/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F08619a38c72603c05f1057430fa0898a.jpg)
Міністр оборони Польщі закликав українців призовного віку повернутися додому
13 липня, під час свого виступу, Владислав Косіняк-Камиш розкритикував ультраправого політика Гжегожа Брауна та опозиційну партію «Право і справедливість» за поширення, як він висловився, небезпечних антиукраїнських настроїв у Польщі. Міністр нагадав про самовідданість поляків, які після повномасштабного вторгнення Росії відкрили свої серця та домівки для мільйонів українців.
Він підкреслив, що Польща, яка за гостинність до 3 мільйонів біженців заслуговує на Нобелівську премію миру, нині стикається з небезпечним фанатизмом, що є неприйнятним. Водночас міністр звернув увагу на поведінку частини українців у Польщі, зазначивши, що окремі випадки можуть негативно впливати на ставлення суспільства до всіх біженців.
Зокрема, він навів приклад з розбиттям автомобіля за мільйони злотих та заїздом на «Морське Око», назвавши такі дії ненормальними. Саме на тлі цих зауважень Косіняк-Камиш сказав, що всі молоді українці, придатні до бойових дій, повинні бути в Україні та служити Батьківщині.
Ця заява викликала обговорення, оскільки Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі готує законопроєкт, що може ускладнити процедуру натуралізації для іноземців, зокрема українців, які є найбільшою групою серед претендентів на польський паспорт.
Серед ключових змін – збільшення необхідного терміну легального проживання у Польщі до восьми років. Також планується запровадження інтеграційного іспиту, який перевірятиме знання польської мови на рівні B2, історії країни та основ її конституційного устрою. Крім того, може з'явитися вимога щодо підписання так званого «сертифіката вірності» після завершення процедури набуття громадянства.
Ці кроки, як пояснив заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Дущик, спрямовані на те, щоб переконатися в повній інтеграції нових громадян у польське суспільство, оскільки громадянство передбачає не лише права, а й відповідальність перед державою.
Напередодні цих подій, 11 липня, віцепрем'єр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відвідав старе католицьке кладовище в місті Олика біля Луцька. Його візит був присвячений Дню вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії. У своїй промові він наголосив на важливості вшанування пам'яті та застеріг від повторення подібних подій між польським та українським народами, прибувши "зі знаком миру, з простягнутою рукою миру".
Європейська комісія 26 червня запропонувала продовжити Директиви про тимчасовий захист для українців, які шукають притулку в ЄС, до 4 березня 2028 року. Винятком можуть стати ті, хто ухиляється від служби в українському війську. Остаточне рішення щодо статусу українських біженців у Європейському Союзі очікується в липні 2026 року або, якщо до того часу воно не буде ухвалене, у вересні того ж року.
«Подивіться, до чого ми дійшли сьогодні: народ, який заслуговує на Нобелівську премію миру – Польща, поляки – за те, що відкрили свої серця й двері своїх домівок, не створюючи таборів для біженців, прийняли 3 мільйони біженців. А сьогодні цей фанатизм, який вибухнув, перетворився на щось просто дуже небезпечне», – заявив Владислав Косіняк-Камиш.
На тлі спільних викликів та історичних паралелей, майбутнє відносин між Польщею та Україною, а також доля українських біженців у Європі, залишаються предметом уваги та дискусій, вимагаючи обережного підходу та пошуку спільних рішень.