Небо над Україною: як союзники планують посилити протиракетну оборону

13 липня у Домі Інвалідів у Парижі відбулася знакова зустріч, де президент України Володимир Зеленський обговорював стратегічні кроки з понад 25 світовими лідерами. У центрі уваги була доля українського неба, де російські атаки стали інтенсивнішими, особливо у червні, який міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро назвав одним із найкривавіших місяців від початку повномасштабної війни.

На цій зустрічі «Коаліції охочих», розширеної до 37 країн, включаючи нових членів Молдову та Північну Македонію, ключовим питанням стало посилення протиракетної оборони України. Союзники усвідомлюють, що дефіцит боєприпасів для ППО робить перехоплення російських балістичних ракет дедалі складнішим.

Серед варіантів вирішення проблеми — закупівля додаткових американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot, прискорення постачання франко-італійських комплексів SAMP/T та спільна розробка нових європейських систем ППО за участю української оборонної промисловості. Президент Франції Емманюель Макрон оголосить про нові двосторонні ініціативи, зокрема у сфері спільного виробництва озброєння.

Україна та Італія вже ведуть переговори щодо локалізації виробництва сучасних зенітних ракет CAMM-ER. Успішна реалізація цього проєкту може посилити власну систему ППО. Проте, запуск виробництва ракет для Patriot за американською ліцензією може зайняти щонайменше рік, як вважають експерти, тому союзники розглядають варіант розміщення такого виробництва в Німеччині або іншій європейській країні, з можливим перенесенням потужностей до України після завершення війни. Також наступного тижня Європейський Союз планує затвердити 21-й пакет санкцій проти Росії.

Паралельно з посиленням протиповітряної оборони, союзники працюють над обмеженням доходів Кремля, зокрема через боротьбу з «тіньовим флотом» танкерів, які перевозять російську нафту в обхід санкцій. Додатково коаліція може анонсувати спільні військові навчання, покликані відпрацювати взаємодію майбутніх багатонаціональних сил підтримки України, хоча такі навчання не проводитимуться на українській території. З проєктів 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії виключили патріарха російської православної церкви Кирила та експрезидента, нинішнього акціонера нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова.

Україна, зі свого боку, нарощує власні удари дронами по нафтових об’єктах та збройових заводах у тилу РФ, намагаючись підірвати економічну спроможність Москви. Київ веде переговори з Європою щодо створення власної протибалістичної системи, оскільки перехоплювати надзвукові цілі стає дедалі важче через брак боєприпасів.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в інтерв’ю "Ouest-France" підкреслив серйозність ситуації: «Балістичні ракети, запущені Володимиром Путіним, навмисно націлені на цивільні райони, і червень став одним із найкривавіших з початку війни».

Ці кроки, як повідомляє Reuters, є свідченням колективного прагнення союзників не лише забезпечити Україну надійним щитом від агресії, а й закласти основи для стійкої системи оборони. Увесь світ стежить за тим, як ці рішення формуватимуть майбутнє безпеки в регіоні та за його межами. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.