перестановки — подалі від Києва, зайвої уваги, витоків інформації та політичних інсинуацій. На його думку, цим можна пояснити, чому значна частина політичних журналістів та інсайдерів заздалегідь не знала про підготовку рішень.

Другою причиною експерт називає політичний фактор. Хоча зараз це вже не має вирішального значення, Свириденко тривалий час сприймалася як людина колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. На думку Постернака, це ускладнювало її взаємодію з окремими політичними групами та державними інституціями.

Третім фактором політолог вважає проблеми у взаємодії уряду з Верховною Радою.

"Юлія Свириденко, можливо, непоганий виконавець, але дуже обережний і неактивний політик. Саме це призвело до того, що урядово-парламентська взаємодія була на дуже низькому рівні", — пояснює експерт.

На думку Постернака, саме сукупність цих причин підштовхнула президента до рішення змінити очільника уряду.

Коментуючи кандидатуру Сергія Корецького, експерт зазначає, що вона виглядає максимально комфортною для Банкової.

"Якщо Свириденко — людина Єрмака, то Корецький — це стовідсоткова людина Зеленського», — говорить політолог.

Водночас Постернак вважає, що кадрові зміни навряд чи обмежаться Кабміном. За його словами, найближчим часом можуть відбутися нові призначення у силовому блоці, зокрема й у Службі безпеки України.

"Кадровий каскад уже закручений, тому протягом тижня ми побачимо реальну картину", — прогнозує експерт.

Чому кадрові зміни прискорилися і до чого тут США

Політолог Володимир Фесенко вважає, що перезавантаження уряду планувалося й раніше, однак його прискорили зовнішні обставини, насамперед необхідність посилити український напрям у відносинах зі США.

За словами експерта, після контактів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом та переговорів на саміті НАТО стало зрозуміло, що Україні потрібен посол у Вашингтоні з особливими повноваженнями, здатний вести переговори щодо ключових двосторонніх проєктів.

"Йдеться про дронову угоду зі США, ліцензійне виробництво в Україні ракет-перехоплювачів для Patriot та реалізацію ресурсної угоди. Саме цими питаннями займалася Юлія Свириденко, тому необхідність посилити американський напрям стала тригером, який прискорив кадрові зміни", — пояснює Фокусу Фесенко.

Водночас за його словами, президент і раніше замислювався над зміною прем'єр-міністра. Однією з причин стали проблеми у взаємодії уряду з Верховною Радою, через що затримувалося ухвалення низки законопроєктів, зокрема пов'язаних із євроінтеграцією.

Крім того, оновлення Кабміну має продемонструвати суспільству перезавантаження президентської команди.

На думку політолога, саме тому серед фаворитів на посаду глави уряду називають керівника НАК "Нафтогаз України" Сергія Корецького.

"Він має репутацію ефективного менеджера, політично нейтральний і має високі шанси отримати підтримку Верховної Ради. Водночас Корецький не сприйматиметься як окремий центр політичного впливу, а радше як виконавець президентської політики", — зазначає Фесенко.

Щодо міського голови Харкова Ігоря Терехова, експерт вважає більш імовірним його призначення на посаду віцепрем'єра, відповідального за інфраструктуру, комунальну сферу та прифронтові регіони, де він має значний практичний досвід.

Водночас ситуація навколо міністра оборони Михайла Федорова, за словами Фесенка, залишається невизначеною. Він не виключає, що міністр може залишитися у владній команді навіть у разі зміни керівництва Міноборони.

"Міняти міністра оборони кожні пів року під час війни — не найкраще рішення, тим більше що Федоров уже розпочав серйозні реформи. Але ризик його заміни існує", — каже політолог.

Одним із кандидатів на посаду міністра оборони розглядають Ігоря Клименка. Водночас сам Федоров може залишитися в уряді або президентській команді, отримавши окремий напрям роботи, пов'язаний із постачанням західного озброєння чи координацією окремих відомств.

Чому уряд змінюють саме влітку і навіщо Зеленському посилювати силовий блок

Політолог Руслан Бортник вважає, що час для кадрового перезавантаження обрали не випадково. За його словами, Україна дедалі більше синхронізує політичні та бюджетні процеси із західними партнерами, де планування багатьох рішень починається влітку і триває до наступної весни.

Саме тому, на його думку, і попередня зміна уряду відбувалася у червні-липні, і нинішнє переформатування планують на середину літа. Це має дозволити новій урядовій команді вже у серпні та вересні розпочати переговори з європейськими й американськими партнерами щодо бюджетів, фінансової підтримки та співпраці на наступні осінь, зиму і весну.

Другою важливою причиною кадрових змін Бортник називає підготовку до нового опалювального сезону. Він припускає, що Росія знову намагатиметься завдати ударів по українській енергосистемі, тоді як президент може бути незадоволений нинішніми темпами підготовки до зими.

Саме цим експерт пояснює високі шанси Сергія Корецького очолити уряд. За його оцінкою, президент намагатиметься призначити прем'єром людину з енергетичного сектору, яка зможе зосередитися на проходженні опалювального сезону.

"Тому серед потенційних кандидатів називають Корецького і Шмигаля. Підготовка до зими теж відіграє вирішальну роль», — каже Фокусу політолог.

Третім мотивом Бортник називає прагнення президента оновити уряд і позбутися посадовців, які його не влаштовують або вже набули політичної токсичності.

"Цей уряд уже називають урядом невдах. Його потрібно освіжити, щоб нові обличчя дали суспільству нову надію, трохи підняли рівень соціального оптимізму і зменшили тиск на президента", — говорить Бортник.

На його думку, переформатування уряду також дозволяє Зеленському продемонструвати, що він не захищає міністрів від політичної відповідальності. Остаточне рішення щодо кожного посадовця, за такої логіки, має ухвалювати парламент.

Четвертим напрямом кадрових змін політолог називає посилення внутрішньої владної вертикалі. За його словами, суспільні конфлікти, зокрема масова сутичка у Львові за участю працівників ТЦК, можуть підштовхувати президента до посилення контролю всередині країни.

З цим Бортник пов'язує можливе переведення міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка до Міністерства оборони, а також імовірне призначення Олександра Поклада головою Служби безпеки України.

"Поклад орієнтований саме на внутрішню безпеку і протидію внутрішнім кризам, на відміну від Євгенія Хмари, який передусім зосереджений на війні проти Росії. Президент намагається посилити внутрішню вертикаль, мабуть, відчуваючи, що рівень нестабільності зростає", — пояснює експерт.

Ще одним фактором він називає зміну балансу впливів після призначення нового керівника Офісу президента. На думку Бортника, до нового складу Кабміну можуть увійти люди, пов'язані з Кирилом Будановим.

"Це вже може бути не уряд Єрмака і Зеленського, а уряд Зеленського і Буданова. Це означатиме зміну політичної парадигми", — вважає експерт.

Водночас він також прогнозує складні голосування у Верховній Раді. Переформатування Кабінету міністрів посилить конкуренцію між політичними групами за міністерські посади та ключові напрями державної політики.

За словами Бортника, парламентське керівництво на чолі з Арахамією може висувати власні умови та вимагати врахування інтересів фракції. Зберегти свої позиції в уряді намагатиметься й антикорупційна вертикаль, яка, за оцінкою експерта, має хороші відносини з Михайлом Федоровим.

Через це процес нових призначень може виявитися складним і затягнутися в часі.

Нагадаємо, посол України у США Ольга Стефанішина звільняється з посади за власним бажанням. Президент Володимир Зеленський задоволений роботою надзвичайного та повноважного посла України в США.