Пенсії перепишуть за новою формулою: для кого виплати можуть зрости майже вдвічі

Нова пенсійна реформа 2026: як нарахування виплат поділять на базову та страхову частини. Хто отримає від 6000 до 11000 гривень завдяки пенсійним балам.

Про що йдеться у матеріалі:

Уряд готує масштабну перебудову пенсійної системи, яка змінить сам принцип нарахування виплат. Замість застарілих формул пропонується запровадити поділ пенсії на базову й страхову частини з системою балів.

Главред з'ясував, що зміниться в пенсійній системі України у 2026 році.

Які зміни чекають на пенсійну систему України у 2026 році

Пенсійний фонд разом із Мінсоцполітики розробляють оновлення, покликане зробити нарахування виплат простішим і зрозумілішим для громадян. Мова йде не лише про самі суми, а й про механізми подання заяв, облік страхового стажу та роботу з періодами зайнятості, які раніше не потрапляли до реєстрів. Про хід підготовки законопроєкту на годині запитань до уряду розповів міністр соціальної політики України Денис Улютін.

"Пенсійна реформа - це не просто про цифри, які буде отримувати пенсіонер, а про те, чи зможе система забезпечити виплати в майбутньому", - пояснював він.

За словами очільника відомства, паралельно з підготовкою документа тривають фінансові розрахунки на середньострокову перспективу - приблизно на 15 років наперед, з урахуванням демографічної ситуації та стану економіки. У цій роботі задіяні Мінфін та міжнародні партнери України, а внесення готового драфту до Верховної Ради залежить від завершення цих обрахунків. Окрему увагу в майбутньому документі приділять громадянам зі змішаним стажем або досвідом роботи за кордоном.

Як розділять пенсію за новою формулою та як працюватиме система балів

Підготовка фінансових розрахунків тісно пов'язана з іншим питанням - за яким принципом рахуватимуть виплати після ухвалення закону. Про деталі нової моделі розповів ТСН голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні, економіст Андрій Забловський.

За його словами, головна мета перебудови - демонтувати нинішню заплутану й несправедливу модель та усунути ситуацію, коли люди з однаковим стажем і зарплатою, але різним роком виходу на відпочинок, отримують кардинально відмінні суми через застарілі коефіцієнти.

"Бальна система задумана як психологічний і фінансовий стимул, держава робить рахунок наочним. Кожен місяць офіційної роботи із зарплатою на рівні середньої по країні дає 10 балів, удвічі вища зарплата - 20 балів, а мінімалка - лише 3,5 бала", - пояснив механіку нової моделі економіст.

Щороку Кабмін затверджуватиме фінансову вартість одного бала, і накопичена за життя сума множитиметься на цю вартість, адаптуючи давні пенсії до сучасного рівня доходів. Цільовий орієнтир влади - коефіцієнт заміщення заробітку пенсією на рівні 40% замість нинішніх критичних 20–25%. При цьому уряд планує провести аналогічний ретроспективний перерахунок і для нинішніх пенсіонерів, перевівши їхній стаж у бали.

"Працівник у особистому кабінеті ПФУ чітко бачитиме: погодився на зарплату в конверті й мінімалку - отримав 3,5 бали на місяць і у підсумку мізерний приріст до базової пенсії. Працюєш "в білу" - отримуєш 10–20 балів і щомісяця капіталізуєш їх на старість", - зазначив Забловський.

Хто виграє від реформи, а хто ризикує залишитися з мінімумом

Спираючись на запропоновану модель, Андрій Забловський розділив майбутніх отримувачів виплат на три умовні групи, залежно від ефекту реформи:

Водночас економіст попередив, що нова концепція взагалі не вирішує проблеми мільйонів ФОПів, самозайнятих та працівників тіньового сектору.

"Більшість фізичних осіб-підприємців законно сплачують мінімальний ЄСВ, а тому автоматично накопичуватимуть мінімальну кількість балів - ті самі 3,5 на місяць. У перспективі ці люди зможуть розраховувати переважно лише на гарантовану базову державну виплату (6000–7300 грн), тоді як суттєвої страхової надбавки вони не матимуть", - наголосив експерт.

Так само скептично Забловський оцінив і плани запустити накопичувальний рівень у 2026–2027 роках, назвавши це утопією в умовах інфляції та відсутності розвиненого фондового ринку.

"Запуск накопичувального пенсійного рівня відкладається в Україні з 2000 року, і очевидно, знову залишиться нормою „на папері", як мінімум, до повного завершення воєнного стану", - підсумував Забловський.

Яку систему пенсійних балів пропонують запровадити в Україні

Дискусія навколо конкретних сум спирається на ширшу концепцію, деталі якої описало видання "На пенсії". За цим підходом, чинний механізм розрахунку створює нерівність між людьми, які виходили на відпочинок у різні роки, адже враховується середня зарплата лише за три роки перед виходом на пенсію, а щорічна індексація компенсує різницю лише частково.

Тому чимало пенсіонерів із повним страховим стажем сьогодні отримують менш як 5 тисяч гривень щомісяця, хоча працювали не менше за тих, хто вийшов на відпочинок пізніше з вищими виплатами.

Концепція пропонує гарантовану базову частину для всіх, хто досяг пенсійного віку та має необхідний стаж, і окрему страхову частину на основі накопичених балів. Один із варіантів передбачає фіксацію базової пенсії на рівні 6 тисяч гривень, хоча остаточне рішення щодо суми ще не ухвалене.

Автори матеріалу наводять приклад людини з 35-річним страховим стажем і зарплатою на рівні середньої по країні: якщо зараз її виплата становить приблизно 3,8 тисячі гривень, то після перерахунку за новою моделлю сума могла б перевищити 8 тисяч гривень. Водночас розмір страхової частини залежатиме від щорічної вартості пенсійного бала та коефіцієнта бюджетної спроможності - якщо в казні бракуватиме коштів, вартість бала можуть зменшити.

Чому в Україні хочуть уніфікувати пенсійний вік для всіх категорій громадян - які можуть бути нові правила виходу на пенсію

Поки одні чиновники займаються формулою розрахунку сум, інші зосередилися на самих правилах виходу на епнсію. Про потребу єдиних стандартів для всіх професій заявляла голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

За її словами, вимоги до страхового стажу поступово зростають, і вже у 2028 році за відсутності 35 років стажу оформити виплати у 60 років буде неможливо - доведеться чекати до 63 років. При стажі від 25 до 35 років призначення відбудеться з 63-річного віку, а при стажі від 15 до 25 років межа підвищується до 65 років. Ця логіка поширюється на більшість громадян, але не на отримувачів спеціальних пенсій - щомісячного довічного грошового забезпечення.

"У таких випадках пенсія призначається після досягнення певного стажу служби, що фактично призводить до появи надзвичайно молодих пенсіонерів", - наголошувала голова Комітету.

Третьякова пояснювала, що вислуга років обчислюється за пільговими коефіцієнтами, коли один рік служби зараховується як два чи три роки стажу, - це створює простір для зловживань і нерівність між категоріями громадян.

"Вислуга років не є тотожною страховому стажу, оскільки в окремих випадках вона обчислюється за пільговими коефіцієнтами. Зокрема, один рік служби може зараховуватися як два або навіть три роки стажу. Така практика створює можливості для зловживань і призводить до нерівності в пенсійному забезпеченні між різними категоріями громадян", - зазначала голова Комітету.

Чи вистачить грошей в бюджеті на реалізацію пенсійної реформи

Попри масштабність задуманих змін, головним бар'єром лишається питання фінансування. Про відсутність економічного підґрунтя для оновленої моделі в інтерв'ю "Новини.LIVE" заявив економіст і фінансист Сергій Фурса.

Він закликав громадян не сподіватися на швидке та суттєве зростання виплат, нагадавши, за чий рахунок фактично тримається солідарна система в умовах війни.

"Зараз пенсію нам платять платники податків Європейського Союзу. Чи можемо ми до них прийти й сказати: "Дайте більше грошей"? Навряд чи. По-друге, навіть якщо ми повертаємося до нормальності, то все одно більше грошей економіка України не генерує", - констатував Фурса.

Фінансист зазначив, що гідний рівень життя літніх людей стримують не лише наслідки повномасштабного вторгнення, а й хронічна тінізація бізнесу та критично мале податкове навантаження на ВВП. Без переведення ринку праці на легальні рейки, за його оцінкою, будь-які спроби осучаснити пенсійну систему залишаться лише деклараціями на папері.

Читайте також: