Відставка уряду: Свириденко йде, Корецький – головний кандидат?

Ввечері 13 липня до Верховної Ради України надійшла заява від прем'єр-міністра Юлії Свириденко про її відставку. Цю новину, яка стала каталізатором політичних перестановок, повідомив голова парламенту Руслан Стефанчук, зазначивши, що питання буде розглянуто найближчим часом відповідно до встановленої процедури.

Юлія Свириденко, яка очолювала Кабінет Міністрів майже рік, підтвердила свій відхід з посади. Вона заявила про готовність продовжувати виконання завдань, спрямованих на посилення позицій України та наближення справедливого миру. Її призначення відбулося 17 липня 2025 року, коли вона змінила на цій посаді Дениса Шмигаля.

Чутки про можливі кадрові зміни почали з'являтися ще 12 липня, коли Президент Володимир Зеленський запропонував Юлії Свириденко нову посаду. За [даними](https://t.me/yzheleznyak/18580) народних депутатів та ЗМІ, ймовірно, вона може обійняти посаду посла України в США, а її відставку Верховна Рада планує розглянути вже 14 липня.

Паралельно з цими подіями, 12 липня Президент Зеленський провів зустріч з головою правління НАК «Нафтогаз України» Сергієм Корецьким. Його кандидатура розглядається як одна з головних на посаду нового прем'єр-міністра. Серед інших можливих претендентів, за [інформацією](https://t.me/yzheleznyak/18609) народного депутата Ярослава Железняка, згадуються міністр енергетики Денис Шмигаль, міністр оборони Михайло Федоров та міський голова Харкова Ігор Терехов.

За попередньою [інформацією](https://t.me/yzheleznyak/18609), найбільш вірогідним кандидатом на пост нового прем'єра є Сергій Корецький. Парламент планує розглянути його призначення 16 липня, у той же день, коли буде зроблена спроба сформувати новий уряд. За [повідомленням](https://t.me/yzheleznyak/18581) Железняка, 15 липня передбачені консультації щодо кадрових питань, оскільки Президент повернеться до України пізно ввечері 14 липня.

У разі підтримки парламентом відставки Юлії Свириденко, уряд на три дні тимчасово очолить Денис Шмигаль, який є першим віцепрем'єром та міністром енергетики України. голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія [підтвердив](https://t.me/David_Arakhamia/422), що заяву про відставку буде розглянуто на найближчому засіданні, і висловив впевненість, що досвід Свириденко принесе користь державі там, де потрібне посилення.

Подібні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів України відбуваються вже втретє за понад сім років президентства Володимира Зеленського, і цього разу вони також проходять без публічного пояснення причин. Потреба відправити Юлію Свириденко послом до США або прагнення до «нової динаміки» розглядаються як можливі причини цих змін.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, як він [повідомив](https://www.facebook.com/stefanchuk.official/posts/pfbid02CqChQ8DFdAbh4LnwFikMuwTzZz1VoBUdojnrtLKApL2JdoCkJKwtiBHBDekNjL8cl?rdid=nNTS3l3VW2XMaq) у [Facebook](https://www.facebook.com/stefanchuk.official/posts/pfbid02CqChQ8DFdAbh4LnwFikMuwTzZz1VoBUdojnrtLKApL2JdoCkJKwtiBHBDekNjL8cl), подякував Юлії Свириденко за її роботу на чолі уряду у надзвичайно складний для держави період, її внесок у зміцнення економіки, підтримку громадян та просування країни на шляху до Європейського Союзу, бажаючи їй успіхів у подальшій діяльності.

«Вдячний Юлії Анатоліївні за роботу на чолі уряду у надзвичайно складний для держави час, внесок у зміцнення економіки, підтримку людей і просування нашої країни на шляху до Європейського Союзу», — написав голова парламенту Руслан Стефанчук, що також [повідомив](https://www.facebook.com/share/p/1FyCsMkFqv/) про надходження заяви до Верховної Ради.

Сама Свириденко, коментуючи свою відставку, сказала, що готова й надалі виконувати «завдання, спрямовані на посилення позицій України, захист національних інтересів і наближення справедливого миру», демонструючи свою відданість державним інтересам, навіть поза межами прем'єрського крісла.

Наразі Україна стоїть на порозі значних урядових змін, які можуть вплинути на подальший розвиток країни. Рішення про нового очільника уряду та формування Кабінету Міністрів стане ключовим моментом, що визначить вектор внутрішньої та зовнішньої політики на найближчий період.